Життєві виклики та їх подолання: ексклюзивне інтерв'ю з психологинею Лєною Адамовою
В інтерв'ю з Лєною Адамовою, психологом та автором проекту «АнтиПаника», висвітлюються важливі теми: ефективні способи боротьби з панічними атаками, особливості психологічної підтримки в умовах війни, та методи розвитку позитивного мислення.
Психолог ділиться своїми переконаннями про вплив емпатії, значення здорових взаємовідносин та обговорює особисті виклики та усвідомлення, які вона пережила за останні роки.
– На початку повномасштабної війни ви ділилися з українцями способами подолання панічних атак – однієї з найпоширеніших реакцій на шокові події. Минуло два роки, якими нині є головні проблеми/запити від українців?
Я й досі підтримую українців шляхом створеного в перші дні каналу безкоштовної допомоги «Антипаніка». Записую постійно відео із вправами, як подолати страх, паніку, ненависть та агресію.
Щодо запитів, вони з одного боку повернулися до тих самих, чим жили й хвилювалися люди до війни – дохід, самореалізація, розлучення, зради, психосоматичні розлади… з іншого – з’явилися запити від тих, хто й досі залишається закордоном: «Як знайти себе?», «Як перестати жити в паузі очікування?», «Як «розірватися» між чоловіком вдома й дітьми, які вже підлаштувалися до місцевого життя (садочок, школа)», «Як утворювати здорові стосунки з іноземцем?».
– Як побудувати здорові взаємовідносини з навколишнім світом, коли йде війна?
Як би то дивно не виглядало, але війна не є приводом для позитивного й світлого ставлення до Світу й людей. Навіть навпаки, це є єдиним шляхом для встановлення миру глобально в країні та щасливого життя. Бо так, здається, влаштований цей Світ, що саме позитивне та добре світосприйняття та світогляд допомагають витримати цей жах та виплисти на позитивні рівні життя. Це дуже важко спочатку, але дуже важливо. Помічати добре й красиве навколо, дякувати Всесвіту за все, що вам не хотілось би втратити. Йти на заняття по танцях, пити каву, цілувати дітей й чоловіка, зустрічатися із друзями. Життя не буде чекати...
– Як перманентний страх впливає на психіку?
Дуже деструктивно, на жаль. Й не тільки ж на неї - злітає фізика, тіло! Людина починає хворіти – саме так психіка сигналізує, що так далі жити не можна. На психічному рівні це також не менш деструктивно. Людина може страждати від постійних тривог, депресії, інших психічних розладів.
– Як змінити негативні переконання і перестати себе обмежувати?
Неможливо негативними та позитивними установками й переконаннями. Слід їх почати помічати: мені все не так, а чи може є все ж таки в моєму житті хоча б щось, що мені подобається або не хотілось би втратити? Через сприйняття позитиву у вашому житті. І якщо ви не хворієте на депресію або інші психічні розлади, то це можливо. Змусити себе помічати все цікаве, красиве, добре й приємне. В дрібницях. Дозволяти собі дрібні приємні речі. Без почуття провини, що в країні війна – ви ж нічого ні в кого не забираєте цим? Навіть навпаки – своїм прикладом ви допоможете іншим усвідомити, що життя триває, що так «можна». Вирощуванням свого внутрішнього миру ми провокуємо Мир зовні.
– За нинішніх обставин емпатія і співчуття іншим людям – це на користь чи на шкоду власному психологічному здоров’ю?
Емпатія є невід’ємною частиною емоційного інтелекту, який є запорукою успіху у соціальному житті. Але надмірне співчуття й відчуття чужого болю – згубно. Тому дуже важливо відділяти своє життя від інших, свої інтереси – від чужих. Й чітко розуміти, що якщо ви можете допомогти, й ви в змозі це зробити фізично, емоційно й матеріально – робіть! Ми всі повинні підтримувати один одного, особливо зараз, в скрутні для Країни часи. Але НЕ за рахунок себе й власних сил. Як в літаку – спочатку маску на себе, потім на дитину або іншу людину.
– Як розвивати позитивне мислення і оптимізм у буденному житті?
Через бачення хорошого доброго навколо себе. Через подяку собі, Життю, Богові за все те, що ти цінуєш в житті. Через навчання чомусь корисному й цікавому. Прогулянки на свіжому повітрі. Зустрічі із цікавими людьми. Перегляди захоплюючих, бажано красивих й позитивних фільмів. Музика – але не тяжкий метал чи дуже сумна. Дуже допомагає молитва. Й медитації. Бути корисним іншим, допомагати безкоштовно. Робити свою справу із відчуттям користі іншим, із любов’ю.
– Як визначити, коли особі потрібна професійна психологічна допомога?
Коли Світ не любий вже тривалий час й не видно кінця краю своїм стражданням – не менше, ніж 2 тижні. Коли є питання, яке штурмує й турбує, й про яке ви нав’язливо постійно думаєте. Коли є відчуття безвиході й тотальної самотності.
– Які техніки релаксації і зняття напруги є найбільш ефективними?
Більшість з них є у вільному доступі в Інтернеті, вони спрямовані на роботу із тілом. Дихання за квадратом. Повільні, методичні простукування ключиць й плечей. Вимальовування стресового стану й нагальних питань. Виговорювання на проточну воду своїх страхів й турбот, ненависті й образ. Ходьба пішки не менше, ніж 10000 кроків. Співати й танцювати. Знов ж таки: дуже допомагає молитва. Й медитації.
– Як змінилося ваше життя за цей час? Які головні усвідомлення та виклики постали? Завдяки чому ви їх проходили?
Ой... Саме мені війна окрім болю й позбавлення дому принесла багато радості й щастя – я нарешті зустріла своє кохання й утворила велику сім’ю, хоч, на жаль, не в Україні. Ми часто їздимо в Україну, в мою рідну Одесу, але це не замінює мені дім... Мій чоловік – вдівець, то я тепер маю ще 3-х дітей. Я багато й із зацікавленістю працюю, часто виступаю в Україні й закордоном. Через сум набрала зайві 3-4 кг, але то таке.
– Що вважається своїм власним досягненням за цей час?
Вижила. Зустріла кохання. Материнська справжня любов до дітей, яких народила інша жінка. Зростання прибутку й команди. Відчуття, що я потрібна людям.
