Ведучий шоу «Місія: краса» Ільяс Сахтара – про те, як важливо міняти себе та вірити у свої сили
Ведучий проєкту мейковер-шоу «Місія: краса» Ільяс Сахтара в ексклюзивному інтерв'ю «Единственная» розповів, чи складно одягатися стильно, як він ставиться до соцмереж та що йому допомогло позбутися депресії.
– Ільясе, хто з учасників шоу «Місія: краса» швидше йде на контакт і готовий змінюватися: дорослі чи діти?
Це більше залежить не від віку, як від особистісних якостей. Бувають підлітки, які поводяться як 90-річні дідусі та нічого не хочуть у цьому житті. А іноді приходить доросла жінка, а в ній запалу більше, ніж у 18-річній дівчині. (Усміхнувся.)
.jpg)
– Існує думка: «Щоб добре виглядати, потрібно багато грошей». Чи це так насправді?
Задам вам зустрічне запитання: «Чи багато грошей треба, щоб смачно поїсти»? Адже можна викрутитися і навіть з простих продуктів приготувати таку страву, що пальчики оближеш. З одягом та сама історія. Все вирішують бажання та фантазія. Якщо ти хочеш, то зробиш. Усім відома фраза: «Хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини».
- Чи часто ви чогось хочете?
Коли ти молодий – хочеться спробувати, стати нарешті дорослим, зробити те, що раніше тобі не дозволяли через вік. Але чим старшим стаєш, тим рідше з'являється ефект новизни. Ти вже через багато пройшов і тебе рідко чим можна здивувати. Тому в моєму випадку бажання спробувати виникає не так часто, але якщо воно з'явилося, то все відбувається набагато якісніше і вже не так, як у молодості. (Усміхнувся.)
– Сьогодні вже нікого не здивувати візитами до психолога, але багато людей бояться психіатра як вогню. Як було у вашому випадку?
Я взагалі хочу сказати, що у нас така практика не поширена: коли йдеш до психіатра, і він розуміється на причинах твоєї депресії чи будь-якого іншого розладу. Хоча лікар може медикаментозно скоригувати ваш стан.
Раніше я цього дуже боявся, бо не розумів всієї серйозності відсутності допомоги фахівця і тому думав: «Боже мій, мабуть, візит до психіатра – останнє, що можна вже зробити. Потрібно боротися до кінця, стерти собі ноги в пеньки, але рухатися». А в результаті дійшло до того, що мені вже нічого не допомагало: ні візити до психологів, ні аутотренінг. Я вирішив: «Скільки того життя?» і звернувся до лікаря.
- Як змінилося ваш стан?
Я минулого року помітив, наскільки гарна осінь. Мені подобаються всі пори року, навіть холодна зима, бо головне – гарно та тепло одягнутися. (Усміхнувся.) Але саме минулої осені такі переливи фарб, що можна збожеволіти!
Медикаментозний метод лікування мені дуже допоміг. І люди даремно з недовірою ставляться за допомогою психіатра. Чомусь мати поганий настрій чи прояв подразнення – це погано. А бути веселим і класним – зашибісь, як добре. Ми часто заперечуємо свій темний бік і показуємо лише світлий. Хоча це неправильно, бо все це – і ми є. Адже людина ніколи не дізнається, що таке день, якщо не має поняття, як виглядає ніч. Тому свою темну сторону теж треба вчитися приймати.
– Про це часто замовчують ще через соцмережі, де не заведено ділитися поганими емоціями.
Така вистава дійсності була завжди – ми не ділимося переживаннями та не показуємо їх на людях. А поява соцмереж лише посилило це ставлення до негативних емоцій – про них не заведено говорити публічно.
– Що б хотілося побажати собі цього року?
(Задумався.) Не зупинятись. Ще хочеться стільки всього встигнути. І не боятися при цьому можливих помилок та поразок. Продовжувати пробувати щось нове.
Записала Вероніка Кирилюк
Фото у тексті: прес-служба каналу «Україна»
