Як пройшла конференція CODE? Розповіла Наталія Горбаль, ідеолог заходу
Ідеологом конференції CODE є Наталія Горбаль, провідний адвокат і експерт у сфері шлюбу та сім’ї. Серед спікерів були: Ірина Горова, Анна Трінчер, Орест Сохар, Ірина Адоніна та інші. Ведучим конференції став Тимур Мірошниченко. У нашому інтерв’ю Наталія поділилася враженнями після заходу та розповіла, як все пройшло.
– Як пройшла конференція? Поділіться враженнями? Чи вдалося виконати усе заплановане?
Попри важку ніч напередодні і те, що певна кількість людей не змогла через це доїхати, ми не стали скасовувати захід – першу в Україні конференцію CODE. Адже ця подія мала відбутися попри все, оскільки ми говорили не лише про сімʼю, як таку, а, перш за все, в контексті того, що без сімʼї не може бути державності в принципі. Саме тому ця конференція мала величезне значення для всіх. Ми вперше вголос заговорили про важливість шлюбної освіти, про те, що для створення дійсно щасливої та міцної сімʼї потрібні одночасно фундаментальні знання, досвід, традиції, що передаються з покоління у покоління, а не лише почуття та емоційна складова.
– Які блоки ви розкрили на конференції?
Подивившись на все, що відбулося, ніби «зверху», я зрозуміла, наскільки точно була побудована структура самої конференції. Сенси у спічі одного спікера прослідковувалися у виступі наступного, але вже зовсім під іншим кутом зору. І завдяки цьому в нас зʼявилася майже ідеальна обʼємна картинка того, як має виглядати шлюб, коли він заснований на розумному партнерстві, повазі одне до одного та довірі.
Ми зробили цей перший крок у бік формування культури сімейно-шлюбних відносин та запровадження шлюбної освіти, і завдяки тому, що кожен спікер розкривав свою тему через призму своєї особистості, нам одразу вдалося скласти чіткий перелік тих основних складових, за відсутності яких жодна сімʼя не почуватиметься одним цілим, а кожен з подружжя відчуватиме у середині, що щось йде не за планом.
Завдяки тому, що на конференції ми висвітлювали шлюб та сімʼю з різних боків, стало абсолютно очевидним, що для кожної пари є свій унікальний рецепт ідеальної сімʼї. Водночас на цій першій конференції всі дійшли згоди, що про всі складні питання існування сімʼї, як такої, потрібно домовлятися «на березі», не покладатися виключно на почуття та емоції, адже «квитанції за комунальні послуги коханням оплатити неможливо». Не можу не сказати про надважливу тему, особливо зараз, під час війни, яку підняла Леся Матвєєва. Тема «нерозривності сімей». Ірина Адоніна розповіла про роль жінки у сімʼї. І вона говорила про це, як справжня берегиня сімʼї.
Володимир Анатолійович Бугров зірвав шквал аплодисментів, адже його виступ на тему філософії сімейного життя був настільки яскравим, що просто захотілося розібрати на цитати. Виступ Ольги Тадай був надзвичайно цікавим – баланс між шлюбом та особистою реалізацією жінки. Орест Сохар виступив з дуже провокативним спічем. І коли він навів потужну аргументацію, що саме жінки ухвалюють 2/3 рішень у сімʼї, попри те, що чоловіки обʼєктивно заробляють більше грошей, просто захотілося зануритися в цю тему ще глибше.
Я раділа від того, що після мого виступу майже всі, хто був присутнім на конференції, казали: ми навіть уявити собі не могли, що шлюбний договір – це про розвиток сімʼї і про те, що саме такий договір, який відповідає на всі ті складні питання, які я озвучувала під час виступу, є дійсно міцним фундаментом сімʼї.
Багато хто повторював ті магічні три слова, які визначають суть домовленостей обох при обговоренні шлюбного договору: правда, довіра, безпека. І саме через ці магічні слова договір був сприйнятий зовсім по-іншому. На конференції ми почали змінювати ставлення суспільства до цього унікального інструменту.
– Як ви вважаєте, чи стала ця подія початком стрімкого розвитку шлюбної освіти в Україні?
Однозначно – так! Буквально через декілька днів після завершення конференції я отримала багато запитів, зокрема, стосовно шлюбного договору. Це були запити як на розробку такого договору, так і на консультації щодо цієї теми. На мій погляд, це може свідчити про те, що суспільство дійсно не лише готове змінювати підходи до створення сімʼї, а й серйозно налаштоване на якісне регулювання своїх відносин у шлюбі.
– Які відчуття у вас були під час виступу? Чи вийшло донести всі меседжі до присутніх?
Відчуття були неймовірні. Коли я побачила емоції людей під час мого виступу, я зрозуміла, що так, я маю контакт з аудиторією і мене не просто зацікавлено слухають. Майже кожен нібито став учасником того, про що я розповідала. Одна дівчина вже після виступу сказала мені, що «драматургія зашкалювала», а сам виступ за відчуттями тривав всього декілька хвилин, хоча, за таймінгом я виступала 34 хвилини.
Мій виступ точно не можна назвати класичним, під час якого люди, зазвичай, очікують, що їм зараз будуть розповідати про те, що існує такий-то договір, його можна укладати тоді-то і він має містити в собі те-то. Ні. Майже 80% мого виступу я розповідала історії і висвітлювала ті питання, які були невирішеними в героїв цих історій. А потім я показала слайди з тими самими складними питаннями, на які потрібно знайти відповіді, адже якщо відповідей не буде – не буде сімʼї, про яку кожен мріє у своїх думках. Потім виявилось, що всі ці питання є елементами загальної структури шлюбного договору. Можна було б сказати, що це стало шоком, адже ми говорили про звичайне життя кожної людини, а зовсім не про те, як за законом вирішуються питання майнових прав кожного з подружжя. І виявилось, що ось всі ці розмови «про звичайне життя» і є тим самим шлюбним договором, якого всі так лякаються. Тому, розмірковуючи про те, чи вдалося донести основні меседжі мого виступу до присутніх, можу сказати впевнене “так”. За моїми відчуттями, я впоралася з цим завданням і дуже цим задоволена.
– Які інсайти отримали присутні на конференції?
Присутні на конференції отримали безліч потужних інсайтів, зокрема: шлюбний договір – це не про те «кому машина, кому квартира, а кому дача», а про розвиток сімʼї та про її успіх. Не варто обмежуватися якоюсь однією роллю у родині і слідувати лише їй у сімейному житті. Життя сімʼї – багатогранне, тому кожен з подружжя може проявлятися так, як він себе відчуває. Але головне – про все потрібно домовлятися «на березі». Розділені сімʼї під час війни – це не «вирок». Головне – знайти точку опори в цей важкий період і щось, що буде кожного з подружжя обʼєднувати на відстані. Немає «головних» у сімʼї, є рівне партнерство. Але воно має бути засноване на правді, довірі та безпеці.
Немає уніфікованого рецепта «ідеального шлюбу», який може підійти всім. Кожна сімʼя – унікальна за своєю суттю і має свій рецепт ідеального шлюбу.
– Як, на вашу думку, висока обізнаність у цій темі покращить загальні тенденції укладань шлюбів та розлучень?
Я впевнена, що обізнаність та освіченість у питаннях, повʼязаних зі створенням сімʼї та врегулюванням всіх процесів всередині сімʼї, допоможуть знизити відсоток розлучень в нашій країні, забезпечити реальне дотримання прав та інтересів дітей, а також значно знизити відсоток домашнього насильства у будь-якій з його форм. А шлюби укладатимуться свідомо та з розумінням значення кожного кроку.
