Як підтримати близьких під час невизначеної втрати та полону: поради психолога
Чекати і не втрачати віру – це надскладні задачі, з якими зараз пораються тисячі українок та українців. Ми чекаємо на близьких з полону, ми намагаємося не втратити віру, що зниклі безвісті знайдуться живими. Якщо ваш близький зник безвісти чи потрапив у полон, ви можете підтримати людей, які чекають на його повернення. Психологиня Міла Францен з ГО «ТИША» дає поради щодо того, як допомогти.
Що таке невизначена втрата?
Під час війни часто використовують термін «невизначена втрата», який описує стан, коли близькі зникають безвісти. Це переживання, пов'язане з постійною невизначеністю між надією і горем. Якщо доля людини відома, рідні можуть пройти через ритуали поховання та оплакати втрату, що допомагає рухатися далі.
Психологиня безоплатних груп підтримки «тихі зустрічі» від ГО «ТИША» Міла Францен наголошує, що кожна людина по-різному переживає невизначену втрату, але це завжди складний процес. Стрес, страх за власну безпеку і невизначеність у майбутньому лише погіршують ситуацію.
Як ви можете допомогти?
Найважливіше – звернутися до психологічної допомоги, включаючи індивідуальні консультації та групи підтримки. Це допоможе впоратися з емоціями і знайти підтримку серед інших людей, які переживають схоже.
Групи підтримки можуть створити «психологічну сім'ю», де жінки діляться своїм досвідом і підтримують одна одну під керівництвом психолога. Якщо у ваших знайомих чи колег є потреба в допомозі, рекомендуйте їм звернутися до професіоналів або долучитися до таких груп.
Підтримка базових потреб
Слідкуйте за тим, щоб людина дотримувалася розкладу дня, спала і їла. Допоможіть з документами та запитами, що пов'язані з пошуками зниклого, щоб у неї залишався час на сім'ю.
Запропонуйте зберегти родинні ритуали, що існували раніше, щоб підтримувати єдність сім'ї. Це допоможе не зупиняти життя всередині родини. Тобто якщо тато завжди читав ввечері доньці казку, то зараз ці казки можуть продовжувати читати інші члени родини. Хтось має перейти в роль виконуючого цього ритуалу.
Нагадування про жіночність
Жінки, які переживають невизначену втрату, часто замикаються у собі та відмовляються від соціального життя. Жінки відмовляються від спілкування з іншими людьми, перестають піклуватися про себе. Про сексуальне життя не йдеться взагалі. Важливо м'яко нагадувати їм про їхню жіночність, наприклад, запропонувати зробити манікюр чи маски вдома.
