Тіна Кароль: "Фінальні рішення поступаюся чоловікові"

Зараз вона змінила імідж. Остригла свої довгі локони і, здається, ще більше схудла. Говорять, що зовнішні зміни відбиваються і на характері. Схоже, що з Тіною Кароль так і сталося. Я чомусь очікувала побачити трохи різку дівчину, яка із задоволенням розповідає про свої професійні досягнення. Але вона здалася мені м'якою та умиротвореною. Тіна з радістю говорила про свого сина. трирічному Веніаміні. А її фраза: «Фінальні рішення я залишаю за… чоловіком» мене навіть заінтригувала

 

Тіна, це правда, що до своїх пісень ви ставитесь критично?

Я виконую те, що мені зараз близько. Дорослішою, змінююсь – і композиції стають серйознішими. А перфекціонізм… Мені здається, ця якість шкодить як у роботі, так і в житті. Звичайно, потрібно добиватися гарного результату. Але настає мить, коли треба зупинитися, – адже не факт, що нові зміни зроблять роботу кращою. Моє близьке оточення мене зупиняє: все, досить уже добре. І якби я не прислухалася до думки людей. навіть не знаю, що було б. (Сміється.) 

 

Нещодавно дізналася, що ви досить суворий керівник для своїх музикантів… Чи це так?

Хтось же має бути стрижнем! Мені доводиться іноді бути жорсткою, тому що музиканти черпають мою енергію, саме я заряджаю та надихаю їх. Хто, як не я, і пояснить, і підбадьорить, і сварить – якщо потрібно. Не можна злитися на людину, якщо вона чогось не розуміє. З ким залишається ваш синок, коли починаються гастролі? З бабусями, нянями: у нього коло спілкування дуже велике, нудно йому не буває. Іноді ми беремо його із собою на гастролі. І він настільки до цього звик, що, бачачи мене в концертній сукні та з макіяжем, каже: «І я! І я також піду!» Він удома часто співає, хоча мені це не дуже подобається...

Чому ж? Звичайно, яблуко від яблуні недалеко падає, але я не хотіла б синові долі артиста. Це завжди душевні муки, незадоволеність зробленим, залежність. Тим більше, що хлопець-артист – істота ніжніша, ніж чоловік-керівник.
 

Так, не рятує, але там він спілкується з іншими дітьми. І я, і мій чоловік також відвідували такі заклади. Син дуже любить туди ходити, не хоче їхати ввечері додому, пустує там – всіх лупить… Він у нас гіперактивна дитина, свою негативну енергію так скидає. Молотить руками всіх поспіль. Сподіваємось, переросте. (Сміється.)
 

Є батьки, які все забороняють. Є ті, які дозволяють майже всі... Які ви?

Другі! Мої мама та тато весь час мені кажуть, що не можна хлопчику все дозволяти. Але по попі він у нас ще жодного разу не отримував. Хоча Веня чітко знає, що таке бути покараним і стояти в кутку. Він знає, що таке "не можна", розуміє, що завинив, якщо йому в чомусь відмовляють. Але ми його не б'ємо – і це наш метод.
 

Що, невже не хочеться іноді шльопнути по м'якому місцю?

Ні, не хочеться! Я вважаю, що у батьків достатньо інтелекту, щоб маленькій людині пояснити, що добре, а чого не треба робити.

Ось ви кажете: «Іди в кут!», а син відповідає: «Не піду!»

Ні, такого не буває. Звичайно, я м'якший за чоловіка – мабуть, це природою закладено. Вважаю, що ми з Женею молодці, що обрали такий спосіб виховання. Це наша дитина, ми маємо право вирішувати, як і що їй давати.
Хто у вашій сім'ї приймає серйозні рішення? Нічого не відбувається за рішенням будь-кого одного. І навіть якщо ми з чоловіком маємо свою думку, то все одно обговорюємо проблему з оточуючими. Це шоу-бізнес, і думки близьких не бувають марними, від одного вчинку багато що залежить. Однак фінальне рішення я залишаю за … чоловіком. Він – глава.
 

Чомусь здається, що ви, Тіна, схильні до спонтанних рішень, дій?

