Не на часі? Святкувати чи ні радісні дати: поради психолога
Більше п’яти місяців триває повномасштабне вторгнення росіян. Наші захисники і захисниці героїчно відбивають ворожі атаки, наближаючи перемогу. Кожен із нас по-своєму допомагає: волонтерить, донатить, розповсюджує корисну інформацію, шиє, готує… Ми вчимося жити в нових реаліях, пристосовуємось до них, з’являються приводи не лише для суму і розпачу, а й для радощів: народжуються діти, одружуються пари, проходять дні народження. І це відбувається навіть у зоні бойових дій, бо усім потрібно хоч ненадовго переключитися. Але суперечки довкола доречності святкувань тривають досі.
Чи варто відкладати радісні дати на потім – в цьому питанні ми розбирались з практикуючою психологинею, ведучою «Ранку у Великому Місті» на ICTV Юлією Зорій.
.jpg)
Святкувати чи ні?
В цій ситуації можна зрозуміти всіх. І тих, хто проти, бо влаштовувати гучне святкування в час, коли гинуть люди, лунають сирени і прилітають ракети – недоречно. Так і тих, хто виборює право жити життя тут і зараз, для кого найдрібніший привід для радості, позитиву і зустрічі з близькими – це серйозний ресурс, аби відновитися і ефективно діяти далі.
Головне у цьому, на мою думку, баланс та рівновага. Коли відсутні крайнощі – від гучного гуляння до заборони на будь-яку приємну емоцію чи подію. Нам досі важко усвідомити, що того життя, яке було у нас до війни, вже не буде. Важливо навчитися жити інакше і по можливості зробити життя комфортним, наскільки це доречно. Нові правила поведінки вимагають поваги одне до одного. Якщо ми вирішили щось відсвяткувати, то маємо це робити у відповідності до правил нового часу. Ми не можемо нехтувати почуттями людей поруч. Але все це залежить від набору моральних принципів, якостей і цінностей кожного з нас. Бо той, хто зневажав інших і в мирний час, швидше за все буде продовжувати це робити далі. Хоча бувають і виключення. Але ми зараз про інше.
Приводи для радості
Ми виснажуємося, психіці дуже важко перебувати у постійній напрузі, тому нам потрібно шукати можливість відпочити, забезпечити собі релакс, позитивні емоції. Тож дозволяти собі свята необхідно. Важливо дати дозвіл на маленькі радощі. Чи то день народження, чи особиста важлива дати чи весілля. Якщо ви мріяли про пишне весілля, то подумайте, як краще це зробити в наш час – змінити формат на тихе сімейне свято або зачекати і відіграти весілля пізніше, після перемоги, але так, як ви мріяли. Вибір завжди за вами і він завжди є.
Війна накладає серйозні відбитки на наше психічне здоров’я. Це складне випробування для усіх. Тому важливо вчитися жити, враховуючи усі фактори. Ми маємо і працювати, і відпочивати, допомагати захисникам і відзначати свої свята, берегти дітей і дарувати їм позитивні емоції. Але усе має бути збалансовано, доречно.
Щоб вижити фізично і ментально, нам важливо бути об’єднаними, допомагати одне одному, співпереживати, поважати почуття та емоції, бути добрими і надійними помічниками. З такими базовими цінностями жоден ворог нас не здолає, бо лише енергія життя здатна перемогти енергію війни, яка несе смерть.
