Оксана Мангушлу: «Метод BROM – шлях до втілення ваших бажань та цілей в життя»
Звичайно ж, ми всі багато разів чули про важливість діалогу з собою та довіру Всесвіту. Але чи використовували цей чарівний інструмент особисто для себе? Чи ставилися з часткою скептицизму? Складно довіритися, якщо життя живеш у запереченні тонких вібрацій, не прислухаєшся до інтуїції, зосередившись виключно на матеріальному світі. Однак існує щось за межею нашого розуміння. Іноді варто відпустити ситуацію і дозволити подіям відбутися, довіритися життю, покластися на випадковість, щоб отримати відповіді на найпотаємніші запитання. Тривожно? Але саме так, виходячи за межі розуміння, ми й привносимо до свого життя щось нове.
Не віриться? Ми вирішили не доводити, та не переконувати. А поговорили з психологом, коучем, фундаторкою Інституту психології LCC BROM, власницею кількох бізнесів та благодійного фонду Оксаною Мангушлу, яка створила авторську методику BROM для жінок насамперед тому, що шукала відповіді на свої особисті питання. Пропускаючи через себе різну інформацію, одержуючи знання, вона вирішила щедро поділитись ними з іншими людьми.
– Існує думка, що в психологи йдуть ті, хто хоче розібратися в собі. Що стало причиною у вашому випадку?
У психологію я прийшла із бізнесу. А для будь-якого бізнесмена важливо, щоб його бізнес масштабувався та швидко розвивався. Щоб досягти цього, потрібна не лише правильна стратегія, креатив, налагоджені процеси, а й люди – мотивована команда, з якою завжди йти веселіше та довше.
Найчастіше власник бізнесу бачить свій персонал як робочих коників, а насправді – це люди зі своїми історіями, дитячими травмами, з величезною кількістю конфліктів, хвороб, психосоматики. І якщо персонал на робочому місці не отримує задоволення у своєму особистого розвитку, то зазвичай такі компанії дуже швидко закриваються і зникають з ринку.
Для бізнесу дуже важливим є саме зростання. І для того, щоб бізнес розвивався, - повинні рости й люди. А як зробити так, щоб люди росли? Цим питанням я гостро задалася у 2008 році, коли у світі сталася чергова жорстка фінансова криза. Мені потрібно було навчитися масштабувати та професійно керувати персоналом. Щоб досягти цієї мети, я скористалася послугами бізнес-консультанта.
Після кількох сесій я визначила, що мені потрібно працювати не лише над собою, а й займатися особистісним розвитком людей, які в мене працюють: допомагати долати різні життєві ситуації, апатію та страхи на робочому місці знайомитися з собою, зустрічатися зі своїми ПОЧУТТЯМИ та ЕМОЦІЯМИ. Із цього і почався мій шлях у вивченні психології. Слідом був коучинг, лінгвістичне перепрограмування, Інститут мозку, спіральна динаміка та інтегральне мислення.
– Що вам цікавіше процес чи результат?
Результат, сам собою, не приносить людині задоволення. Тому для мене процес завжди буде цікавішим. Але, у будь-якому випадку, є певні точки, за допомогою яких ми визначаємо, що просуваємось до своїх поставлених цілей. І якщо ми не ставитимемо для себе якихось орієнтирів, то сам процес буде хаотичним. Тому цілі я ставлю, і результат завжди наголошую, і насолоджуюся процесом.
– Радити - суть роботи психолога. А чи була порада, яка вам сильно допомогла?
Я не погоджуюся з цим твердженням. Навпаки, я б утрималася від будь-яких порад. Кожен із нас десь у глибині себе завжди знає відповіді на всі запитання. Ми народжуємося з тим, що ми не багато інформації знаємо про себе.
Питання в тому, що в житті кожної людини присутні негативні настанови, які колись на неї навішало її соціальне оточення та оточення його сім'ї. І коли клієнт приходить на сесію та розсуває рамки свого мислення, то бачить перед собою зовсім інші можливості. Розуміє, що не обов'язково вірити в те, що з самого дитинства про гроші, щастя, самореалізацію, мрії чи бажання говорило йому оточення.
Моє завдання полягає в тому, щоб за допомогою авторської програми BROM допомогти людині розібратися з тими розумовими процесами, які запускають негативні ПОЧУТТЯ та ЕМОЦІЇ. Допомогти побачити під усім цим істинного себе, прийти до того життя, про яке людина завжди мріяла, отримати в собі сили на здійснення своїх цілей, мрій і бажань.
