Що таке «страх» і як він впливає на наше життя?
У дитинстві нас часто просили бути безстрашними – не боятися уколів чи темряви. Але чи можливо нічого не боятися? І чи нормально це – коли людина безстрашна? З цією «страшною» темою нам допомогла розібратися психологиня безоплатних груп підтримок «тихі зустрічі» від ГО «ТИША» Олена Водяна.
Пам'ятаєте мультик «Думками навиворіт» про базові емоції, які живуть у голові дівчинки Райлі? Ці емоції – наша вроджена властивість, і одна з них – страх. Виходить, що здатність боятися заклала в нас природа. Чому? Щоб вижити. Бо страх – це і наш інстинкт самозбереження, і наше «7 разів подумай – один відріж». Завдяки цій емоції людство змогло еволюціонувати і розвиватися. Тому одразу розвіюємо міф №1: страх – це погано.
Простий приклад: безстрашні солдати швидше гинуть. А страх змушує воїнів бути обережними, винахідливими, хитрими. І досягати цілей з меншими втратами. Виходить, що страх може бути мотиватором і рушійною силою.
Не знецінюйте страх!
Ми вже визначили, що боятися – це нормально. Згадуйте про це щоразу, коли захочеться сказати комусь: «Та господи, чого ти боїшся», «Не будь боягузом», «Це геть не страшно!». Якщо не страшно вам – це не значить, що не страшно інший людині. Бо рівень страхів і їх підґрунтя у всіх різне.
Особливо це стосується батьків, які часто не намагаються розібратися з дитячими страхами, а знецінюють їх, що тільки погіршує ситуацію. Зараз батьки часто кажуть дітям під час вибухів: «Та не бійся ти цих звуків, це просто фейєрверк». Так ось це – неправильно позиція, яка не дає дитині прожити страх і може призвести до соматичних розладів. Правильна позиція – пояснити дитині, що таке вибухи, що вони спричиняють, чому боятися їх – абсолютно нормально. І заразом повторити правила безпеки під час обстрілів.
Що підсилює наші страхи?
З початком повномасштабного вторгнення наші страхи постійно підсилюються. Ми вже боїмося не лише за своє життя, але й за життя своїх близьких.
Тобто, ти можеш виїхати з війни закордон, але якщо в Україні в тебе лишилися близькі, твій страх нікуди не дінеться. Навпаки, через те, що ти не бачиш на власні очі, що відбувається, а слідкуєш за подіями через пабліки в соцмережах, твій страх може бути більшим, ніж в очевидців подій. Бо наша психіка любить перебільшувати. І страшні картинки в рази підсилюють наш страх.
Що ще підсилює страхи? Наприклад, відсутність відпочинку. Ми живемо в далеко неідеальних умовах, і в багатьох українців зараз немає можливості сходити у відпустку. Чи поїхати в місце, де немає постійних вибухів. Наша нервова система постійно напружена, у неї немає можливості відновитися. А значить, всі відчуття загострюються. І страх в тому числі.
Також на страхи погано впливає відсутність сна. А зі сном в останні два роки проблема в більшої частини українців. Особливо в мешканців східних та південних областей. Немає сну – немає можливості відновитися у нервової системи.
Чи варто боротися зі своїми страхами?
Якщо вони заважають вам повноцінно жити – то так, з ними потрібно щось робити. Але «боротися» – не зовсім коректне формулювання.
Проаналізуйте свій страх. Запитайте себе, навіщо він вам? Що цей страх дає? Чи можна зменшити його негативний вплив? Як це зробити? Якщо цей страх ніяк не впливає на якість вашого життя, можливо, варто не витрачати на його подолання свій час та сили. Наприклад, якщо ви боїтеся води та не вмієте плавати, але в ваших найближчих планах немає перепливання Дніпра чи купання у відкритому морі, то можна залишити свій страх в спокої. Або ж почати потроху вчитися плавати. Але якщо ви боїтеся води настільки, що навіть невелика калюжа або ванна з бульбашками викликають у вас паніку, то цей страх сильно впливає на ваше життя. І тут важливо вчасно звернутися за допомогою до спеціаліста. Бо цей страх може бути симптомом розладу. Але і в цьому випадку не варто засмучуватися – бо як показує моя багаторічна практика роботи, навіть з найбільшими страхами можна впоратись!
Про проєкт:
Проєкт «тихі зустрічі» громадської організації «ТИША» від німецького благодійного фонду OneUkraine gGmbH – це безкоштовні фасилітовані офлайн-групи підтримки для жінок будь-якого віку, статусу чи віросповідання. Це розробка операційної команди і професіоналів у сфері психології, яка поєднує в собі новітні методи психологічної підтримки та спільнототворення. Програма «тихих зустрічей» складається з шести занять, які модерує фасилітатор-психолог. Ми працюємо з внутрішньо переміщеними особами; з жінками з інвалідністю; жінками-піклувальницями за ветеранами, які втратили кінцівки; жінками з родин військовослужбовців, які знаходяться в полоні, вбиті або зниклі безвісти. А також із соціальними працівницями, волонтерками, вчительками, психологинями та медикинями. Більше інформації в інстаграмі: https://www.instagram.com/tysha.groups/
