Що потрібно знати перед розлученням та яких помилок можна уникнути: відповіді від Наталії Горбаль
Тема розлучення – одна з найчутливіших. Більшість людей сприймають її як болісний кінець, однак, за належного підходу, розлучення може бути цивілізованим процесом, в якому ключову роль відіграє правова грамотність, усвідомлення наслідків і здатність домовлятись.
Чи можливе безконфліктне розірвання шлюбу? Чому важливо прописувати сценарії свого життя після розлучення ще до його настання? І як юридичні інструменти, зокрема шлюбний договір, можуть стати не страховкою, а запорукою поваги та ясності? Відповіді на ці та інші непрості, але необхідні питання – в інтерв’ю з адвокатом Наталією Горбаль.
– Чи може розлучення бути успішним, без скандалів та конфліктів?
Так, але лише тоді, коли кожен з пари розуміє значення наслідків розлучення. Вони пов’язані не лише з тим, що сім’я припиняє своє існування, а й з дотриманням прав кожного з подружжя, а також прав кожного з подружжя як батьків (у випадку, якщо є неповнолітні діти). Також варто пам’ятати і про те, що кожному праву кореспондується обов’язок. Іншими словами, якщо в когось з подружжя є право на отримання, наприклад, половини квартири, оскільки вона була придбана в шлюбі і є спільною сумісною власністю подружжя, то інший з подружжя зобов’язаний не перешкоджати реалізації такого права – отримати половину квартири в натурі або у вигляді компенсації вартості такої половини (залежно від домовленостей), а також сприяти його реалізації.
Тож, в основі безконфліктного розлучення завжди є та залишається домовленість обох про наслідки і того, в якій формі/спосіб будуть реалізовані очікування кожного. У той самий час, варто звертати увагу ще і на те, для чого насправді кожен з подружжя погоджувався зареєструвати шлюб або з якою метою утворювалась сім’я. Якщо, наприклад, жінка вирішила вийти заміж для того, щоб перекласти фінансову відповідальність за своє життя на майбутнього чоловіка, а не тому, що саме з цим чоловіком вона хотіла створити сім’ю, то рано чи пізно ці справжні причини будуть розкриті і при розлученні на перший план вийдуть саме майнові питання, тобто відкриється правда, а зовсім не те, про що люди говорять, коли їхній спільний проєкт під назвою «сім’я» припиняє своє існування. Так само, якщо чоловік обирає в дружини жінку не через те, що саме з нею він хоче створити сім’ю і досягати успіху в її розвитку, а через якісь свої точкові задачі, які він може вирішити завдяки укладанню шлюбу саме з цією жінкою. Класичним прикладом цього може стати те, що «вона з заможної родини, а він був просто красивим». І такий шлюб матиме свої відповідні наслідки. А у випадку розлучення, очевидно, що той, хто «просто красивий», аби забезпечити своє майбутнє буде так само наполягати на вирішенні, в першу чергу, майнових питань. На жаль, дуже часто в таких випадках, аби досягти бажаного, чоловіки вдаються до маніпуляцій з дитиною, використовуючи її для досягнення своїх цілей.
– Що найважливіше потрібно знати людині, яка починає задумуватись про розлучення, щоб захистити свої інтереси?
Перш ніж вголос промовляти про те, що ти прагнеш розлучення, потрібно написати (в буквальному сенсі) своє бачення розлучення на папері в усіх сферах. І тут мова йде не лише про сферу майнових відносин (кому квартира, а кому машина) або про сферу виконання кожним з подружжя своїх батьківських обов’язків стосовно дитини, а й про неочевидні, на перший погляд, сфери: побутову, сферу безпеки, перш за все, фінансову, а також здатність почати самостійне життя і нести за нього відповідальність не лише перед собою, а й перед дитиною без того, щоб весь час повертатися в минуле і жити ним.
Після того, як все буде викладено на папері, перевірити своє «бажання» розлучитися на справжність і прожити подумки хоча б два місяці, уявляючи собі кожен день такого життя після розлучення: що ти будеш робити щодня, чи з’являться в тебе нові обов’язки або наскільки ти будеш спроможна відстоювати свої права після розлучення, чи вистачить в тебе ресурсів тощо.