Моїм найсильнішим інсайтом стало розуміння того факту, що робота над собою – нескінченний процес, який просто потрібно інтегрувати у своє життя, зробити своїм способом життя. Наприклад, спорт. Я зробила його своїм способом життя. Це стосується і догляду за тілом, зубами, нігтями та здоров'ям загалом. Коли щось стає твоїм способом життя, тоді це цікавий процес.
– Розкажіть про свій метод BROM. У чому перевага саме вашої програми?
Метод BROM розроблений на базі кундаліній-йоги, швидких експрес медитацій + оксисайту та бодіфлексу + когнітивно-поведінкової терапії. У комплексі це дає швидкий і відчутний результат, що дозволяє людині утримувати фокус уваги на важливому та цінному. Це, насамперед, власне «Я». Моє фізичне та психічне здоров'я. І якщо брати базу нашої психіки та ЕГО, то це та сама платформа, на якій будується все в житті людини.
Метод BROM можна впровадити людині у щоденну практику. Вона займає від трьох до десяти хвилин. Бажано з ранку. Завдяки нескладній комплексній програмі можна підвищити рівень енергії та концентрації УВАГИ, можна легко запам'ятовувати потрібні та важливі речі, приймати рішення та діяти.
Метод BROM – це те, що призводить моїх клієнтів до хороших, швидких та ефективних результатів з досягнення їх цілей та бажань. Адже якщо ти вмієш керувати думками та емоціями, тоді ти створюєш власну реальність. Не керуєш – вони керують тобою!
– Для кого підійде метод BROM?
Метод BROM підійде для тих, хто цінує свої час та гроші. Це ідеальна комплексна практика для тих жінок, які хочуть привести себе до ладу після пологів, омолодити організм, бути здоровими природним шляхом, не вдаючись до якихось сторонніх методів: ін'єкції, ліпосакції або прийняття якихось БАДів або вітамінів.
Після проходження програми BROM людина зможе провести ревізію думок, почуттів та дій, позбутися негативних установок, блоків та утисків, гармонізувати свій емоційний стан, відновити свою життєву енергію, включити свій ресурс, щоб проживати щодня на 100%.
– Як бачите ваш проект за рік/два?
За цей час метод BROM вийде на міжнародний рівень. Дедалі більше людей приєднуватимуться до цього проєкту, його рекомендуватимуть. Вірю, що мій директ буде переповнений безліччю листів зі словами подяки за те, що я змогла навчити людей впоратися зі стресом, страхом і навести лад у всіх сферах їхнього життя.
– Які у вас ще є плани крім програми BROM?
У моєму портфоліо є агресивні комплекси, які допомагають швидко прокачати рівень енергії. Вони підійдуть для тих, кому потрібні вищі результати. Також є діагностика та особисті консультації. У нашому інституті психології LCC BROM є інтелектуальні програми, спрямовані на масштабування бізнесу та бізнес-інтелекту. Вони всі націлені працювати з розвитком особистості. Детальніше про них можна буде дізнатися у мене на сайті. Незабаром ми зробимо на ньому всі новини. Не пропустіть!
– Ваша благодійна діяльність – потреба душі?
Я сама росла без мами. Мої батьки розлучилися, коли мені було 5 років. І це мій особистий глибинний біль. Тому так, благодійність – потреба душі. Мій шлях у цьому напрямі розпочався, коли я почала заробляти перші гроші – з 17-18 років. Тоді я відвідувала та допомагала вихованцям одного з дитячих будинків у рідному Луганську. Після переїзду до Києва я офіційно відкрила благодійний фонд «Громадська Думка» та почала вести більш широку діяльність, щоб мати можливість залучити більше людей до цієї шляхетної справи. Тоді під моїм патронатом опинився Святошинський дитячий будинок-інтернат.
Я вважаю, що прагнення допомогти іншим – нормальний стан людини, вона почувається краще, коли жертвує гроші або надає іншу допомогу. Це підвищує її самооцінку, і її рейтинг у суспільстві – щедрість і готовність ділитися відносяться до соціально схвалюваних якостей.
Найлегше і найпростіше, звичайно, віднести до церкви, але я б рекомендувала відвідувати дитячі будинки і особисто вносити свій внесок, хоча б раз на рік. Так, це непросте заняття. Так це складно. Але це дає величезне розуміння, усвідомлення себе як особистості в цьому світі.
Також після початку повномасштабної війни у нас з'явився благодійний фонд у Литві. Нині він працює та допомагає Україні на міжнародному рівні. Я хотіла б приділяти цій справі більше часу, тому запрошую всіх, хто має такий самий імпульс до співпраці. Ми завжди раді новим людям та новим зв'язкам, бо роботи тут непочатий край. Давайте разом переймемося добротою і подаруємо можливість повноцінного та щасливого життя нашому майбутньому поколінню.
