Як дозволити собі бути собою: дізнайся свої справжні бажання!
Відповідно до теорії Self (її придумав теоретик гештальт-терапії Пол Гудман) особистість людини має три складові; «Ego» та «Personality».
Функція «id» мпульсами,пов'язана з життєво важливими потребами. «id»-функція проявляється у моїх автоматичних діях: коли ми дихаємо, ходимо, працюємо - при цьому, думаючи зовсім про інше. Якщо справжні потреби «id» хронічно не задовольняються – виникає відчуття незадоволеності, нещастя, відчуття втоми, депресії, пригніченості, що може призвести до неврозу. – це наші уявлення про себе самого, про свої дії, прояви в навколишньому світі, про те, що і як ми маємо робити. Ця функція дозволяє визнати свою відповідальність за те, що ми відчуваємо, і за те, що робимо.
Функція «Ego" – це функція вибору чи свідомої відмови від чогось. Саме вона вирішує, чи піти зараз за потребою «id», або ж відповідати переконанням „Personality“. Наприклад: людині хочеться в туалет («id») та її «Ego“ приймає рішення: не справляти потребу прямо на тротуарі, а піти у прийнятне для цього місце.
Якщо функція вибору «Ego“ порушена, то людина може хронічно не помічати своїх потреб і бажань і діяти лише з уявлень про себе (Personality “). Якщо жінка вважає, що в тридцять років вже пізно » стрибати на батуті, то в такому випадку вона залишатиметься сидіти на лавці. Таким чином, вона збереже «обличчя», але в глибині душі залишиться нещасною, адже насправді вона хотіла побитися на батуті - як у дитинстві.
У лівій напиши свої бажання та потреби (особливо самі «маячні», ті, які я не можу мати). Спробуй не поспішати і подумати, чого насправді хочеться. Можливо, це будуть самі дитячі«raquo; потреби – полежати на дивані, гладячи кішку, почитати улюблений журнал, подивитися передачу, з'їсти морозиво. А може, ти хочеш пограти в сніжки чи покататися на санчатах? Або зайнятися сексом із чоловіком, одягнувши шкіряний костюм і взявши батіг? Не соромся – пиши все, що спадає на думку!
У другій колонці опиши свої переконання, логічні причини, чому ти не можеш дозволити робити те, що вказала у лівій колонці. Наприклад, «я не можу пограти в сніжки на вулиці, тому що сусіди подумають про мене погано» або «я не можу лежати на дивані, тому що в мене є сім'я і потрібно про всіх піклуватися» і т.д.
Закінчивши це, подумай: як ти можеш знайти компроміс між цими різнобічними бажаннями – щоб, як кажуть і «вівці були цілі та вовки ситі»? Може, нічого страшного не станеться, якщо ти даси собі можливість півгодини відпочити за книжкою або покататися на гойдалці на дитячому майданчику. А, можливо, сусіди навіть зрадіють, побачивши, як ти весело граєш у сніжки з чоловіком чи дитиною?
Оснай: обмеженою, втомленою. А отримуєш від цього «уявне» відповідність стереотипам суспільства. А, можливо, нічого страшного і не станеться, якщо ти десь не впишешся в «чиїсь» переконання? Адже не обов'язково розповідати літній сусідці, що ви з подругою сьогодні всю ніч гуляли на дискотеці
