День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії: що можна і що не можна робити на свято

День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії за новим стилем випадає на 30 вересня. У далекому другому столітті в Італії жила Софія, у якої було три дочки. Віра, Надія та Любов. Жінка та дівчатка були християнками, а жити їм довелося в період, коли в Італії більшість людей були прихильниками язичництва. Але сім'я відкрито говорила про свою віру. через це дівчаток (яким було по 12, 10 і 9 років) зазнали жорстоких тортур, а потім убили. Читай докладніше про історію свята великомучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софіїn>>

Свято 30 вересня: що можна і потрібно робити

У народі 30 вересня називають ще «бабиними іменинами». Наші пращури вважали, що вранці у цей день всі жінки повинні виплакатися. Згідно з народним повір'ям, жіночі сльози в день Віри, Надії та Любові служили своєрідним оберегом, який на весь рік захищав сім'ю від бід і нещасть. Зазвичай бабині іменини святкували 3 дні, причому, широко і щедро. А для іменинниць в цей день пекли особливі кренделі.

target="_blank">ВЕРЕМІЙ створив кліп на пісню «Коліскова» з молитвою за дитинство та Україну (відео)

Молодь 30 вересня на День Віри, Надії та Любові влаштовували «сільські святці» - своєрідні оглядини (їх ще називали «вечерини»), під час яких хлопці та дівчата придивлялися один до одного. Ті, між ким виникала симпатія чи навіть зав'язувалися романтичні стосунки, зустрічалися вже зі сватами. Адже через 2 тижні, на 14 жовтня, випадає свято Покрови, з яким розпочинався і весільний сезон. src="https://nimg.edinstvennaya.ua/pictures/uploads/images/girl-932400_1280.jpg" style="width: 500px; height: 375px;" />

Ритуал на 30 вересня для заміжніх жінок, щоб у домі панували спокій і благополуччя

► 

30 вересня у День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії жінкам не дозволяли працювати, навіть заборонялося робити дрібну роботу по дому. Натомість вони повинні були поплакати – про себе, про близьких та рідних. Через цей звичай свято отримало ще одну назву – «бабина вити».

Примітно, що цього дня, 30 вересня, плакати належало всім — і тим, кому справді було про що засмучуватися, і тим, у кого життя склалося благополучно.