Голос української душі: інтерв'ю з Сергієм Лазановським про благодійність, творчість, емоції та життєві пріоритети
Зміни в житті, спричинені війною, відчутні не лише у побуті, але й у творчості Сергія Лазановського. Українці, як і він, навчилися цінувати кожен момент, навіть тепло рідного дому, яке стало розкішшю для багатьох. Світогляд співака зазнав внутрішніх змін, які відображаються в його творчості. Війна стала не лише темою для пісень, а й новим етапом у розвитку артиста.
На фоні воєнних реалій, Лазановський визначає свої основні цінності – це родина, друзі та кохана людина. У своїх піснях він наголошує на важливості єдності та взаємопідтримки в українському суспільстві. Артист відверто розповідає про свої внутрішні переживання та шляхи подолання тривожності.
І, зрештою, в інтерв'ю Сергій розповідає про свої творчі плани, мрії та погляди на розвиток української музики. Він висловлює вдячність своїй команді за спільну роботу та дає зрозуміти, що для нього важливо, щоб його музика не лише несла емоції, але й була інструментом формування свідомості та гордості за власну країну.
– Сергію, війна перевернула життя кожного з нас. Як ці два роки змінили тебе і твою творчість?
З початком повномасштабного вторгнення у мене, як і в багатьох українців, змінився світогляд. Всі ми здебільшого почали жити одним днем, цінувати те, що маємо. Навіть насолоджуватися теплом у рідному домі, адже багато українців, на жаль, його вже не мають. Загалом мої внутрішні зміни дуже відчутні. І вони відверто резонують з моєю творчістю. Наразі мені важко створювати пісні, не думаючи про війну. Кожна пісня – це певна асоціація з різними меседжами. Я інакше зараз не можу, тому моя творчість про теперішнє та повернення до історичних пісень, які зараз мають значення для українців.
– Війна – це про постійну небезпеку, про виклик самому собі. Коли тобі буває особливо страшно? Як вдається впоратися з тривожністю?
Звичайно, присутній страх, що через ворожу атаку моє життя може обірватися. Проте найбільша тривога через байдужість людей. Я весь час допомагаю нашим захисникам та захисницям, розповсюджую збори, долучаюся сам. І, на жаль, деякі збори можуть тривати місяць, два, півроку. І від цього страшно. Я щиро хочу, щоб люди не жили форматом «проблеми та потреби військових – це їхні проблеми». Ні, це наша потреба! Щоб ворог не дійшов до останньої української хати, щоб ми мали можливість жити в Україні! Хочеться, аби байдужості було якомога менше.
Щодо власного стану – мені допомагають впоратися із тривожністю музика та власні концерти. Я щасливий, що маю можливість напряму дарувати людям українські пісні та доносити важливість допомоги українській армії. І радий, що серед своїх слухачів я поки не помічав байдужих громадян.
– Які цінності ти вважаєш найважливішими у житті?
Скажу відверто, що у такий буремний час найбільша цінність – це мати поруч людей, які тебе люблять, підтримують та приймають таким, яким ти є. Це родина, друзі, кохана людина поруч. Зараз для мене це цінність.
– Від яких подій у тебе зараз піднімається настрій?
Від подій… Ну тут важко сказати. Я особисто не дивлюся гумористичні шоу, не ходжу на концерти та на гумористичні фільми у кіно. Не йде це взагалі. А от що дійсно піднімає настрій - це зустрічі з моїми похресником та племінником. Коли я приїжджаю додому і бачу ці дитячі очі. Коли вони ведуть бесіду, намагаються вже здаватися такими дорослими. Це дійсно піднімає настрій. Хоча я розумію, що час рікою пливе. І намагаюся запам’ятати їх такими маленькими.
– Скажи, що для тебе є найважчим зараз і в чому найбільша складність у розвитку кар'єри?
Я думаю, що кожний артист у воєнній країні скаже: зараз багато чого не на часі. Тому розвивати на повну наразі кар’єру, використовуючи повний спектр інструментів, неможливо. Ми знімаємо відеороботи, проте це не довоєнний рівень. Зараз це не потрібно. Я намагаюся максимально направляти свою діяльність у благодійність. Збирати на потреби військових, онкохворих дітей та інших. Вважаю, що зараз маю це робити. Я радий, що завдяки своїй діяльності можу допомагати Україні.
В.JPG)
– Які моменти у житті та кар`єрі найбільше вплинули на твоє розуміння важливості соціальної відповідальності?
Війна вплинула найбільше. Кожен артист відповідальний за те, що несе в маси. І це повинен бути напрямок в сторону усвідомлення власної ідентичності, а не меншовартості.
Маєм бути гордими, що ми українці.
– Як я розумію, ти сам пишеш свої тексти та музику. Як це відбувається, коли надходить натхнення? Що чи хто тебе надихає?
Ні я створюю пісні не сам. В мене є команда, з якою працюю вже понад трьох років. Це моя продюсерка та співавторка Ірина Батюк, а також музичний продюсер Роман Калин, усім відомий як лідер гурту Greenjolly. Ми створюємо пісні разом. Усі втрьох активно залучені до процесу. Хтось може принести ідею пісні, а ми вже всі разом оформляємо її. У нас завжди на результат працює «сила трьох». І я радий, що зміг на творчому шляху зустріти таких людей, які відчувають мене.
