Якщо дитина все робить на зло: поради психолога

Насамперед, важливо заспокоїтися і не перетворювати взаємодію з дитиною на «воєнні дії». Конфронтація призведе до вашої поразки, а дитина лише переконається, що її стратегія працює.
Найчастіше така поведінка – неусвідомлена спроба привернути увагу та отримати любов. Якщо малюк відчуває, що інакше не може домогтися вашої залученості, він обирає протест. Тому важливо свідомо обирати мирні способи взаємодії.
Що робити, якщо поведінка дитини викликає роздратування?
Якщо вас дратує його поведінка, дійте так:
- Зберігайте спокій – не дивіться йому в очі, не вступайте в діалог.
- Демонструйте любов – обійміть його однією рукою, якщо зайняті справами, і м'яко погладьте по спині.
- Не порушуйте алгоритм – уникайте зорового контакту або слів, інакше дитина зрозуміє, що домоглася уваги, навіть якщо вона була негативною.
Наприклад, якщо малюк перебиває вас під час розмови, заважає вкласти молодшого або занадто голосно грається, просто проявіть тактильну теплоту, продовжуючи займатися своїми справами. Зазвичай хвилинного обійму достатньо, щоб дитина відчула вашу любов і заспокоїлася.
Що робити, якщо поведінка дитини викликає злість?
Якщо у відповідь на її дії ви відчуваєте злість, це сигнал, що дитина неусвідомлено намагається довести свою значущість, прагнучи контролювати ситуацію. Важливо не вступати в боротьбу, а дати їй можливість відчути свою значущість мирними способами.

Як поділитися владою та вирішити конфлікт?
- Домовляйтеся заздалегідь
Наприклад, якщо потрібно вимкнути телевізор перед сном, заздалегідь обговоріть, коли це станеться і який мультфільм буде останнім. Нагадайте про це м’яко, поки він ще триває – так дитина підготується і не буде протестувати.
- Надавайте вибір
Якщо дитина відмовляється одягати куртку, не сперечайтеся. Просто візьміть її з собою і скажіть: «Якщо раптом стане холодно, вона у мене є». Такий підхід зменшує опір, дозволяючи дитині самостійно ухвалити рішення.
- Використовуйте кодові слова
Створіть у сім’ї спеціальну фразу, яка допоможе дитині усвідомити, що вона виходить за рамки дозволеного. Наприклад, «Я рахую до трьох».
Важливо: на початку це правило має підкріплюватися конкретними діями. Якщо дитина продовжує порушувати межі, слід послідовно виконати обіцяне.
Приклад: Якщо донька стрибає на ліжку під час вашого робочого дзвінка і ігнорує прохання припинити, після «трьох» винесіть її за двері. Вона може розплакатися, але саме так формується чітке розуміння меж. Згодом однієї лише фрази буде достатньо, щоб дитина з усмішкою підкорилася правилам.
Важливо!
Не зловживайте кодовою фразою – вона не повинна перетворюватися на покарання, а лише нагадувати про правила.
Дайте дитині можливість самостійно виправити ситуацію.
Такий підхід допоможе не лише налагодити стосунки, а й навчити дитину відповідальності, компромісам і повазі до меж.