«Це ж благодійність!»: 3 помилки, які можуть знищити ваш соціальний проєкт
Як уникнути помилок під час реалізації соціальних проєктів. У цьому ми розбиралися з експертом Юною Чейс. З жовтня 2017-го року Юна працюю з благодійними фондами. Спочатку була менеджером з корпоративної соціальної відповідальності великої фандрайзингової платформи України, згодом очолила операційно-управлінську діяльність громадської організації. Проєкти для дітей з вадами серця, сиріт, онкохворих, переселенців, військових, розробка та втілення програм КСВ для великих українських компаній.
І всюди, поряд з найкращими проявами людської доброти, є місце недобропорядності та зловживань довірою, які можуть коштувати благодійникам втрати фінансів та репутації.
Нижче Юна розповіла про випадки найпоширеніших помилок під час реалізації соціальних проєктів і висновки, які допоможуть їх уникнути. Сподіваємося, цей текст вбереже вас від втрати грошей та нервів через те, що не всі, хто сьогодні займається благодійністю, вміють це робити професійно та прозоро.
Недостатнє планування
Що з більш складною категорією допомоги ви працюєте, то уважніше варто ставитися до планування витрат та етапів реалізації проєкту. Одна справа — продукти тривалого зберігання, побутова хімія чи медичні маски та рукавички. Інша – дороговартісне вузькопрофільне обладнання або унікальні медичні інструменти.
Приклад з нашої практики. Один із напрямів роботи «Фундації Течія» – проєкт «Одужуй швидше». У його рамках ми модернізуємо регіональні українські лікарні, аби забезпечити лікарів належними інструментами, а місцевих пацієнтів — доступом до якісних медичних послуг. За чотири роки організація поставила сучасне обладнання в 20 лікарень.
Наприкінці 2021 року ми почали чергову закупівлю для відділення нейрохірургії однієї з обласних лікарень. Проєкт на кілька мільйонів гривень: стійка, живлення, освітлення та ендоскоп для проведення операцій на головному та спинному мозку. Важливий нюанс — усе це працює лише в комплекті. Через високу вартість ми розбили закупівлю на кілька етапів. За чверть потрібної суми придбали стійку, яку швидко доставили в лікарню. А два місяці потому росія почала повномасштабну війну проти України.
Наші пріоритети різко змінилися з першого ж дня. Більшу частину бюджету ми й досі конвертуємо в допомогу українським захисникам і захисницям — тим, хто на фронті, і тим, хто повертається до цивільного життя. Виділити кілька мільйонів на специфічне нейрохірургічне обладнання поки важко — серед безлічі бід реагуємо на найгостріші. Так проєкт завис в очікуванні фінансування. Передати стійку в іншу лікарню ми не можемо: надто специфічні апарати, не сумісні з виробами інших виробників. Знайти достатньо масштабного донора для фіналізації закупівлі також поки не вдається. Тим часом компоненти, яких не вистачає, дорожчають.
Звісно, стопором для проєкту став форс-мажор – велика війна. Але висновок ми теж зробили: якщо купуєте щось дороговартісне з багатьох частин, краще робити це єдиним зусиллям. Або накопичуйте самотужки, або діліть закупівлю з партнерами. В іншому випадку більш доцільно купити те, що вже завтра стане в роботу та приноситиме користь. Інакше ризикуєте надовго заморозити кошти в обладнанні, яке вкривається пилом у підвалі.
Довіра, не підкріплена юридично
«Це ж благодійність!». Фраза, яку я найчастіше чую, займаючись соціальними кейсами, від людей, які ще на початку співпраці відмовляються від пропозиції надати документи, підписати договір чи погодити формат майбутнього звіту. І це має бути червоним прапорцем, особливо для сторони, яка виступає у благодійному проєкті донором.
Обов'язкове правило будь-якого проєкту – з моменту, коли між двома сторонами з’являються великі гроші, стартують фінансово-юридичні відносини, які фіксують зобов'язання та відповідальність кожної. Як би ви не дружили між собою, якими б світлими не були ваші наміри, як би ви не хотіли принести користь – робіть усе за бізнес-стандартами. Це не зіпсує, а лише збереже ваше партнерство.
