Деніел Кіз "Квіти для Елджернона": хеппі-енд під забороною

Якісна художня література потроху повертається у нашу життя. «старий»Квіти для Елджернона» Деніела Кіза - це знакова подія. «Квіти для Елджернона» сама по собі варта окремого роману. href="https://edyna.media/view/23522" target="_blank">Хорхе Луїс Борхес: найкраща фантастика за версією геніального письменника - топ-24 хороші книги justify;"> Все почалося з того, що 1958-го року письменник-початківець і практикуючий психоаналітик Кіз приніс оповідання "Квіти для Елджернона" в редакцію відомого американського журналу Galaxy Science Fiction. зажадав, щоб автор змінив кілька останніх абзаців, мовляв, читачі конче зажадали хеппі-енду. не тільки сюжетом з гарним фіналом. і… потроху починає кепкувати з тих, чії таланти значно менші. src="https://img.edyna.media/pictures/uploads/images/05_02_15_2 copy.jpg" style="width: 600px; height: 350px;" />

Читацький успіх Денієлу переробити оповідання в роман і навіть виплатило аванс. XX століття – все ще навіть не прикидалося, що “діти Сонця” теж діти, а Даун - це лише синдром. п'яти видавництвах, що займалися кращою сучасною літературою, коли нарешті в 1966-му роман вийшов друком у Harcourt.

премією "Неб" Американського товариства письменників-фантастів, а ще через два Кліфф Робертсон отримав "Оскар" за головну роль у фільмі за романом. «Квіти для Елджернона» right;"> Марина Корольова

Фото: https://www.bookclub.ua/catalog/books/classic/product.html?id=31989,

https://spontaneousditties.wordpress.com/2013/03/27/flowers-for-algernon/