Чому ми заїдаємо стрес?

Чому ми заїдаємо стрес?
Хтось від стресу худне, а хтось навпаки. І це не дивно. Коли себе шкодуєш, дверцята холодильника сама гостинно відчиняються.

1. Заїдання стресу може сягати корінням у дитинство. Якщо з дитиною траплялася неприємність, батьки йому на втіху давали смачненьке. Їжа у такої людини в дорослому житті буде асоціюватися з любов'ю та безпекою, тому під час життєвих негараздів вона стане призом з небажаними жировими відкладеннями. Якщо ж людина під час стресу не може навіть думати про їжу (блювотний рефлекс) — це ні що інше як «відповідь-неприйняття» шлунково-кишкового тракту на негативну дію або інформацію ззовні. 2. При стресовій ситуації їжа — це певний антидепресант. У момент дії «смаленького» подразника виробляється фермент енкефалін, що викликає приємні відчуття. Але слід знати міру, адже переїдання та голодування — також стрес для організму.

3. Балакучість — ще одна реакція на екстремальні умови. Коли ми багато говоримо, створюється ілюзія безпеки. Ми ніби не даємо негативної інформації проникнути всередину, виштовхуючи її словесним потоком.

Попередній пост
У моді богемний стиль (фото)
У моді богемний стиль (фото)
Наступний пост
Жасмин: щаслива історія другого кохання
Жасмин: щаслива історія другого кохання

Новини партнерів

Fresh

Психологія

Можна медитувати роками. Але без цього духовність не відбудується

Ми багато говоримо про духовні практики. Значно менше – про якість, без якої вони можуть так і залишитися практиками. Не стати шляхом до себе. Ця якість – щирість.
Фітнес та здоров'я

Що має бути в домашній аптечці: список від лікарів

Перекис, зеленка, старі антибіотики – перевірте свою домашню аптечку, адже частина звичних засобів може бути не такою корисною, як ми звикли думати.
Психологія

5 кращих фільмів про кохання, які краще дивитися восени

Ці стрічки створені для душевного затишку та тепла.
Фітнес та здоров'я

Що дає стретчінг: користь для тіла, психіки та самопочуття

Ви здивуєтесь, наскільки змінюється самопочуття, якщо просто щодня повільно тягнутись – не до ідеалу, а до себе.