Куди поїхати на Великдень: 8 унікальних храмів України
Пропонуємо тобі здійснити коротку подорож святими місцями. Спочатку віртуальне - за допомогою нашого тексту, а на великодніх вихідних - справжнісіньке! Вибери один із 9 унікальних храмів України та їдь. Твоє рішення здійснити таку подорож, молитви та роздуми допоможуть трохи піднятися над буднями і подумати про душу, віру та своє призначення. Саме в таких подорожах можна відкрити в собі щось, про що досі навіть не підозрювала, підживитись цілющою енергетикою святого місця та здобути умиротворення та спокій на серці. А це те, що потрібно зараз тим, хто в метушні забуває і про Бога, і про сенс життя, і себе самого. Куди поїхати на Великдень?
1. Манявський скит
Український Афон
Напевно, кожен школяр знає про існування цього унікального скита. Сьогодні територія його настільки мала, що здалеку дзвіниця та Хрестовоздвиженський монастир нагадують. чудові декорації. Важко уявити, що в XVII столітті Манявський скит був одним із найсильніших і чи не єдиним православним монастирем на землі католиків!
Його історія почалася з печерного гроту. Блаженного Каміння, в якому у 1606 році влаштувалися афонські ченці Іов Княгинецький та Іван Вишенський. Через 10 років до них приєдналися й інші, відбудувавши тут Воздвиженську церкву та розписавши її у самобутній манері. Тут зберігалася велика бібліотека, складена з давніх книжок. А трохи згодом Іов Кондзелевич створив унікальний іконостас, 13 на 11 м, що складається зі ста ікон! Період занепаду розпочався у XVIII столітті, коли австрійський король закрив скит, розігнав ченців, а потім відвіз у Відень чудовий іконостас.
У 2001 році Манявський скит відродили у первісному вигляді. У невеликому гроті – Блаженні камені – зараз іконки та свічки. Хрестовоздвиженський монастир стоїть знову. А вранці та вечорами розливається неквапливий дзвін передзвону.
Як дістатися. Адреса: с. Манява Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. За 25 км від залізничної станції Надвірна.
2. Свято-Успенська Києво-Печерська лавра
«Небеса подібна» обитель
За всіх часів, починаючи з XII століття, серед християн жило правило: хоча б раз у житті побувати в Києво-Печерській лаврі. Причому перед цим великим походом люди постили і йшли обов'язково пішки, навіть із найдальших куточків країни! А потрапивши до лаври, старанно молилися перед чудотворними іконами, отримували відпущення гріхів, навіть виліковувалися від тяжких недуг. Такий духовно-особистісний подвиг.
…У XI столітті священик Іларіон пішов від людей і кілька років прожив у печері. Потім його обрали митрополитом, але на це намолене місце прийшли ченці Антоній та Феодосій. З'являлися інші, печери розросталися. Князь Святослав Ярославович дарував ченцям пагорби над Дніпром. і трохи згодом тут виріс великий монастирський комплекс. Храми створювали візантійські архітектори та іконописці.
Києво-Печерська лавра пережила і пограбування, і пожежі, і занепади. Але що б не діялося, монастирі тут завжди відроджувалися! І зараз ти можеш побачити будівництво XII століття – чудову церкву Святої Трійці над Брамою (її звати «Надбрамною»). Тут і зараз зберігається безліч унікальних святинь християнства: список із чудотворної ікони Успіння Пресвятої Богородиці, мощі святих, частка мощей святого князя Володимира, хрест Сергія Радонезького та багато іншого.
Як дістатися. Київ, вул. І. Мазепи (колишньо Січневого повстання), 21. У кількох зупинках від станції метро "Арсенальна". Сайти: www.kplavra.kiev.ua, www.lavra.ua.
3. Свято-Вознесенський Флорівський монастир У Києві його називають просто Флорівським. І, мабуть, кожен корінний мешканець столиці знає, що розташований він на Подолі, всього за сім хвилин ходьби від метро.
Зараз ніхто не назве точної дати заснування цього жіночого монастиря.
