Хто кого виховує? Мама-блогер Оля Боднар розповіла, як забезпечити безпечну дружбу дитини з собакою
В рамках спецпроекту «4-х лапі блогери – Ворміл Фіто це перемога!» ми продовжуємо розповідати про те, чим можуть бути небезпечні домашні улюбленці та чому сім’ям з дітьми не варто боятися заводити тварин.
Герої нашої нової історії - родина Боднар - Оля, Діма та Кирило, а також їх домашній улюбленець - джек-рассел-тер'єр на прізвисько Челсі.
Оля Боднар - жінка, яка встигає все. Вона багато років була журналісткою, а зараз - мама прекрасного хлопчика Кирила. Після народження сина Оля не пішла в декрет, а навпаки - знайшла в собі сили і натхнення та змінила професію. Зараз вона мама-блогер, б'юті-гуру та фітнес-мотиватор.
Надихає Олю не тільки чоловік, з яким вона живе в шлюбі вже 15 років та 5-річний син, але і спілкуванням з домашнім улюбленцем Челсі.
Сказала. Зробила!
Не знаю як ви, а я з дитинства мріяла про собаку. Мені її не хотіли купувати, тому я всіх цуценят носила додому з вулиці. Але кожного разу мама змушувала віднести їх назад, де взяла… Вона говорила так: «Оля, їх же матуся буде шукати... Ось якщо б тебе забрали та привели кудись до чужих людей, як би ти себе відчувала?»
Ну, звичайно, я плакала! Ти що, мам?! І відносила. Але плакала. Як же мені хотілося залишити собаку вдома... Оточити любов'ю, спати з нею, годувати, вигулювати та грати.
Я завжди була собачницею і собак обожнювала до втрати свідомості. Котів теж. Але собаки... вони ж як люди. Вірніше, краще! Віддані. Вони служать людині.
І ось до чого я. Я вирішила: заведу спочатку собаку. А потім народжу дитину. Щоб коли вона з'явилася, у неї вже була справжня собака! Сказала. Зробила! І тепер Кирило зростає разом з Челсі. І заявляє: «Мама, це моя собака!» І сам тягне її вигулювати. Його пес. Його відповідальність. Все правильно. Так і було задумано.
Безпечна дружба
Чи варто заводити собаку сім'ї з маленькою дитиною? Безумовно варто. Складно переоцінити позитивний вплив тварин на дітей. У цьому батьків можуть переконати сучасні дослідження. Крім того, домашній улюбленець - це завжди гарний настрій, позитивні емоції та справжній друг в будинку, попри супутні клопоти. Однак переваг у такого сусідства набагато більше, ніж можуть припустити батьки.
Якщо говорити про собак або будь-яких інших тварин, які піддаються дресурі, то вони сприяють розвитку у дитини почуття впевненості в собі. А ви ніколи не помічали, що дітям властиво наділяти тварин людськими рисами? Вони розмовляють з вихованцями, розповідають їм свої секрети, радості, переживання, іноді набагато частіше, ніж батькам. Повірте, обнявши собаку легко можна пробачити та забути легкі образи та засмучення, які спіткали дитину в яслах чи школі.
Зараз Челсі проводить з нами багато часу. Ми ділимо з Дімою наших «дітей». Щоб ніхто не ображався. Природно, що спить собака з нами, ну і Кирил з нею мало не з однієї тарілки їсть. Я утрирую, але все ж... ви розумієте про що я. Що у них все на двох. І ласощі бувають теж. Я ж не за всім устежити можу!
.jpg)
Проте я мама відповідальна. Як і Діма відповідальний тато. Тому ми обов'язково обом нашим дітям робимо профілактику глистів. Діма - Челсі. Я - Кирилу. Сину я з 3 років даю Ворміл Фіто. Хороший фітопрепарат на рослинній основі. Це навіть не препарат, а дієтична добавка на аюрведичних травах, яка має протиглистову властивість.
Круто, що крім цього Ворміл Фіто покращує роботу шлунково-кишкового тракту, відновлює слизову шлунка і навіть покращує апетит. Це детокс для організму і в цілях профілактики для діток, які живуть під одним дахом з домашніми тваринами, ходять в ясла, активно граються в пісочниці та проводять літні канікули у бабусі в селі. А потім, звичайно ж, тягнути руки в рот? Як це зазвичай у нас і відбувається...
Коротше, ганяємо глистів сиропчиком, який доводиться від Кирила ховати, щоб не випив весь. А то аж занадто смачний він.
Для нас літо – довгоочікувана пора року, адже саме в цей період ми маємо можливість більше гуляти в парках, скверах і навіть часом купатися у водоймах. А що вже гавкати про наші забави на свіжій зеленій траві... Правда влітку на вулиці на нас може чекати небезпека. Найбільш небезпечними недругами для нас являються лісні кліщі та блохи, але також зростає вірогідність зараження гельмінтами. Крім того, що ці паразити самі по собі неприємні, вони являються носіями небезпечних захворювань.
Тому господарям обов'язково треба турбуватися про наше здоров'я: регулярно проводити дегельмінтизацію від стрічкових і круглих глистів, прищеплювати від сказу та інших небезпечних хвороб. Нам (собакам) обов'язково потрібно мити лапи та морду після кожної прогулянки. Також важливо дбати про чистоту нашої шерсті, вичісувати, а на вулиці не допускати контактів з бродячими родичами. Гав! Гав! Гав!
©Челсі
