Я зустріла посильного 'ангела' на Новий рік: історія читачки

Наталія Логінова

економіст, керівник напряму видавничого дому

подарунок: ми поїхали зустрічати Новий рік до Москви. До чого тут мій подарунок? Справа в тому, що я народилася 31 грудня. Чомусь більшість людей вважає, що народитися під Новий рік – це щастя. 
Але я цієї думки не поділяю. Усі люди чекають свята, бою курантів, загадують бажання. А про твій день народження згадують ніби між ділом. Мені в дитинстві це здавалося несправедливим.

Чудеса трапляються!

Інститутські друзі вирішили докорінно змінити моє ставлення до дня народження. 30 грудня ми виїхали до Москви – мені обіцяли неймовірну програму! 
Ми весело завантажились у поїзд. Підійшла провідниця, почала перевіряти квитки та паспорти. 
І тут я виявила, що паспорта нема! Я його залишила вдома, точніше, у гуртожитку! Друзі почали вмовляти провідницю не садити мене. Вона зв'язалася із начальником поїзда. Але попереду була межа – і громадянку без паспорта не пустили б до іншої країни.

Звичайно, мене зсадили на першій же зупинці – здається, то був Конотоп. Але начальник поїзда перейнявся моєю історією: хлопці розповіли, що в мене 31 день народження. Він домовився, щоб касири поміняли мені квиток із 30 грудня на 31-те. Добре, що були місця! Він же попросив, щоб мене безкоштовно доставили з Конотопу до Києва. Вийшовши з вагону в столиці, я розплакалася. Так, у мене був квиток на завтра Конотоп – Москва, але грошей ні копійки. Просто було дуже прикро, що мої друзі зараз співають пісні під гітару, а я йду промозким вокзалом. Загалом, зіпсований день народження

«Дівчина, чому ви плачете? Сідайте, я вас підкину, – 
я підняла голову і побачила хлопця, що виглядає з вікна іномарки. «У мене немає жодної копійки!» – я розплакалася ще більше. 
«Так сідайте! Загалом, я сіла і, витираючи сльози, розповіла незнайомому хлопцеві свою історію. «Та не переживайте! Все складеться – Новий рік завтра! Вранці, позичивши гроші у знайомих, я вискочила на вулицю. 
Мені ж треба було якось доїхати до Конотопу! І раптом я почула сигнал машини, придивилася – вчорашня бежева іномарка. Я підійшла. 
Мій знайомий, відкривши вікно своєї машини, простяг мені квиток Київ – Конотоп. «З днем ​​народження! Вірте: чудеса трапляються!» – 
і поїхав.

Я так була вражена, що навіть не спитала, як його звуть. Подруга потім мені сказала, що напередодні свят деякі люди виконують волю Бога, стають ніби посланцями. Напевно, один із них мені й зустрівся. До речі, мій день народження та Новий рік тоді у Москві ми з друзями відзначили чудово!