Так! Адже я з гороскопу Водолій. Сьогодні хочу одне, завтра – інше. Мій чоловік – Лев, йому буває складно вловити мій потік, проте ми уживаємося. Чоловік вміє стримувати мене. і це мені подобається. Його обачність частіше буває більш правильною та результативною, ніж моя емоційність. Спонтанність хороша на сцені, а ось у бізнесі – ndash; не завжди …
 

Вірите в кохання з першого погляду?

Так, це про нас! Коли я побачила Женю – одразу відчула щось незвичайне, ніби метелики в животі ожили. Я і зараз добре пам'ятаю ту сцену: я була в костюмі, з кіскою… У Жені, напевно, теж так було. принаймні, він мене в цьому запевнив.
Як батьки поставилися до вашого розпису? Тоді ви були досить молоді

Для моїх мами та тата наш розпис виявився несподіванкою, як і для публіки. Ми збиралися у романтичну подорож на Мальдіви і дорогою заїхали до батьків. Повідомили, що побралися, а тепер зіграємо весілля для них. Загалом перед розписом Женя зателефонував моєму татові і попросив про зустріч. Батько страшенно перелякався, одразу примчав. Женя каже, мовляв, хочу попросити руки вашої дочки. Тато видихнув і відповів: «Ой, а я вже подумав, щось трапилося!» У нас все сталося досить швидко. і це мені подобається. Мені до вподоби динаміка – чого б це не стосувалося!

 

А зі свекрухою не страшно було знайомитися?

Мені – ні! Я була закохана – як під наркозом! Ось Женина мама не знала, як зі мною спілкуватись, куди посадити. Але зараз звикла вже. Ми телефонуємо, спілкуємося. Але так, щоб обмінюватися рецептами або обговорювати кожен крок – такого ми не маємо. Я просто така людина, мало кого до себе підпускаю, мені потрібен особистий час та простір. На вечірках я сама мовчазна і тиха. Ви завжди такі були? Ні, ця робота мене змінила. Я стоншуся на сцені. І якщо збирається компанія – що буває рідко, – я зазвичай мовчу, підживлююся, варюся в дружній атмосфері.
 

Чи правда, що у вас з Женею трапляються бурхливі сварки?

Знаєте, мій чоловік колись дуже вірно сказав: люди, які люблять один одного. Не приховую, тоді мені було незрозуміло – невже так буває? Нині я з ним солідарна. Можливо, якісь спалахи спочатку були… Зараз немає – і як можна сваритися за дитини? Наш Веня ніколи не чув, щоб ми спілкувалися на підвищених тонах. Так, іноді Жені доводиться мене в чомусь переконувати, іноді мені – ndash; його. Буває, ми серйозно критикуємо один одного, але це нормально. Чоловік – головний критик для мене. Якби не це, напевно, я не росла б як артистка.

Тобто ваш чоловік каже: «Я подумав, а чи не час тобі змінитися?» – і ви киваєте головою?

У нас все зазвичай навпаки. (Сміється.) Це я зі схожою фразою вдаюсь до нього. А чоловік якраз гасить моє полум'я, кажучи: Знову щось придумала! Ні, нехай буде, як є …» Хоча я не завжди згодна з тим, що Женя говорить, не відразу приймаю його слова. мабуть, гординя не дозволяє. Мені треба обміркувати, зважити, і в основному він має рацію.
 

Як ви відокремлюєте сімейне життя від робочих відносин?

така, яка є. Нема такого: ось приходжу додому, знімаю накладні вії і перетворююся на домогосподарку. Так, сім'єю займаюся, але побутом ніхто мене не завантажує. Я не печу, не готую щодня сніданки-обіди-вечері. Женя ставиться до цього нормально. Він не пригнічує мене, не намагається зробити з мене зразкову домогосподарку. Та я б і не дозволила!
 

Шопінг чи похід за продуктами в цьому ж ряду?

Це буває рідко, коли хочу розважити себе. У звичайному житті одягаюся просто – блиску мені вистачає і на сцені, можу зайти перекусити у звичайний ресторанчик. Ніхто мене не впізнає.