«Я знову обрала недоступного»: чому ми тягнемося до тих, хто не готовий – психологиня Катерина Птічка
Він красивий. Розумний. Цікавий. Але… не пише першим. Не проявляється, коли вам погано. Зникає, коли стає по-справжньому близько. І ви знову опинилися на знайомій доріжці: аналізуєте його реакції, чекаєте на повідомлення, виправдовуєте холод – замість того, щоб відчувати любов.
Якщо ви теж ставите собі запитання: чому я тягнуся до емоційно недоступного чоловіка, чому мене притягують unavailable, або як вийти з токсичних стосунків, – ця стаття для вас.
Психологиня з багаторічним досвідом Катерина Птічка пояснює, чому ми обираємо емоційно недоступних партнерів і як вийти з цієї болючої схеми.
Емоційна недоступність як магніт. У ньому щось є. «Він не такий, як усі». Його важко прихилити до себе – і це ще більше вас притягує. Та й наші улюблені фільми часто містять приклади недоступних партнерів. Ми співпереживали героїням, які закохувалися в чоловіків, що не могли (або не хотіли) бути поруч повністю.
Містер Дарсі («Гордість і упередження») – вразливий, але холодний; закоханий, але відсторонений. Його мовчання – як випробування на витривалість.
Біг («Секс і місто») – зникає, коли стає надто емоційно, боїться зобов’язань, але завжди повертається – наче цього достатньо.
Джо Марч і Фрідріх («Маленькі жінки», 2019) – обидва складні, але по-різному: один – недоступний через романтизацію минулого, інший – через мовчазну глибину.
Ноа («Щоденник пам’яті») – попри романтичність, у певні моменти його відсутність і мовчання також болять.
Том («500 днів літа») – не злий, просто не здатен дати більше, ніж може. Але героїня все одно хоче «дотягнути» історію до ідеалу.
Недоступність не завжди виглядає як байдужість. Вона часто – харизматична, загадкова, приваблива. Але за нею майже завжди – брак емоційної включеності. І нескінченне очікування з іншого боку. За цією «харизмою недоступності» часто стоїть холодність, страх близькості, відсутність здатності до емоційного зв’язку.
Як психологиня, я щодня зустрічаюся з жінками, які опиняються в подібних ситуаціях. Вони яскраві, глибокі, сильні – але знову і знову потрапляють у нездорові стосунки з емоційно недоступними партнерами.
Чому ми вибираємо чоловіків, які не готові до стосунків? Як розпізнати токсичні сценарії у коханні й перестати притягувати unavailable? Ось лише кілька кейсів з моєї особистої практики (імена змінено для збереження конфіденційності), які ілюструють, як ми підсвідомо обираємо «болючу близькість» – і як можна з цього вийти.
Кейс 1: «Ти надто сильна для мене» – чому unavailable-чоловіки нас приваблюють
Було: Марина чула одну й ту саму фразу від чоловіків: «Ти така яскрава, ти мене трохи лякаєш, я ще не готовий до таких глибоких стосунків». Звучало навіть приємно – наче вона якась особлива. Її це навіть трохи тішило: «Ну звісно, я ж не для кожного». Але потім знову залишалася одна – у знайомому сценарії стосунків з емоційно недоступним чоловіком, де замість любові – очікування і сумніви.
Робота зі мною: Ми розібрали цей «медовий яд». Зовні звучить як комплімент, а насправді – зручна відмазка для тих, хто боїться брати відповідальність. Це типовий приклад взаємодії з емоційно недоступним партнером – коли слова красиві, але дій немає.
Ми працювали з її глибоким страхом: «Мені треба бути особливою, інакше мене не оберуть». За цим стояла потреба доводити свою цінність через драму й складність. Ми навчилися відокремлювати здорові стосунки від психологічних «американських гірок». Плюс – пропрацювали її схильність приймати чужі страхи за свої кордони: якщо когось «лякає» – це його рівень зрілості, а не її вада.
Стало: Тепер вона не ловить кайфу від «я не для кожного», бо чітко знає: вона – для того, хто не лякається її сили, а бачить у ній партнера. І в її житті з’явився чоловік, якому не страшно бути поряд із сильною жінкою – бо він сам внутрішньо сильний.
