Розлучення та виховання дітей: відверта розмова
Сумна статистика: 45-59% шлюбів розпадається в Україні. Я одна з цих відсотків. Ми з чоловіком розлучилися після 7 років шлюби, коли доньці було 7 місяців, на власному досвіді знаю як виховувати дитину не в повній родині.
Тому сьогодні у нас буде відверта розмова. Зокрема обговоримо:
- Як прийняти рішення про самостійне виховання?
- Як спілкуватися дитині одним з батьків з яким вона не живе?
- Як вам спілкуватися після розставання?
Де взяти сили на самостійне виховання дитини?
У казках часто все закінчується тим, що "і вони одружилися і будуть жити щасливо до кінця днів". Але в реальному світі сімейне життя – це далеко не завжди казка.
Багато людей вибирають життя без шлюбу, а розлучень стає все більше. Але чи варто давати пораду кожній парі у будь-якому випадку зберігати сім'ю, особливо, якщо у них є діти?
Нам потрібно визнати, що в сучасному світі ми вже не знаходимося в ситуації, коли виживання залежить від іншої людини. Тепер як жінка, так і чоловік можуть прожити самі. Наразі саме час шукати глибше, мислити про те, як робити наші стосунки важливими та відповідальними.
Як сказав Бенджамін Дізраелі у листі до Луїзи, доньки британської королеви Вікторії, з нагоди її заручин: "Немає більшого ризику, ніж шлюб. Але й немає нічого щасливішого, ніж щасливий шлюб".
Це завдання важке, але чи не це є найціннішим завданням, яке ставить перед нами життя?
Розлучення – це біль і страждання. В шлюбі й поза ними теж можуть бути образи та труднощі. Але чи можна погодитися на життя, де люди тримаються разом лише на папері, а не відчувають тепла і розуміння, не мають спільних життєвих цінностей? Діти відчують, якщо їхні батьки не щасливі, і це може залишити найглибший слід в їхній душі.
Намагаючись побудувати своє життя заради себе й інших, ми змінюємо погляди та цінності. Відчуваючи себе відповідальними за своє щастя, ми відкриваємо дорогу до справжніх взаємин, де любов допомагає зростати один одному, де підтримка і розуміння – не пусті слова.
Як же прийняти це рішення про розлучення? На власному досвіді можу сказати, що головним фактором, який мене підштовхнув, було неможливість виховання адекватної дитини у нашому шлюбі.
Головна мотивація для розлучення була — це дитина. А точніше її не комфорт у наших стосунках з чоловіком. Насправді шлюб без дитини й з нею - це дві різні речі.
Розлучення може бути нелегким рішенням, але коли воно приймається з урахуванням добробуту дитини, воно може стати кроком до її щасливого та стабільного майбутнього. Головне - це пам'ятати про потреби та емоції вашої дитини та робити все можливе для забезпечення її комфорту та безпеки.
Важливо розуміти, що діти відчують, якщо їхні батьки живуть у напружених стосунках. Постійні конфлікти та неврози батьків можуть залишити негативний слід в душі дитини. Розлучення може допомогти створити спокійну та стабільну атмосферу, в якій дитина може розвиватися та виростати з вірою в любов і безпеку.
Діти навчаються тому, що бачать у своїх батьках. Якщо вони бачать нездатність батьків жити разом з гідністю та взаємною повагою, це може сформувати негативний шаблон для їхнього майбутнього життя. Розлучення, проведене з повагою одне до одного, може стати для дітей прикладом того, як розумно реагувати на труднощі та шукати виходи зі складних ситуацій.
У гіршій ситуації, коли немає взаємної згоди на розлучення, потрібно звертатися до професіоналів та правоохоронних органів для забезпечення безпеки та добробуту вашої сім'ї.
Як ефективно побудувати відносини з дитиною після розлучення?
- Перша поширена помилка, яка може виникнути, - це намагання дискредитувати батька або матір перед дитиною. Найгірше, що ви можете зробити, - це розповідати про негативні якості партнера перед вашою дитиною. Спробуйте знайти чотири позитивні характеристики щодо вашого колишнього партнера, про які можна говорити з вашою дитиною. Повірте, якщо ваш партнер має недоліки, дитина з часом сама їх відчує.
- Інший аспект полягає в обмеженні спілкування. Ваша дитина має право на спілкування з обома батьками, і важливо не обмежувати це право. У нашому суспільстві закладено, що має бути повна родина, тому діти прагнуть до спілкування і з татом, і з мамою, і це має значення для їх розвитку. Може бути відсутність бажання батька або матері спілкуватися з дитиною. У такому випадку вам слід спробувати поговорити з партнером, особливо якщо це важливо для вашої дитини.
З моєї власної практики можу сказати, що я зверталася до батька моєї доньки з проханнями більше спілкуватися з дитиною. Цим хочу наголосити на тому, що велика частина відповідальності за встановлення стосунків лежить на батьках, з якими дитина постійно перебуває.
- Вище ми розглянули приклади, коли батько або мати є адекватними та не становлять загрози для дитини. Проте, якщо ситуація інша, існує можливість звернутися до суду та обмежити спілкування з дитиною.
Важливо завжди пам'ятати, що головне - це добробут і безпека вашої дитини, і ваші дії мають сприяти її щасливому майбутньому.
Отже, розлучення може бути шляхом до нового початку, якщо ми відчуваємо, що наші шляхи з партнером розійшлися. Діти потребують щасливих батьків, а вони, своєю чергою, потребують щасливого життя. Варто бути відкритими до змін, готовими до важких рішень і завжди пам'ятати, що справжнє щастя – це те, що гармонізує нас внутрішньо та надає сенс нашому життю.
Де вам взяти сили на самостійне виховання дитини?
Розмовляйте зі своєю родиною та друзями про свої турботи та потреби. Вони можуть надати вам підтримку та допомогу в рутинних справах. Важливо дбати про власні емоційні потреби. Розгляньте можливість консультації з психологом або психотерапевтом, щоб зрозуміти краще ситуацію та керувати стресом та емоціями. Постійно навчайтесь та вдосконалюйте свої навички батьківства. Книги, веб-ресурси та курси можуть стати корисними джерелами інформації та порад. Звертайтеся сміливо до експертів за консультаціями.
Важливо встановити надійну рутину для вас і вашої дитини. Це сприяє полегшенню щоденних обов'язків та надає структуру вашому сімейному життю. Забезпечення системності допомагає вашій дитині відчувати комфорт та стабільність. Постійна рутинна структура дня сприяє створенню затишного та безпечного середовища для вашої дитини. Вона допомагає відчутися вашій дитині впевнено та захищено, а вам - більш організованими в боротьбі з щоденними завданнями й відповідальностями.
І обов'язково не забувайте про власну самореалізацію та відпочинок. Плануйте час для себе, коли ви можете робити те, що приносить вам радість та релаксацію. Не соромтеся попросити друзів, родичів або фахівців про допомогу, коли ви відчуваєте, що не впораєтеся самостійно. Поради, допомога з догляду за дитиною чи з розв'язання проблем можуть бути надзвичайно корисними.
Виховання дитини самостійно може бути викликом, але з правильною підтримкою та допомогою ви зможете подолати труднощі та забезпечити щасливе та здорове дитинство для своєї дитини.
