Розвиток дитини: чому та коли вчити?

Одні батьки з пелюшок навантажують дитину різною інформацією, вважаючи, що чим швидше вона отримає необхідні для життя знання, тим краще. Інші, навпаки, не хочуть квапити природний ритм розвитку. Сперечатися можна до нескінченності. Очевидно одне: найкраще малюк засвоює ті дії та навички, які повторює за дорослим. Найлегше запам'ятовує те, що дізнається ненав'язливо, як гри. Але має значення і вроджена завзятість! Одна дитина готова годинами тренуватися, аби навчитися зав'язувати шнурки. Інший плаче, щойно стикається з невдачею. І тут вже наше завдання: бути терплячими, наполегливими і приємними. спокійними. Будь-яке вміння досягається вправою!

Привчати до горщика

Виробники одноразових підгузків стверджують, що вчи – не вчи, а раніше за встановлений термін – 
1,5-2 років – дитина на горщик проситись не буде. Тому нема чого мучити дитину та маму: нехай, мовляв, спокійно робить свої справи в підгузник, доки не прийде його час. Це правда лише частково. Досвід мам показує, що якщо дитина з раннього віку – мало не з народження – почати регулярно (після їжі, сну) тримати над мискою, а потім висаджувати на горщик, у дитини встановиться умовний рефлекс. І нехай він сам ще не стане проситися, але забруднити штанці буде набагато рідше за своїх однолітків. Пізніше ж привчання до горщика загрожує тим, що дитина і в три, а іноді і в чотири роки відмовляється ним користуватися і робить головні справи тільки стоячи – звичка. Наша думка: висаджуй дитину на горщик якомога раніше.

Віддавати в дитсадок

За радянських часів мами змушені були здавати дітей у ясла чи не з восьми місяців. Така розлука негативно позначалася на психологічному стані малюка та його самопочутті. Дитячі психологи говорять про те, що лише до трьох років дитина поступово виходить зі стану симбіозу з матір'ю і готова залишатися з іншими людьми. Вальдорфські педагоги стверджують, що найкращий вік для дитячого садка – ndash; 4 роки. У той же час деякі педіатри (наприклад, популярний Євген Комаровський) справедливо помічають, що в два роки дитина легше відпустить маму, ніж у три, тому з садком краще не затягувати. На наш погляд, все дуже індивідуально, залежить від характеру самої дитини, готовності мами розлучитися з нею, ситуації в сім'ї. Але з одним не посперечаєшся: з мамою малюкові, звичайно, комфортніше, затишніше і безпечніше.

Дозволяти користуватися небезпечними предметами (сірниками, ножами)

Небезпечні предмети перебувають усюди, і ховати до повноліття їх від дитини не будеш. Найправильніший шлях – вивчати користуватися ними під наглядом дорослих, але зберігати в недоступних місцях. Так, різати негострим ножем фрукти, якщо мама поряд, дитина може вже три роки. Підпалювати конфорку, розпалювати багаття. – не раніше 7 років, знову-таки, під пильним оком батька. Сірники та  ножі – справді небезпечні штуки, і дітям про це треба говорити, пояснювати. Але не залякувати.

Вчити читати

«Легше навчити читати однорічну дитину, ніж шестирічну», – стверджує відомий американський лікар Глен Доман, автор серії бестселерів із раннього розвитку дітей. Його методика побудована на тому, що малюкові показують не літери чи склади, а цілі слова. Побачивши слово кілька разів, малюк назавжди запам'ятає його, а побачивши багато слів, сам виведе правила читання і почне читати незнайомі тексти. За раннє навчання читання виступає і Микола Зайцев, автор знаменитих кубиків Зайцева, апробованих на тисячах дітей. Так, дитину цілком реально навчити читати навіть у два роки. Але чи це потрібно? Чи стане чадо книголюбом, як показує практика, не залежить від того, наскільки рано воно опанувало читання. А послідовники вальдорфської методики взагалі вважають, що ранні інтелектуальні заняття негативно позначаються на фізичному розвитку дітей. До семи років малюки повинні грати і чуттєво пізнавати світ, а не сидіти за абетками. така їхня думка.

Важко знайти компроміс. Ми вважаємо, що навчати дітей читання в ігровій формі цілком допустимо з трьох-чотирьох років. Ось кілька рекомендацій педагога Людмили Бобровської.

-Приступайте до занять, коли усне мовлення дитини вже досить розвинене. Якщо в промові є неправильні звукові вимови, зверніться до логопеда.

- Коли навчаєте з малюком літери, ліпіть їх із тіста, пластиліну, купуйте печиво у вигляді літер, складайте їх з рахункових паличок.

