Стрес чи депресія? Як зрозуміти?

Мінус чи плюс?
 

Ще в 30-х роках минулого століття канадський біолог Ганс Сельє визначив, що стрес – це відповідь реакція організму на будь-який вплив. Він допомагає нам адаптуватися до нових умов, інформації, що надходить, непередбачених обставин, тобто до будь-яких змін, з якими ми стикаємося щодня. При цьому вчений підкреслив, що більшість з нас між словами «стрес» та «нервова напруга» помилково ставить знак рівності. Адже ми можемо зазнати стресу, коли пишемо звіт, вибираємо сукню, вболіваємо за команду або дивимося фільм. Але тільки від індивідуальних особливостей нашого організму залежить, як – негативно чи позитивно – кожен з нас сприйме ситуацію. Наприклад, після розмови з новим начальником ти можеш відчувати якусь ейфорію, підйом сил і бажання згорнути гори. У цьому випадку стрес, природно, розглядається зі знаком «плюс»: він мобілізує наші сили і підтримує організм у тонусі. У іншої людини ця ж дія може викликати зневіру, пригніченість, небажання братися за роботу. Коли ситуація нам неприємна, йдеться про дистрес. Він виснажує внутрішні резерви організму, і якщо такі обставини повторюються, нам важко витримувати черговий пресинг.

 

В результаті виникають реакції дезадаптації. Вони можуть виявлятися по-різному, але загальна ознака, що їх характеризує, – . це поява дратівливості. Втім, достатньо відпочити, нормалізувати сон, харчування, переглянути своє ставлення до обставин, що склалися. і ось ми знову в строю.

З депресією, на відміну від дистресу, так просто «не домовишся».

 

Два плюс два >

Не секрет, що люди часто спекулюють цим поняттям, як тільки з'являється поганий настрій. «Ах, у мене депресія», – ставить собі діагноз хтось із знайомих, навіть не здогадуючись, що являє собою це захворювання. Вона буває тільки у ледарів. У зайнятих людей немає часу на такі дрібниці, – ще одна помилка, якої дотримуються ті, хто ніколи не страждав від депресії.  І в чому його відмінність від дистресу?

&div>

Будучи короткочасною реакцією організму на якісь неприємні впливи, дистрес здатний вибити нас зі звичної колії. Але, заспокоївшись, ми можемо через час навіть не згадати про те, що сталося. Якщо дистрес повторюється, у нас з'являється почуття загнаності, постійної напруги. Він стає причиною нервової збудливості та дратівливості.

 

Депресія – це хворобливий стан, коли знижений настрій триває два тижні і більше. Здається, ніби всередині сідають батареї. Наче настає зимова сплячка: процеси в організмі сповільнюються, енергії стає дедалі менше. Людина зауважує, що у нього стійко знижується настрій, його більше не тішить те, що раніше приносило задоволення: молода мама байдуже спостерігає за першими кроками своєї дитини, художник втрачає інтерес до улюбленої роботи, ділову жінку перестає хвилювати діяльність її компанії. Слід зазначити три головні. Це зниження настрою, зменшення енергії і втрата почуття задоволення.

Другорядними ознаками є порушення сну або апетиту, песимізм, низька самооцінка, неадекватне почуття провини, повторювані думки про смерть, нерішучість та зниження активності.

Депресії необхідно, щоб не менше двох тижнів стан людини супроводжувався хоча б двома головними симптомами з трьох та двома другорядними. Наприклад, зниження настрою та втрата почуття задоволення плюс порушення сну та низька самооцінка.