– У грудні ти представив новий трек «Тато». Який його головний меседж?
Ця композиція – подяка батькові за його внесок у наше життя. По життю складається, що з малечку кожна дитина більше часу проводить з мамою. Зазвичай в українських родинах так традиційно розподіляються сімейні обов’язки: що мама разом з дітьми, а тато відповідає за фінансовий добробут. І інколи здається, що тато наче відходить на другий план. Але ми маємо пам’ятати про рівноцінний внесок обох батьків у наше виховання. Тому було вирішено створити трек «Тато». Адже у мене вже є композиції, присвячені і мамі. Наразі багато татусів стали на захист нашої країни, тому ця пісня також про них. Щоб кожна дитина могла висловити своїми почуття, просто відправивши цю пісню в діректі. І все одразу стає зрозумілим, адже у цій пісні вже все заспівано.
– Як ти ставишся до критики під час війни про творчість, висловлювання?
Зізнаюся, що на початку великого вторгнення я був дуже різким. В мені вирувало загострене відчуття справедливості і якщо якийсь коментар мене задівав – я одразу вступав у доволі агресивну дискусію. Зараз я намагаюся реагувати тільки на конструктивно критику. Часом я занадто віддаюся певним коментарям, починаю аналізувати стан людини, зрозуміти, чому у неї така агресія. Інколи людям просто хочеться висловити, тому нехай то роблять. А от конструктив часто я беру до уваги, він допомагає рости та розвиватися. Адже людина дивиться на творчість зі сторони. Це має бути, це частина професії артиста
– Українська музика зараз досить швидко розвивається. З'являється багато нових артистів. Хто з молодих виконавців є у твоєму плейлисті?
Мені дуже подобається творчість виконавця Cheev. Я слухаю його пісні майже щодня і ця творчість дійсно відгукується в моєму серці. Треки WELLBOY вмикаю, коли йому підняти собі настрій. Нещодавно підсів на творчість молодої співачки SOWA. Загалом я слухаю багато колег. Серед них і ті, з ким знайомий та мав можливість попрацювати разом. До прикладу це бенд 7TEEN’S та ROMA TUZ.
– Про що зараз мріє Сергій Лазановський? Звісно, окрім перемоги.
Як кожний артист, я мрію про великий сольний концерт на стадіоні. «Стадіон так стадіон», як то кажуть (сміється – ред.). Найбільша творча мрія – це залишити по собі цінний музичний матеріал, який передаватиметься з покоління в покоління та асоціюватиметься з Україною та українцями. У мене гарно працює інтуїція. І вона мені підказує, що ми зможемо створити щось на кшталт «Червоної рути» або «Гуцулки Ксені». Ми працюємо над цим.
– Не так давно пройшов період різдвяно-новорічних свят. Розкажи, до яких благодійних ініціатив долучаєшся?
Цьогоріч у нас відбувся невеличкий благодійний тур «Додому на Різдво». Ми разом з іншими артистами з Прикарпаття відвідали декілька міст західних областей з різдвяним музичним концертом. За цей тур нам вдалося зібрати близько 100 тисяч гривень на допомогу для захисників 8 окремого гірсько-штурмового батальйону, а тако для онкогематологічного відділення Івано-Франківської обласної дитячої лікарні. Ми поділили ці кошти за потребами. Ці концерти дуже поширилися в мережі, у TikTok ми отримали багато фідбеку та запрошення показати виставу у Києві, Львові та інших містах України. Поки не забігаю наперед, але дуже б хотілося у грудні 2024 продовжити цю традицію різдвяних концертів та зробити їх більш масштабними. Авжеж, ці музичні вистави завжди нестимуть благодійний характер. Оскільки, коли як не на Різдво та Новий Рік творити добро та підтримувати одне одного.
– Як ти відзначив Різдво та Новий Рік? І чи вважаєш доречним у такий час святкування?
Різдво для мене це завжди сімейне свято. Попри те, що 25 грудня я мав концерт у Львові, вже одно Святвечір провів разом зі своєю родиною. Інакше не може бути. Загалом маю до новорічних свят більш нейтральний настрій, тому цьогоріч не святкував.
– Які цілі ставиш перед собою на 2024 рік?
Перша ціль – це підтримувати наших військових, робити успішні збори. Щодо творчості – попереду багато релізів, співпраця з новим лейблом TAVR Records. 31 січня готуємо спільний реліз з GreenJolly. Також попереду романтично-танцювальний реліз, який вже активно залетів у TikTok на 1,5 мільйона переглядів.
Сергій Лазановський, GREENJOLLY
Якщо говорити відверто, то ставлю собі за мету взяти участь у Нацвідборі та поборотися за можливість представити Україну на «Євробаченні». Проте для цього потрібна гарна пісня, ми наразі у її пошуку. А особистісних масштабних цілей наразі немає, виключно хочеться, аби українці досягли Перемоги.