Історики стверджують, що у XVI столітті це був глухий храм. А через два століття він став потужним і багатим, отримавши другу назву – Свято-Вознесенський. Справа в тому, що після Полтавської битви було скасовано Вознесенський монастир, настоятелькою якого була мати Івана Мазепи. Марина Мазепіна-Каледінская. І черниці разом з бібліотекою та всім добром перейшли до Флоровського: ось завдяки чому він став більшим і впливовим. Через пару десятків років монастир розширився, з'явилися кам'яні храми. Тут провели свої останні роки відомі світські дами, які прийняли чернецтво. Наталія Долгорукова, Катерина Милославська, Головіна, Апраксина, Горчакова… Ця обитель на Подолі майже завжди діяла: у 1929 її зачинили, а вже у 1941 вона знову відчинила двері для парафіян. Святині Флоровського – джерело, яке славиться своїми цілющими якостями, місцевошанована ікона Божої Матері Казанської, ікони з частинками мощей преподобного Іова Почаєвського та великомучениці Варвари.
Як дістатися. Адреса: Київ, вул. Флорівська, 6/8, тел. (044) 425-01-81. Поруч зі станцією метро "Контрактова площа".
4. Собор святого Юра
Роботи «українського Мікеланджело»
ХІІ століття. На Святоюрській горі за наказом князя Лева Даниловича з'явилася невелика дерев'яна церква та оборонний монастир. Цей комплекс кілька разів руйнував ворогів. Трохи пізніше на цьому місці виникла базиліка святого Юра (Георгія Побідоносця), однак і вона не збереглася. А в XVIII столітті тут розгорнулося грандіозне будівництво, і на горі виріс найкрасивіший собор святого Юра. Нині цей храм – ndash; одна із найголовніших святинь Львова.
До міста Лева варто приїхати вже заради того, щоб побачити цей собор. Привертають увагу роботи найзагадковішого українського скульптора – Йоганна Георга Пінзеля. Вчені і зараз не знають точних дат народження та смерті "українського Мікеланджело", невідомо, де його поховано. Свої твори він підписував просто: «Майстер Пензель», і зараз його дивовижні скульптури знаходять у Німеччині, Польщі, Австрії. Собор святого Юра прикрашають статуї святих Атанасія і Лева, святого Георгія, який перемагає змія. 1990 року його повернули українській греко-католицькій церкві. Тут поховані найвідоміші діячі країни та церкви: останки князя Ярослава Осмомисла, митрополита Андрія Шептицького, патріарха Йосипа Сліпого та ін. (0322) 74-40-48.
Храм знаходиться в центрі міста – знайти його не важко.
5. Єлецький Свято-Успенський жіночий монастир
Таємниці Болдинських гір
Неподалік чернігівського Дитинця, на південному схилі гір розташувався один із найдавніших храмів нашої країни. За переказами, у XI столітті тут на ялині з'явилася людям ікона Богородиці. від чого її й назвали Єлецькою. Чернігівський князь Святослав Ярославович, побачивши в цьому знамення, того ж року наказав закласти серед лісів храм Успіння Пресвятої Богородиці. Через два століття, в 1240 році, татарський хан Батий спалив майже весь Чернігів, дуже сильно постраждала і церква. Знамениту Єлецьку Богоматір вважали загиблою, але у XV столітті її знайшли. Ченці замурували святиню у стіну, чим і врятували. Але за кілька десятків років ікона знову була втрачена. І досі її місцезнаходження невідоме: одні кажуть, що Чудотворна загинула в пожежі, інші - . що вивезено та заховано.
Сьогодні Свято-Успенський монастир – це кілька соборів та церков, зведених у різний час. Тут же є єдина дерев'яна споруда козацьких часів. будиночок Феодосія Угліцького (святителя Чернігівського) кінця XVII століття.
Якщо потрапиш до Чернігова, обов'язково сходи до Іллінської церкви, щоб помолитися перед найзнаменитішою іконою міста – Іллінської Божої Матері, написаної Григорієм Дубенським у 1658 році. Як розповідає Самовидець, гірко плакала вона над долею "православних християн малоросіян". через потребу, руйнування і міжусобицю докінчишся. А також – пройди Антонієвими печерами. Багато хто стверджує, що і зараз тут іноді є фігура Чорного ченця.
Як дістатися. Потягом (автобусом) до Чернігова. З центру міста – через дитинець до Болдинських гор.