- Найкраще діти навчаються, граючи. Напишіть на картках назви звірів (кит, лев, пес) та попросіть, щоб малюк поклав їх біля відповідних іграшок. Або після того, як він прочитає слово, малюйте на картці зображення звіра чи птаха.

- Заохочуйте дитину читати вивіски, рекламу на щитах, емблеми, написи на етикетках.

- Ніколи не примушуйте дитину читати! Якщо до занять він ставиться із незадоволенням, відкладіть навчання на пізніший період.

Давати кишенькові гроші

Деякі батьки починають постачати чадо кишеньковими грошима мало не з дитячого садка. Інші не поспішають балувати. Хто правий? З одного боку, чим раніше дитина матиме власні гроші, тим легше вона навчиться розпоряджатися фінансами. Адже йому постійно доведеться робити вибір: купити сьогодні щось смачне або втриматися і нагромадити на більшу покупку. Але з іншого, звертає увагу Віолетта Левіна, психолог Центру розвитку сім'ї, гроші. це додатковий чинник ризику. Їх можуть відібрати, дитина може їх втратити, зрештою вони змалку виробляють шкідливу звичку нескінченно витрачати, закладаючи основи оніоманії (болюча пристрасть до покупок). Краще, якщо до 10 років дитині видаватимуть фіксовані суми на конкретні, заздалегідь обумовлені покупки. Потім можна перейти до системи кишенькових грошей: дитина отримує невелику суму, якою розпоряджається на свій розсуд.

Перебуваючи поряд з мамою, малюк із задоволенням повторює все, що вона робить. Не варто йому заважати! Нехай подає овочі для чищення, перебирає крупу, ліпить пиріжки. Щось проллється, розсиплеться, з пиріжка витікає начинка. не має значення. Так малюк навчається готувати. Згодом він удосконалить свої навички. 7-річна дитина цілком здатна приготувати нескладний сніданок для сім'ї: заварити чай, зробити гарні бутерброди, нарізати салат чи збити в блендері коктейль. 10-річний може посмажити омлет, зварити картоплю. Вчи і доньку, і сина всім кулінарним премудростям, показуй, ​​як красиво накрити стіл, перетворити трапезу на свято. Трапляється, що хлопчики-підлітки печуть такі смачні торти, що не кожному дорослому під силу!

Відпускати в дитячий табір

8-9 років – той вік, у якому це варто спробувати, вважає сімейний психолог Тетяна Міхеєнко. Саме зараз закладаються ази самостійності, і молодший школяр сприйме поїздку як пригоду, а не як випробування. Найкраще, якщо для початку це буде шкільний табір – ndash; з ночівлею будинку. Або табір у передмісті, щоб батьки могли частіше навідуватись. Психологи не рекомендують вперше відпускати сина чи дочку довше, ніж два тижні. І краще з другом – так веселіше. Звичайно, між вами має бути постійний зв'язок: нагадай шибеникові, щоб вчасно заряджав мобільний. І будь готова до того, що він почне плакати та просити, щоб його забрали. Деякі діти, чутливі і прив'язані до будинку, тільки до 12-13 років готові розлучитися з батьками. Примушувати дитину неприпустимо: важливо, щоб вона сама хотіла до табору.

Вчити іноземну
Доведено: чим раніше дитина почує іноземну мову, тим швидше і легше вона освоїть другу мову. Це якраз та ситуація, коли не варто боятися перевантажити психіку малюка: у 1-3 роки, стверджує автор книги «Після трьох уже пізно» Масару Ібука, дитя вбирає нові знання як губка, тоді як шестирічки і семирічки для вивчення мови вже доводиться докладати певних зусиль. Але ж ти не займатимешся з малюком за підручниками! Завдання батьків, які мріють, щоб їхні діти освоїли іноземну як рідну, – створити в будинку певне мовне середовище. Ольга Давиденко, викладач німецької мови в ліцеї «Гранд», дає наступні поради.
- Час від часу розмовляйте вдома іноземною мовою.
- Візьміть няню, яка спілкуватиметься з малюком нескладними іноземними фразами.
- Найлегше мова усва. Малюючи, граючи в пісочниці, гуляючи в парку, вимовляйте назви іграшок і навколишніх предметів спочатку рідною мовою, а потім іноземною.
- Читайте дитячі книги і дивіться мультики різними мовами. та фільми англійською або німецькою, організуйте поїздку в країну, мову якої вивчає дитина.

Дозволяти не ночувати вдома
Дозволити переночувати в друга, якщо дитина затрималася в гостях або батьки поїхали, можна і в 12 років. За умови, що ви добре знаєте сім'ю друга та підтримуєте з нею дружні стосунки. Але не прийти додому на ніч – прерогатива виключно повнолітніх (не раніше 18, на наш погляд). При цьому батьки все одно повинні знати, де ж і з ким коротає ніч їхнє самостійне чадо.