Якщо в пари не має шлюбного договору, яким могли би бути врегульовані найважливіші питання відносин подружжя, в тому числі і на період після розлучення, дізнатися про такий договір й ініціювати розмову про укладення договору, але спочатку підготуватися до цієї розмови. Така розмова точно не має починатися і закінчуватися словами «я хочу укласти шлюбний договір». Взагалі розмову про шлюбний договір не варто починати саме з цих слів, адже вони для іншого з подружжя можуть стати словами-погрозами і тоді ви точно не досягнете своєї мети. Але якщо ви точно вирішили, що такий договір убезпечить вас від конфліктів при розлученні, то слід зосередитися на думці про те, що шлюбний договір – це, перш за все, договір, який здатен виконати функцію прогнозної моделі сім’ї, в тому числі і на період розлучення, і після нього. Сім’я при розлученні припиняє своє існування лише в контексті обох з подружжя, але залишається у будь-якому випадку сім’єю в розумінні того, що подружжя є батьками, і зв’язки з дитиною, а також дитини з батьками кожного з подружжя (бабусі та дідусі) не припиняються, і наявність таких зв’язків обумовлює своєрідне продовження існування сім’ї. Тому для того, щоб точно розуміти в перспективі своє майбутнє після розлучення, варто було б докласти всіх зусиль для договірного врегулювання всіх відносин, які виникають або можуть виникнути між подружжям ще в період шлюбу, а краще – до його укладення.
– Статистика показує, що більшість пар досі не укладають шлюбний договір (хоча вже є позитивні зрушення). Як часто ви працюєте з парами, які мали його, і як це допомагає уникнути юридичних проблем при розлученні?
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну кількість запитів на укладення шлюбного договору значно збільшилась. Це пояснюється, перш за все, тим, що велика кількість сімей опинилася в різних країнах, існування сім’ї на відстані фактично стало випробуванням для кожної такої родини на міцність та на її справжність (якщо з самого початку пари одружувалися не з метою створити сім’ю, а кожен з пари думав про щось своє, а вголос промовляли мовні штампи, які заведено говорити в таких випадках, то такі «випробування» стали поштовхом для того, аби правда вийшла назовні). І для того, щоб отримати хоч якусь прогнозовану «стабільність» на майбутнє, люди укладають шлюбні договори. Звісно ж, мова йде не про шаблонні договори, а про ті, які розробляються для кожної сім’ї окремо з урахуванням її особливостей.
На мій погляд, шаблонні шлюбні договори взагалі краще не укладати, адже вони здатні лише нашкодити, аніж навпаки. Але кожен обирає те, що обирає. Той же договір, який розроблений для конкретної сім’ї і спрямований на те, аби дійсно врегулювати правовідносини подружжя як в період шлюбу, так і після його припинення, не лише допомагає уникнути юридичних проблем при розлученні, а й сприяє збереженню нормальних людських стосунків для кожного з подружжя після розлучення.
– Які є особливості у розлученнях з дітьми?
На жаль, багато випадків, коли дітей використовують як «хлібні картки» – з метою отримати якісь блага, маніпулюючи ними. В моїй практиці була справа, коли чоловік при розлученні розробив цілу «схему» з використанням дітей, завдяки якій він мав отримати у своє користування заміський будинок, який на праві власності належав саме дітям. Ініціювавши розлучення, він звернувся з позовом ще і про позбавлення матері батьківських прав, аби повністю її усунути від цього будинку (за законом, батьки управляють майном, належним малолітній дитині).
Для того, щоб уникнути таких та подібних випадків, ставлячи на перше місце найкращі інтереси дитини, кожен з батьків має усвідомлювати міру своєї відповідальності за майбутнє дитини. Найкращим способом в цьому випадку є та залишається договір про участь батьків у вихованні та утриманні дитини (його можна укласти у будь-який момент, навіть ще до народження дитини), яким подружжя, як батьки, врегульовують всі питання між собою, пов’язані з дітьми. Проблеми з укладенням цього договору дуже схожі на проблеми укладення шлюбного договору. Люди знають його назву, але не знають про що саме цей договір, що можна ним врегулювати і що, буквально, в ньому можна записати. У цьому випадку я завжди раджу розробити проєкт такого договору, щоб він виступив своєрідним планом для розмови. Коли обидва обговорюють конкретне положення, яке вже записано, і висловлюють свою згоду або незгоду, пропонуючи альтернативний зміст конкретного пункту, то тоді розмова набуває конструктиву і кожен з батьків здатен усвідомити свою роль у житті дитини. У той самий час, коли мова йде просто про те, що «я хочу укласти «дитячий» договір», не розуміючи про що він взагалі може бути, то такий підхід здатен лише нашкодити.
