Як вилікувати нетримання сечі у дитини

24 Сентябрь, 2013

З нетриманням сечі в дітей віком зіштовхуються від 10 до 33 % сімей. Майже половина випадків – 45% – відзначається у вікової групі 7-8 років.

«Діагноз «Енурез» лікар може поставити дитині, починаючи з п'ятирічного віку, якщо кількість «мокрих ночей» не менше двох на місяць для дітей до 7 років, і однієї на місяць – ndash; для дітей віком від 7 років. Причому, лише у випадку, коли такі симптоми спостерігаються протягом хоча б трьох місяців, – пояснює педіатр першої категорії медичного центру «Медiсвiт», к.м.н. Ганна Валеріївна Гнилоскуренко.

З точки зору фізіології, вже в два-три роки діти здатні ходити в туалет за бажанням або утримувати сечовипускання протягом необхідного часу.

Затримка формування такого умовного рефлексу може спостерігатися, якщо у дитини не вироблені навички. Також причиною енурезу можуть бути патологія вагітності та пологів у мами та подальша затримка дозрівання умовних рефлексів, генетична схильність, інфекції або аномалії сечовивідних шляхів, патологія хребта. Часто причиною енурезу бувають неблагополучна атмосфера у сім'ї чи дитячому колективі. А для дітей 7-8 років – ndash; стрес від посилення психологічного навантаження у школі.

Якщо дитина не в змозі втримати сечу під час сну, краще одразу звернутися до лікаря-педіатра. Можуть знадобитися загальноклінічні дослідження сечі та крові, УЗД нирок та сечових шляхів, неврологічне та психологічне обстеження. За потреби показані консультації вузьких фахівців.

Залежно від діагнозу, може призначатися медикаментозна терапія. Хороший ефект дають фізіо- та фітотерапія, ЛФК та заняття з психологом. Однак тільки медичних зусиль у подоланні проблеми нетримання недостатньо. Ключову роль у лікуванні енурезу грають батьки. Вони мають створити дитині доброзичливу психологічну атмосферу. Не можна лаяти за мокру постіль. Також не має сенсу будити малюка серед ночі, щоб зводити до туалету.

Зазвичай у дітей глибокий сон, тому вони не пам'ятають, що робили вночі. Так що така тактика не сприяє формуванню навички усвідомленого сечовипускання. Натомість виникне додаткове навантаження на нервову систему дитини, що може лише ускладнити процес лікування, – попереджає Ганна Валеріївна Гнилоскуренко.

Але найголовніше завдання батьків, за словами лікаря, – ndash; оточити дитину турботою та увагою, адже любов близьких завжди допоможе у вирішенні будь-яких проблем.