– На підставі вашого досвіду, чого найчастіше не вистачає жінкам, над чим потрібно працювати і в чому їхня головна сила?
Жінкам дуже часто не вистачає концентрації уваги та умінь володіння власними емоціями та почуттями. Ми фізіологічно влаштовані так, що амплітуда наших гормонів (у зв'язку з нашими жіночими циклами) часом досить високо злітає і низько падає. У зв'язку з цим жінці набагато складніше перебувати у логічному та холодному розумі, ніж чоловікові.
І тому когнітивно-поведінкова терапія сьогодні є однією з найсильніших терапій. Я використовую її у своїх методах для того, щоб допомогти жінкам упоратися зі складними стресовими ситуаціями, не кидати та ображати своїх дітей, коли їм страшно, коли вони опиняються у важких ситуаціях. Допомагаю жінкам налаштовувати себе на психічно здоровий стан для того, щоб вони могли вирішувати свої життєві необхідні завдання.
Головна сила жінки – доброта, співчуття, любов та турбота. Це те, на що, в принципі, не здатний жоден чоловік. Чоловік більше заточений на видобуток, досягнення якихось фінансових цілей та результатів, захист, прояв сили, влади та лідерства. А ось жінка може створити красу, затишок, подбати про всіх, хто поряд. І коли вона у гарному настрої, їй це дається легко. Важливо навчитися керувати цим настроєм.
Якщо я можу керувати своїм настроєм, а не мій настрій керує мною, тоді я в суперпозиції. Якщо мій настрій негативний, він мене захопив, то я просто розношу все навколо себе, стаю руйнівною силою. А діти, як правило, найбеззахисніші істоти. Чоловікові дати здачу складніше, тож у 90% випадках жінки зриваються саме на дітях.
Щоб бути в ресурсі, жінці потрібно не лише приділяти увагу своєму здоров'ю та красі, а й мати постійні, добрі та довірчі консультації з психологом. Навчаючись навичкам саморегуляції, жінка стає супержінкою. Вона є доброю, кмітливою мамою і дбайливою дружиною.
Якщо ж жінка всі зароблені гроші витрачає тільки створення зовнішнього образу і не працює над своїм внутрішнім світом, то, зазвичай, усе закінчується дуже плачевно. Такі жінки залишаються самотніми, у них рано вмирають чоловіки, вони самі хворіють на якусь невиліковну хворобу. Чим раніше жінка починає цікавитися психологією та навичками психологічної саморегуляції, тим для її здоров'я та її оточення буде краще.
– Ми схильні шукати коріння помилок у собі. Втратила привабливість, перестала бути сексуальною, побут знищив романтику... жінки кидаються з крайнощів у крайність, починають наслідувати ідеалів лідерів думок тощо. Чому це найчастіше не спрацьовує?
Подібна поведінка пов'язана з тим, що жінки часто не знають себе. Часто це йде з дитинства. Від нав'язаних батьками та суспільством неправильних суджень. Щоб познайомитися з собою, потрібні певні навички. Зазвичай це відбувається в кабінеті психоаналітика, психотерапевта або психолога. Там, де людина має певну освіту і може допомогти клієнту сформувати адекватну самооцінку, чітку позицію в житті, яка дозволить відчувати свою самість і значущість.
Коли людина проходить хороший курс психоаналізу, підвищує самооцінку, почуття самості, вчиться саморегуляції, саморефлексії, тоді вона сама стає більш адекватною для побудови сімейних відносин, спілкування з дітьми, чоловіком та іншими членами суспільства в цілому.
– Як сприймаєте, той факт, що за нинішніх умов неможливо будувати далекосяжні плани?
Я не сказала б, що сьогодні перед нами виникли якісь нові умови для життя і що не можна будувати довгострокові плани. Довгострокові плани завжди можна було будувати за будь-яких обставин. І якщо ми подивимося вглиб історії, всі великі правителі завжди мали довгострокові плани.
У нашій дійсності важливо вміти імпровізувати. А ось для того, щоб легко зімпровізувати та швидко приймати будь-які рішення, потрібно навчитися планувати. І, повертаємося до нашої платформи BROM, мати навички саморегуляції – вміти швидко упорядкувати себе і реагувати згідно з обставинами, бути в активній життєвій позиції.
