Ірма Вітовська розповіла про шосте чуття перед бомбардуваннями України
Три місяці тому Ірма Вітовська пропадала на виставах та зйомках, а нині весь час проводить серед волонтерів, активно допомагаючи українцям.
Як виявилося, повномасштабне вторгнення для Ірми не стало великою несподіванкою.
Війну я очікувала з 2014 року. Особливо гостро – з кінця 2021-го – початку 2022-го. Вона була в інформаційному «шумі». А ще знаю, що 30 грудня 1922 року був утворений Радянський Союз. Судячи з усієї пропаганди, яка була в російській федерації, розуміла, що там хочуть відтворити його. Тому була до цього готова. Кінець 2021 року ми проскочили. Відчувала, що скоро все почнеться. Називали різні дати, але я думала, що все станеться 23 лютого, в день радянської армії. Тоді росіяни могли розпочати наступ, щоб 9 травня, як це вже й підтверджують, святкувати визначну перемогу. А до 30 грудня 2022 року відтворити свій так званий другий Радянський Союз. Я навіть пройшла одноденні курси в «Жіночій Варті» – «Військові дії у містах». Ми розуміли, що от-от може початися. Але до війни можна готуватися, та все одно ніколи не бути готовим
– зізналася Ірма.
.jpg)
вторгнення акторка мала недобрі відчуття.
Увечері 23 лютого в кінотеатрі «Оскар» проходила прем’єра фільму, на якій було багато кінематографістів і людей з кіноіндустрії. Ми всі говорили на тему війни, яка насувалася, і навіть якось жартували про це. Цілий день у мене був досить пригнічений стан, не змінився він і ввечері. Я вибачилася, що не залишилася на фільм, і поїхала додому з недобрими відчуттями. Можливо, то була акторська інтуїція, бо щось муляло всередині. Коли о 5 ранку 24 числа зателефонували знайомі і сказали, що чують вибухи, зрозуміла, що абсолютно розгублена. Ніби й готувалася до війни, але не була готова. Хоча після тренінгу передавала свої знання колегам, розповідала сусідам по будинку, як діяти, навіть у театрі робила зустріч на цю тему. Тобто всі готувалися до широкомасштабної війни, але всі сподівалися, що цього не станеться. Або що це буде якась локальна історія, і ми всі зосередимося на локальній допомозі
– згадує Вітовська.
.jpg)
Однак росіяни почали повномасштабний наступ на багато областей одразу.
Коли на початку війни люди масово виїжджали з Києва, я хотіла лишитися й застосовувати набуті на тренінгу знання. Та за пару днів зрозуміла, що синові буде ліпше в безпеці, та й батьки хвилювалися за нас. Ми живемо на 18-му поверсі на досить відкритому просторі – небезпечно. Важко було спускатися у підвал без ліфта при кожній повітряній тривозі. Прийняли рішення їхати, коли Житомирська траса вже була закрита. На свій страх і ризик ми вирушили півднем Київської області, якось через села проскочили, так і виїхали. Хотіли залишити дитину в батьків, а самі повернутися потягом до Києва. Чоловік повернувся, а я лишилася, долучившись до допомоги тут
– розповіла акторка.