Це вже приклад емоційно зрілих стосунків, де немає страху близькості, а є підтримка, взаємність і готовність до глибокого контакту.
Кейс 2: «Я відштовхую нормальних чоловіків»
Було: Лєра знайомилася з чоловіками, які одразу давали їй тепло, увагу, інтерес. І… зникала. Їй ставало нудно. Зате якщо з’являвся хтось холодний, складний, зайнятий – її миттєво тягнуло туди з головою. «З ним цікавіше, є інтрига».
Робота зі мною: Ми вийшли на глибинну установку: спокій викликав у неї тривогу. Бо в дитинстві «спокійно» не бувало – завжди після тиші приходив скандал. Ми навчалися переосмислювати норму: спокій – це не загроза, це база для безпеки. Працювали над тілесною реакцією – щоб Лєра навчилася залишатися у стабільних стосунках, не шукаючи драму заради емоційного допінгу.
Саме в таких випадках психіка сприймає здорові стосунки як «нудні», бо звикла до емоційної нестабільності у коханні.
Стало: Вона вперше дозволила собі побудувати стосунки з чоловіком, поруч із яким не треба тримати оборону. І тепер кайфує від стабільності, а не від «емоційних гойдалок».
Кейс 3: «Я люблю вибирати тих, кому я не потрібна»
Було: Настя постійно закохувалася в чоловіків, яким була «так собі цікава». Переписка ривками, побачення раз на місяць, жодної стабільності. Подругам вона говорила: «У нас є хімія, просто він ще не готовий до серйозних стосунків». І щоразу чекала, що ось-ось він визначиться.
Це один із найбільш поширених сценаріїв, у якому жінки обирають недоступного чоловіка, а потім роками живуть у стані очікування. Така емоційна залежність у стосунках часто плутається з любов'ю – хоча насправді це про біль і постійну тривогу.
Робота зі мною: Ми уважно розібрали її внутрішній запит. Те, що Настя називала «хімією», – насправді було знайомим із дитинства станом невизначеності, напруги, очікування схвалення. Там, де в дитинстві потрібно було заслужити любов, мозок звик вважати боротьбу нормою. На сесіях ми пропрацювали її глибоку потребу в схваленні та страх бути по-справжньому потрібною комусь – без зусиль.
Це класичний випадок, коли потреба довести свою цінність веде до стосунків із емоційно недоступними партнерами, які не можуть дати стабільність. Поступово Настя вчилася розпізнавати: коли її знову тягне до «не до кінця доступного», – це не про любов, це про старий шаблон виживання.
Стало: Тепер її «хімія» – це коли є спокій, стабільність, живий інтерес. Коли телефонують не з почуття провини, а тому що хочуть чути. І вперше в житті вона не чекає, поки хтось «визріє» для стосунків.
Це приклад того, як жінка виходить із токсичних стосунків і починає обирати емоційно зрілих чоловіків, готових до близькості й партнерства без ігор.
Що робити, якщо це про вас?
- Зупинитися і чесно відповісти: чого я зараз шукаю – любові чи доведення власної цінності? Це питання важливе, коли ви відчуваєте потяг до емоційно недоступного партнера або опиняєтеся у нездорових стосунках.
- Визнати: цей сценарій – знайомий, але більше не мій. Ви вже дорослі. Ви маєте право на стосунки, в яких не треба доводити, що ви гідні любові.
- Навчитися помічати тих, хто готовий до стосунків. Вони можуть здаватися менш «захопливими», бо не грають у недоступність. Але в них є те, що насправді цілюще: стабільні стосунки, підтримка, чесність, відкритість до близькості.
Ваш потяг до «недоступних» – не вирок. Це наслідок досвіду, який можна переписати – з терапією та вибором на користь себе, а не болю.
Бо любов – це не перегони за увагою. Це місце, де вам спокійно. Де вас обирають без боротьби. Де можна бути живою, різною, справжньою – без страху, що цього буде мало.
І так, ви гідні саме такої любові.