Приміром, ви – звичайна людина, яка придумала ідею благодійного проєкту та запропонувала її дружньому фонду для спільної реалізації. Дуже важливо, щоб ваші відносини були документально врегульовані. Ви повинні мати офіційну посаду у фонді та/або договір про співпрацю з ним, меморандум про наміри чи зафіксоване право на інтелектуальну власність – будь-що, що підтвердить ваші взаємні зобов’язання та ролі у спільному проєкті. Поки ви дружите, проблем і так не буде. Але в разі особистих непорозумінь чи зміни пріоритетів ризикуєте залишитися без жодного впливу на власний проєкт і його результати.
Не забуваймо, що в будь-якій справі є ризик зустріти людей, які використають вашу довіру у власних інтересах. Наприклад, за ваші кошти купують не те, що було в плані початково. Або «допомагають» тим, хто допомоги насправді не потребує.
Зрештою, добре підготовлені та вивірені юристом угоди й меморандуми — це захист для всіх. Адже для перевіряючих державних органів благодійні організації повинні мати підстави та обґрунтування доцільності реалізації всіх своїх проєктів, щоб жоден з них не виглядав як шахрайська схема по відмиванню коштів під виглядом благодійності.
Засновники «Фундації Течія» розповідали мені про давній випадок: на купленому нами обладнанні кілька працівників лікарні відкрили приватний кабінет. У договорі з лікарнею був пункт, що обладнання, придбане на благодійні кошти, не може бути використане в комерційних цілях. Але відтоді ми додали ще один: якщо виявляємо нецільове використання обладнання, то маємо право його забрати та передати в іншу лікарню, яка справді буде допомагати, а не збільшувати чиїсь доходи.
Така відповідальність двостороння. Якщо ви — ті, хто приймає донорські кошти, ви не можете витрачати їх на власний розсуд. Є цільове призначення та звітність за кожну гривню донора. Вам дають гроші під конкретну задачу: наприклад, купити матраци для 250 ВПО, обладнати автівки під проєкт, поставити обладнання в лікарню. Не можна на них закупити ліки, цукерки або зошити, навіть якщо вони теж дуже потрібні.
Запити, яких немає
Нехтування аудитом – теж наслідок надмірної довіри. Воно небезпечне не тільки тим, що підрядник, який конвертує ваші кошти в допомогу, може витратити їх не туди, а й тим, що держава може запідозрити вас та вашу організацію у відмиванні коштів. Тобто, якщо ви самі не перевіряєте підрядника чи партнера, одного дня до вас прийде представник фінансового моніторингу і змусить це зробити. Тому рекомендую ввести правило регулярної звітності для профілактики можливих неприємностей.
Велика війна також, на жаль, відкриває простір для махінацій. Якось ми отримали лист-запит від військової частини на автівку, але не напряму від неї, а через знайомих. Ми купили транспорт, підготували всі необхідніі документи. Уже перед передачею авто побачили, що отримувач – інша військова частина, не та, від якої був запит. Почали розбиратись і з’ясували, що перший запит був формальний, для прискорення процесу. На щастя, нам усе переробили, як слід, і автівка пішла за призначенням, а ми мали на руках коректні документи. Але ми всі читаємо новини про те, як люди збирають кошти і зникають з ними або просто витрачають їх не за призначенням.
Висновок – ви маєте чітко перевіряти, чи актуальна потреба і чи реальний запит про допомогу. Чи саме цій військовій частині потрібні тепловізори, аптечки, одяг? Чи не має ВПО, якій ви хочете допомогти, двох квартир у Києві, які здає в оренду, а сама живе у друзів у Чернівцях? Чи людина, яка збирає вашому земляку на тепловізор, має до нього стосунок і не пропаде, коли збере всю суму?
Навіть зараз, коли всім все потрібно «на вчора», беріть час на уточнення – це ваша підстраховка. І шанс для тих, кому справді потрібна допомога, що вони її отримають, замість того, що їх потребою просто хтось скористається, аби зібрати кошти.