Людина повинна розуміти, що це необхідно робити та робити заздалегідь, а не в момент того, коли вже все сталося. Той, хто не займався профілактикою, злітав на саме дно. А всі ті, хто все-таки передчував чи передбачав колись дані події та почав захоплюватися психологією, сьогодні дуже швидко адаптувалися та ведуть активну життєву позицію. Причому не лише в Україні, а й за кордоном.
– Як адаптуватися до нових реалій під час війни та зберегти здорову психіку (навчитися керувати своїми емоціями)?
Коли відбувається стресова ситуація, дуже багато людей завмирають і перестають дихати. Відповідно через те, що вони погано дихають, у них погано працює в цілому весь організм. Люди не можуть у такому стані думати. І тому одна з найсильніших практик, яку я даю – як заспокоїти vagus nerve (центральна нервова система) за допомогою певних вправ.
Ми впливаємо на центральну нервову систему, щоб допомогти організму стабілізуватися. Щойно він стабілізується, виробляються гормони, які допомагають усередині організму виробляти такі біохімічні процеси, за допомогою яких відбуваються найпотужніші розумові процеси, прийняття рішень тощо.
Тому адаптація у нових реаліях можлива лише одна. Потрібно тренувати свою стійкість. Робити це за допомогою своїх внутрішніх, особистих якостей та навичок. Чим раніше людина впровадить у своє життя метод BROM (щоденну зарядку, роботу з психологом, розуміння себе, напрацювання навичок для самопізнання), тим легше їй буде адаптуватиметься в новий час.
– У чому полягає травма війни?
Війна – постійний стресовий чинник. Людина перебуває у напрузі від події, що тримає психіку в тонусі, унаслідок чого ми не можемо розслабитися. Травма війни – це насильство, вторгнення, мародерство, відсутність світла та води, що шокують новини. Тобто постійний такий тиск. Це нестерпні умови.
Але не всі люди схильні до цієї травми. Багато хто з нас навчився адаптуватися до лих, трагедій, погроз або значних джерел стресу, таких як проблеми в сім'ї та стосунках, серйозні проблеми зі здоров'ям.
Але якщо дивитися глибоко на речі, то НЕ в стані війни ми живемо недовго. Для нашого людства набагато звичніше жити у постійних конфліктах, аніж жити мирно. Насправді мирно ми прожили зовсім недовго. Тому на генетичному рівні ми маємо гарну базу, яка передається з покоління до покоління.
І у когось у роду є міцні гени, той дуже добре справляється з даними подіями, вміє відстоювати свої межі, вміє відвойовувати їх. Ось ми сьогодні бачимо наших національних героїв. Ті ж люди, які до нас приїжджають на допомогу серед добровольців. Це люди, які взагалі інакше жити не можуть. Їм це потрібне для життя, для розвитку.
Зазнають травм лише ті, хто слабші, непристосовані та ті, хто раніше навіть не задумався про те, що це потрібно робити. Хоча світ інформації вже настільки доступний. Вже доступні всі секрети, які можна було ховати від усіх. Вже все викладено. Все тільки бери та роби.
– Якими нам потрібно стати для того, щоб відповідати завданням майбутнього?
Нам потрібно напрацьовувати нові якості особистості та психіки. Є те, що вченими остаточно не вивчено, те, що науковою мовою пояснити практично неможливо. Тут у нас підключається езотерика і та наша база позитивних та негативних емоцій, які ми знаємо.
І, звичайно, нам потрібно йти у вищі рівні подяки та самоспівчуття. І тому потрібно розвивати не тільки свій психічний, а й фізичний інтелект. Тому що психоемоційний стан – це і є єдине ціле разом із фізикою. Психо, емоція та тіло – це одна єдина система. Це вже ніхто не заперечує. Жодні вчені.
Люди нового покоління – розвинені, всередині своєї структури легші, а легшими вони стають за допомогою тренувань. Тобто, де б я тільки не вчилася, щоб я тільки не вивчала, розумію одне - щоб щось отримати, потрібно трішечки попрацювати. І для того, щоб напрацювати легке, здорове, активне та адаптивне тіло, розум та психічний стан, над цим треба працювати. Дійшовши до цієї мети, людина стає зовсім іншою. Особливо вона стає іншою для своїх дітей. Діти в таких сім'ях ростуть добрими, чуйними та більш налаштованими на світ загалом. Вони опікуються природою, почуттями інших людей, розвивають емоційний інтелект, можуть співпереживати, допомагати.
- Оксана Мангушлу в Instagram: @mangushluoksana
- Сайт авторської програми BROM: mangushlu.com
- Тел.: +37062569067 WhatsApp
