Як впоратися з іпохондрією: поради психолога
«Я переконана, що у мене є всі існуючі на світі хвороби. Почалося це ще тоді, коли я навчалася у медичному училищі. Зараз працюю медсестрою і, мабуть, знаю надто багато про всілякі недуги. Мої улюблені теми для розмови в компанії – страшні історії та медична статистика. Так хочеться вселити, що потрібно стежити за своїм здоров'ям! Якийсь час я була абсолютно впевнена, що у мене цукровий діабет і постійно перевіряла рівень цукру в крові. Щоразу виявлялося, що все в нормі, але мене не залишала думка, що це помилка в аналізах і насправді я хвора! В результаті всіх цих переживань я не виглядаю здоровою та життєрадісною, навіть якщо в мене нічого не болить, а на вечірках від мене вже всі сахаються!» (Інна Рябова, 30 років)
• Якщо твоє життя перетворилося на суцільні обстеження та диспансеризації, однозначно, треба щось робити. Звичайно, здоровий спосіб життя – це добре і навіть модно, але вічні розмови про болячки – просто занудство. Спробуй з'ясувати, що спричинило такий стан – нерідко іпохондрія виникає як наслідок якихось неприємних подій (наприклад розлучення чи звільнення з роботи).
• Намагайся мислити тверезо і діяти раціонально. Наступного разу, коли відчуєш себе хворий, не панікуй, а йди до лікаря. І якщо він каже, що нема про що турбуватися, значить, це дійсно так. Пообіцяй собі, що після візиту до поліклініки, ти не годинами обговорюватимеш з усіма стан твого здоров'я і морочитиме голову коханому неіснуючими проблемами. Це дасть вам можливість зайнятися чимось приємнішим.
• Використовуй свої медичні знання на благо собі та оточуючим. Ти раніше за інших здатна виявити, що намічаються проблеми зі здоров'ям і настав час йти до лікарні. На консультації ти можеш поставити фахівцю слушні питання і, звичайно, правильно зрозуміти всі його відповіді. Друзі та близькі можуть використовувати тебе як домашній лікар або, як мінімум, діагност. Бачиш, як багато з тебе користі! Тільки перестань панікувати та залякувати себе та інших.