Дозволяти пересуватися містом без дорослих
Одна справа – вийти до сусіднього магазину за хлібом чи принести воду з бювету. Молодшому школяру цілком можна дозволяти такі самостійні прогулянки за дотримання трьох умов: мама і тато впевнені, що дитина добре знає маршрут; цей маршрут безпечний; у сина чи доньки є із собою мобільний телефон. Відпускати дитину самої гуляти раніше 9-10 років не варто. При цьому час та місце мають бути чітко обумовлені: дві години в парку біля будинку, за запізнення – ndash; покарання. Вік, з якого дитині можна дозволити самому їздити містом, залежить від того, наскільки дитя зібране, чи довіряєш ти йому. Перед тим як відпустити в першу поїздку, зробіть таке:
- проговоріть і промалюйте маршрут;
- обговоріть небезпечні ситуації, які можуть статися в дорозі: заблукав, втратив телефон, зіткнувся з нав'язливим незнайомцем. Вирішіть, як потрібно діяти в кожній з них;
- обмовте, що дитина повинна зателефонувати, коли дістанеться місця призначення.

Вчити керувати автомобілем

Інтерес до машин у сучасних дітей проявляється мало не з пелюшок. За правилами дорожнього руху, навчати підлітка водінню мотоцикла можна тільки з 14 років, автомобіля – з 16. Але починати вивчати теорію варто набагато раніше. Вже молодшим школярам обов'язково треба пояснювати правил дорожнього руху, вважає Інна Котула, старший інспектор УДАІ МВС України. Керівництво управлінь ДАІ, до речі, регулярно проводить «Уроки безпеки» для учнів молодших класів та різні ігри на знання правил дорожнього руху. Звертаємо увагу, що батьки, неухильно дотримуючись правил, самі подають дитині приклад. У 16 років сина або дочку вже можна віддати в юнацьку автомобільну школу. Скласти іспит і отримати права категорії «В» дитина може тільки після 18 років (категорії &aquo;– на водіння мотоцикла – після 16). Адже, побачивши мертвого голуба, він, напевно, запитає: «Чому пташка більше не літає?» Розмову про смерть потрібно обов'язково адаптувати до віку дитини. Найлегше діти розуміють пояснення в стилі: Пташка померла, і її душа полетіла на небо. Їй більше не потрібно пити, їсти, спати, вона не спуститься на землю, а житиме з такими ж пташками, як вона. Діти не можуть змиритися з тим, що жива істота раптом перестає бути, запевняє наш консультант. психолог Леся Антонова. Тому говорити про смерть потрібно не як про небуття, а як про перехід у новий стан. безтілесність. Думка про те, що життя триває, нехай і в іншій формі, заспокійлива для малюка. Однак все одно варто бути дуже обережним, щоб не налякати синочка або доньку. src="https://nimg.edinstvennaya.ua/pictures/uploads/images/shutterstock_107835455.jpg" alt="" />Залишати самого
У законах низки країн (Німеччина, США, Канада, Великобританія) чітко прописано2 нагляду будинку або в автомобілі. За це їх навіть можуть тимчасово позбавити батьківських прав. Зараз такий законопроект готують до розгляду і в російській Держдумі. Мами та тата обурені: адже багато хто працює, а діти мало не з семи років самі повертаються додому після школи. Психолог Леся Антонова вважає, що вирішувати таке питання слід індивідуально. Якщо дитина самостійна, то вже з 8-9 років залишати її на годину-дві без нагляду. нормально. При цьому, звичайно, він повинен знати правила безпеки та мати змогу зателефонувати мамі. Якщо ж дитя розбещене, то варто прислухатися до законів прогресивних країн. просвітою, вважають більшість дитячих психологів. Втім, у наш насичений еротичними сценами час цікавитись стосунками статей малюки починають дуже рано. Тут важливо говорити правду (ніяких тебе знайшли в капусті), але не вдаватися в подробиці і не ускладнювати, підказує Тетяна Міхєєнко. Існує багато чудових ілюстрованих книг, які допоможуть батькам впоратися з нелегким завданням не червоніючи (наприклад, двотомник «Дітям про секс. Дорослі відповіді на дитячі питання»). При цьому важливо наголошувати на основі відносин чоловіка і жінки (любов, бажання створити сім'ю), а не тільки на фізіології. Не варто бути ханжою: нехай відповіді на складні питання дитина дізнається від батьків, а не на вулиці.

Текст Вікторії Вітренко