Дружба: все починається з дитинства!
Діти до двох років ще не вміють взаємодіяти один з одним. Усі їхнє спілкування зводиться до боротьби за іграшки. Тому грати теж треба вчити: наприклад, разом інсценувати похід у магазин, заколисування ляльки. Трирічки вже виявляють прихильність до якихось певних дітей. «Друг» – той, хто щось подарував дитині, зробив йому приємне: «Я дружу з Сашком, він дає мені пограти своєю машиною». Однак навіть такі маленькі діти можуть нудьгувати один за одним і переживати у разі розлуки.
У дітей 4-6 років вже зароджуються осмислені симпатії та антипатії. І при характеристиці друзів старші дошкільнята частіше називають особистісні риси: «Аліна нікого не ображає», «Матвій добрий». Однак поки що дитина цінує друзів переважно за те, що вони для нього роблять. Наразі завдання батьків – пояснити дитині основні правила дружби, навчити ділитися,
не ображати і захищати тих, кого дитина вибрала в товариші. – такі, начебто, прості зауваження відкривають дитині глибину дружніх відносин.
Чим більше син чи дочка спілкується – у дворі, у садочку, на гуртку, – тим більший соціальний досвід набуває. Ми можемо створити сприятливе коло спілкування для наших карапузів. Наприклад, Ольга організувала майстер-класи зі створення іграшок, куди приходили мами з дітьми. Ірина часто запрошувала додому подруг: поки малюки грали, мами ліпили вареники та розмовляли чи малювали з дітьми. Атмосфера доброзичливості, взаємного інтересу та підтримки пішла на користь.