6. Видубицький монастир
Вотчина Мономаховичів
Понад тисячу років тому на берегах Дніпра князь Володимир хрестив народ. За його наказом язичницьких ідолів кинули у воду. Русь стрімко зрікалася колишніх богів. А в цей час язичники бігли берегом Дніпра з криками: «Видубай, боже!» (тобто випливай). Від цього «видубай» та пішла назва місцевості – Видубичі. Через кілька десятків років Ярослав Мудрий саме у Видубичах збудував свою резиденцію «Червоний двір» та монастир. Заміський будинок князя спалили половці, храм же дивом уцілів. До ХII століття він за пишнотою і значимістю змагався з Києво-Печерською лаврою. Тут була чудова бібліотека, над зовнішнім виглядом комплексу чаклував давньоруський архітектор Петро Мілонег, у стінах монастиря ігумен Сильвестр редагував "Повість временних літ". У середні віки Видубицький зруйнували поляки, але стараннями митрополита Петра Могили храм відродився. На його території поховано багато видатних українців: відомий педагог К.Д. Ушинський, мистецтвознавець та засновник музею Б.І. Ханенків, доктор медицини Є.І. Афанасьєв.
Вибери день і відвідай цей храм. Постав свічки за здоров'я рідних та близьких. Прогуляйся територією, подивися на Михайлівську церкву (споруду ХI століття, заново відбудовану), величну «зоряну» дзвіницю, чепурний Георгіївський собор, зразок козацького бароко. Монастир з тисячолітньою історією зберігає безліч таємниць.
Як дістатися. Адреса: Київ, вул. Видубицька, 40. Від станції метро «Дніпро» на маршрутці проїхати кілька зупинок у бік Видубичів, потім пройти пішки (вгору праворуч веде дорога).
7. Собор Різдва Пресвятої Богородиці
Розкішний дар цариці
Тарас Шевченко писав, що кожен, хто побував у Козельці, «неодмінно помилується величним храмом архітектури Розстріллієвської». Ця церква, справді дуже красива і пишна, виконана в бароковому стилі, а іконостас її визнано визначним.
Про цей собор сперечаються досі. Дехто з серйозних істориків вважає, що саме тут свого часу таємно вінчалася дочка Петра імператриця Єлизавета зі своїм фаворитом Олексієм Розумовським (він був родом із Козельця), і таємний обряд провів священик Кирило Тарловський, особистість загадкова та таємнича. Чи це так – невідомо, однак государиня і справді зробила все можливе, щоб церква в Козельці стала однією з найкращих і найпомітніших споруд XVIII століття. Перлина собору – перлина; п'ятикутний, заввишки 27 метрів, іконостас. Для нього написали 80 ікон, але збереглося лише 50. Кажуть, спочатку він був призначений для Смольного монастиря, над його проектом працював сам маестро Растреллі, хоч виконали українські майстри-іконописці. Однак виявився великий для монастиря – ndash; та Єлизавета Петрівна розпорядилася перевезти іконостас до козелецького собору. Нині вже не так важливо, як сталося насправді. Головне, ми маємо можливість милуватися цією красою.
Як дістатися. 17000, Чернігівська обл., смт Козелець, вул. Даневича, 2. У годині їзди маршруткою від Києва.
8. Свято-Успенська Почаївська лавра
Другий Єрусалим
У 1240 році на Почаївській скелі кілька людей стали свідками дива – у вогні явилася Богородиця. На цьому місці залишився слід стопи, наповнений чистою водою. За переказами, водиця виявилася не простою, а цілющою. багато селян, випивши її, позбулися хвороб. Пізніше ченці звели тут церкву Успіння Богоматері. Декілька століть поміщиця Ганна Гойська дарувала Почаївській обителі чудотворну ікону Богоматері: перед нею прозрів сліпий брат Анни. І вже понад 400 років у Почаївську йдуть люди: попросити одужання перед ликом Пресвятої Матері Божої.
Головна прикраса лаври – соборний храм Успіння Божої Матері, збудований графом Миколою Потоцьким. Усередині церкви знаходиться чудотворне джерело, огороджене залізними ґратами та покрите ковчегом. Вода стікає краплями в судини – їх роздають прочанам. Найзагадковіше місце в Почаївській лаврі – ndash; печера преподобного Йова. У ній неможливо ні сісти, ні витягти ноги. Однак у молитвах Йов прожив тут до 100 років! Тепер його нетлінні мощі зберігаються у лаврі. До речі, вже в наш час один із старців лаври Амфілохій вилікував доньку Сталіна Світлану.
Зараз Почаївську лавру часто називають другим Єрусалимом. Адже в цьому місті на горі Олеонській Ісус Христос залишив свій слід, а Матінка Богородиця залишила свій. на Почаївській…
Як дістатися. 47025, Тернопільська область, м. Почаїв. Сайт: www.pochaev.org.ua.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: Коли Великдень у 2015 році?
