Шлях до кращого: як перенаправити претензії на емпатію до дитини
Почну з історії, яку мені розповіла одна психолог. Вона мала досить дивний випадок з однією з мам, яка прийшла до неї з неоднозначною претензією. Під час консультації мама була разом з 4-річною дитиною і описала проблему так: «Ви знаєте, начебто все чудово, хлопчик поводиться добре і навіть вихователі його хвалять у садочку. Але в мене весь час почуття, що щось не так».
Психолог уточнила: що саме не так, але мама не знала, як пояснити це.
Тоді психолог дала завдання матері вести щоденник протягом дня і записувати свою комунікацію із сином до наступної консультації. Але наступного разу мама не прийшла, а відправила психологу повідомлення з текстом: «Завдяки щоденнику я побачила, що за день 148 разів сказала своєму синові «одягни шкарпетки». Дякую вам, тепер я зрозуміла, що не так».
Якою б не була наша претензія до дитини, насамперед це загострює тривожне почуття «щось не так» у вас самих. Нижче я наведу приклад діалогу з дитиною у двох варіантах, а ви спробуйте подумати, що не так в одному з них:
- Мама: «Ти знову не застелив своє ліжко? Скільки можна одне й теж повторювати тобі?»
- Мама: «Я так засмучена, що знову не прибрано. У мене опускаються руки і відчуття, що мене не поважають і не цінують»
Я думаю ви зрозуміли, про яку репліку йтиметься в контексті «не так»? І річ тут не в підвищенні голосу. В обох випадках можна було прикрикнути чи говорити на підвищених тонах, але нам важливе інше.
Перша репліка – це напад. Такі слова сприймаються дитиною, як сигнал «ти поганий, ти не такий, ти вчинив поганий». Зазвичай, нападаючи на дитину, ми природно у відповідь чуємо захист, а в більш ранньому віці взагалі мовчання.
Друга репліка мами про неї саму, про її емоції, почуття та роздуми. Ця репліка без зайвих образ та забобонів на адресу дитини просто дає їй зрозуміти логічний ланцюжок «ліжко не прибрано – мама засмучена». Дитина дуже добре розуміє, що мама та тато - це дорослі, від яких вона залежить і їй зрозуміло і логічно не хотіти їх засмучувати.
Але в болоті претензій нам, зазвичай, складно зупиниться і вони сипатимуться одна за одною. А дитина не може вичленувати головне: то що ж батьки від неї хочуть? Вам потрібно просто сформулювати для неї зрозуміле завдання «прибране ліжко – щаслива мама».
«Щось не так» у першому прикладі почало змінюватися після щоденника та аналізу діалогів між мамою та дитиною! Спробуйте цей спосіб зробити вашу комунікацію з дітьми чистою від претензій.
Ця чистка допоможе вам зблизитися та відчути теплоту у спілкуванні з близькими.