Тому, при розлученні або перед початком цього процесу, якщо батьки дійсно ставлять собі за мету передбачити і забезпечити найкращі інтереси дитини, варто сісти і домовитися по всіх пунктах, навіть якщо вони будуть просто написані на аркуші паперу.
– Які типові помилки роблять люди при розподілі майна під час розлучення? Як їх уникнути?
Найтиповішою помилкою є ілюзія того, що інший з подружжя буде дотримуватися прав того з подружжя, який намагається захистити свої права, і з «ним точного нічого такого не станеться». На жаль, стається і в багатьох випадках. Найголовніше, про що варто пам’ятати – якщо ти сам не захищаєш свої права, інший з подружжя їх захищати не буде.
Якщо в пари є майно, то документи на таке майно мають бути в кожного з подружжя, а не лише в титульного власника (достатньо копій). Тому потрібно подбати про це. І не лише на випадок розлучення. Якщо в пари немає шлюбного договору, яким законний режим власності (спільна сумісна) змінений на договірний, то все майно знаходиться на праві спільної сумісної власності подружжя, і кожен в такому майні має по ½ частки. За законом – власність зобов’язує. Тож, якщо в когось з подружжя не має хоча б копій документів на власність, це лише може говорити про зневажливе ставлення до свого майна з відповідними наслідками.
За останні роки набула великого попиту послуга, зміст якої полягає в тому, щоб «розшукати» майно, яке придбав чоловік (з такими запитами звертаються саме жінки), адже, за їхніми словами, вони «щось підписували» (мається на увазі заява про надання згоди на придбання того чи іншого майна), але не пам’ятають або не знають, про що взагалі йде мова. Завдяки такому «розшуку» дружина дізнається про справжній обсяг майна, титульним власником якого є її чоловік. Дуже часто трапляються випадки, коли певні види майна передаються в уставний капітал господарського товариства як оплата частки в товаристві, але дружина нічого про це не знає і знати не може. Наслідком цього стає те, що фактично майно вибуває з володіння подружжя і стає власністю самого товариства, адже так вказав законодавець. Для того, щоб повернути все в первісний стан у таких випадках, знадобиться чимало ресурсів і мова йде не лише про гроші.
Тож, по-перше, варто не уникати свого обов’язку бути обізнаною щодо всього обсягу майна, яке належить подружжю. По-друге, мати всі правовстановлювальні документи на майно (хоча б в копіях). По-третє, якщо мова йде про заснування або придбання частки/акцій в господарських товариствах (чоловік засновує або придбає бізнес), варто скрізь зазначити, що оплата частки або акцій відбувалася за спільні кошти сім’ї або одразу укладати шлюбний договір, в якому врегульовувати ці питання. І точно не погоджуватися на те, щоб титульним власником вашого майна ставала його мама, водій або якийсь співробітник з його компанії. Ви маєте розуміти, що цей шлях в нікуди в розрізі поділу майна, адже в цьому випадку, де-юре це майно вже не належить вашій сім’ї. Щобільше, якщо за вашою мовчазною згодою майно буде «записано» на третю особу лише через те, що ваш чоловік, наприклад, не може показати це майно в своїй декларації, то з великою ймовірністю, вас можуть визнати співучасницею злочину.
– Як правильно поділити спільні кредити та борги при розлученні, щоб уникнути фінансових проблем і непорозумінь між сторонами?
Заздалегідь домовитись про розподіл відповідальності щодо боргів та включити відповідний розділ у шлюбний договір, яким буде врегулювано це питання.
– Які рекомендації Ви б дали парам, щоб уникнути юридичних конфліктів у процесі розлучення і досягти справедливого та мирного результату?
Чесна розмова – шлях до мирного розлучення. Тож, все, що потрібно – це сісти і домовитися про те, як залишитися людьми після розлучення. Все, що потрібно для цього – не намагатися за рахунок іншого з подружжя влаштувати собі комфортне життя після розлучення, сподіваючись на це, ніхто нічого не зрозуміє. Пам’ятати, що кожному праву кореспондує обов’язок і, якщо ви не виконуватимете своїх обов’язків або будете використовувати право на зло, то «платити» доведеться двічі.
