Інтервальне голодування vs. звичайний голод: різниця та ефективність
У нашій статті ми розглянемо принципи інтервального голодування, його переваги та рекомендації щодо застосування. Дізнайтеся, як цей метод може змінити ваше розуміння правильного харчування і привести до поліпшення вашого загального здоров'я.
Що таке інтервальне голодування?
Інтервальний голод – це система, яка коригує відстань між прийомами їжі. Вона не коригує і не може впливати на вагу тіла. На вагу тіла і її зміни впливають кількість макронутрієнтів, тобто білків, жирів та вуглеводів (на те, чи збільшується ваша вага чи ні).
Завдяки інтервальному голодуванню ми можемо коригувати рівень цукру в крові. Тому ця система дуже часто застосовується для людей, в яких є діагноз інсулінорезистентність. Це предіабет або діабет другого типу, пов'язаний саме з тим, що в людей з інсулінорезистентністю величезна засахарінність крові, яка впливає на те, що жирова клітина втрачає чутливість. Природним шляхом отримання знову чутливості та повернення її – це є пролонгація проміжків між прийомами їжі.
У цілому ось ці відстані між основними прийомами їжі – це характерна модель харчової поведінки, яку ми мали, мали наші батьки ще 10 років тому. Але завдяки стріт-фуд-їжі, джанк-фуд-їжі, у нас все дуже сильно змінилося. Є соціальна їжа, є соціальний голод, є імпульсивний голод. І все всюди диктує нам необхідність постійно щось перекусити. І в цьому немає нічого для нас корисного. Тобто ця їжа несе в собі тільки вуглеводну енергію, а це дуже швидкий цукор, який, як правило, завжди конвертується в жир.
Саме система інтервального голодування стала популярна завдяки тому, що коли велика частина населення стала його застосовувати, вона отримала фактичний результат. Але пролонгації цього результату не отримала, тому що, я вже пояснила, система інтервального голоду не система, яка корегує раціон харчування, вона корегує відстань між прийомами їжі. І, звичайно, що ви отримуєте результат у моменті застосування.
Ця система використовується мною в різних варіантах роботи з клієнтами. Усе залежить від початкових можливостей організму.
Які протипоказання для інтервального голодування?
Це вагітність, лептинорезистентність. Коли організм не відчуває насичення, тому що гормон лептин відповідає в нас за насичення в організмі. А лептинорезистентність – це коли ми не розуміємо, що ми поїли 3 години тому, 2 години тому, 30 хвилин тому. Ми постійно, нативно відчуваємо голод.
Система голоду та інтервального голодування: у чому різниця?
Система голоду та інтервального голодування – це зовсім різні системи, які відрізняються між собою. Система інтервального голоду може запустити процес аутофагії, це процес самоочистки всередині клітини, тільки завдяки тому, що ми будемо застосовувати систему інтервального голоду впродовж достатньо довгострокового періоду. Це мінімум від трьох місяців.
А система голоду – це коли ми робимо паузу від 36 годин, можемо запустити процес аутофагії одразу, як тільки ми переходимо рубіж 24 години.
Тому ми не можемо порівнювати взагалі ці дві системи. Система голоду дає можливості нам зробити канікули для внутрішніх органів, запустити, очистити організм, зробити таку систему детокс, перезапустити її. Але сам голод не є рушійною силою. Рушійною силою є правильна підготовка і вихід з цього голоду, і, звичайно, правильна очистка.
Важливо розуміти, що якщо ми вирішили не їсти більше, ніж 36 годин, нам потрібно підготувати кишківник для того, що він не буде навантажуватися їжею. І для того, щоб шлаки, які знаходяться, не всмоктувалися в кров, нам потрібно очиститися. Є різні варіанти очищування, але я не сприймаю медикаментозні очищування і не рекомендую їх. Усе ж таки рекомендую очисну клізму.
Тобто ці системи, як інтервальне голодування, так і голод, можуть застосовуватися тільки в тому випадку, якщо ви працюєте зі спеціалістом. Якщо ви вирішите поекспериментувати і інтегрувати систему тільки інтервального голоду, я рекомендую тільки один з варіантів інтервалів. Він дуже доступний. Це інтервал 12 на 12. У вас є 12 годин для того, щоб мати прийоми їжі. І є 12 годин для того, щоб зробити паузу.
Наприклад, ви прокидаєтесь (о 7 ранку). Через годину після пробудження ви снідаєте (о 8 ранку). Проходить 4 години ви робите собі обід і ще через 4 години – вечерю. З моменту останнього прийому їжі ви вираховуєте 12 годин.
Ось ці 12 годин – це і будуть такі невеликі канікули для організму, для системи травлення, щоб вона не перетравлювала їжу, а внутрішні органи знаходились без їжі і трішки відпочили.
Таким чином ми стимулюємо жирову клітину і повертаємо їй чутливість. Спонукаю вас до осмислення інформації. Система інтервального голодування може дати результативність від 3 місяців, тобто застосування 90 днів, не менше. Будь-яка система має виконуватися за двома правилами – це постійність і поступовість.
