Причини, з яких чоловіки змінюють
Чому чоловіки це роблять? Чому ризикують втратити те, що будували роками, заради пригод? Чого їм не вистачає у шлюбі?
Статистика каже, що 90% чоловіків хоча б раз у житті зраджували своїм коханим. У той же час, згідно з опитуванням на сайті www.edinstvennaya.ua, 43% жінок не сумніваються у вірності свого подружжя. Виходить, що майже половина з нас навіть не здогадується про те, що їх милі періодично розважаються на стороні.
Наше опитування на www.edinstvennaya.ua
Чи змінював тобі чоловік/хлопець?
43% 100%
8%
style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;">
8% Так, і через це ми розлучилися 0cm 0.0001pt;">
1% Схоже, у нього і зараз є коханка
6% Яка різниця, я теж йому змінюю
Зміна з чоловічої точки зору
. Але ми вдячні їм за відверті історії. Можливо, вони допоможуть комусь глибше зрозуміти свого партнера. А комусь – уникнути помилок та сліз.
Історія 1
Андрій,>
Зрада призвела до розлучення
Андрій давно відчував – у шлюбі йому чогось не вистачає. І хоча сексуальне життя із дружиною його задовольняло, він завів інтригу на стороні. Навіщо – з цікавості, від нудьги чи щоб щось довести себе? І чи знав, чим все це закінчиться? Я одружився рано, в 22 роки. Ми разом навчалися в інституті, півроку зустрічалися. Потім вона завагітніла – ми розписалися. Після народження сина жили у її батьків, потім переїхали до сімейного гуртожитку. Я дуже хотів вирватися із бідності, купити квартиру. Працював багато, причому брався за що завгодно: організовував свята, займався консалтингом та піаром. Моє життя нагадувала суцільний калейдоскоп. додому нерідко приїжджав по десятій. Проте з дружиною ми мали непогані стосунки. Ми разом їздили відпочивати, а у ліжку так взагалі все було чудово: займалися сексом часто і із задоволенням. Здавалося б, що ще потрібне? Але щось мене не задовольняло.
Пошуки
Я подобався. Це відчувалося за їхніми поглядами, словами. Я розумів – якщо тільки захочу… Але зав'язувати стосунки на боці довго не наважувався. Якось із цікавості зайшов у чат. Почав спілкуватися з дівчатами, зустрівся з кількома, але вони мене розчарували. І раптом познайомився з Ритою. Вона була трохи старша, дуже мила, чуттєва.
Я бачив, що сподобався їй. Вона теж була заміжня, і ми відверто говорили про зради. Як я зрозумів, з нею це траплялося, а я дав зрозуміти, що готовий. Але… щоразу, коли доходило до справи, у неї знаходилося щось термінове, або вона якось жартувала. А згодом повідомила, що в неї є інший. Не можу сказати, що я закохався в неї, але це вибило мене з колії. Буквально через тиждень я переспав з співробітницею, яка мені навіть не особливо подобалася. я зрозумів, що все просто. Ти хочеш жінку – і отримуєш її. Причому це не заважає чудовому сексу із дружиною! Тепер я дозволяв собі інтриги, які закінчувалися у ліжку. На той час я вже організував свою фірму. Коли підбирав команду, дивився, щоб жінки були не лише профі, а й привабливі зовні. Ніна виявилася саме з таких. Не дивно, що за кілька місяців ми стали коханцями.
З нею було легко і добре. І на її тлі моя дружина якось губилася. Але я не збирався розлучатися – адже у мене ріс син! Втім, час показав, що жити на два фронти нелегко. Ніна страждала, що вихідні та свята їй доводилося проводити самій. Дружина теж щось відчувала. часто до мене чіплялася, влаштовувала сцени ревнощів. А мене почало дратувати все, що вона робить і говорить. І в якийсь момент я зрозумів: не можу, задихаюсь. Я сказав, що йду. Нам обом вистачило розуму розлучитися по-людськи.
Я переїхав до Ніни. Але не поспішаю розписуватися з нею. Вже півроку ми разом, я перестав шукати щось на боці, почуваюся щасливим. Хоча… Думаю, якби подзвонила та, перша, Рита, я б зустрівся з нею. психолога
Доводить свою значущість
Андрій не веде. Він розуміє, чому робить ті чи інші речі, його вчинки непослідовні. Чому одружився? (Він ніде не говорить про почуття до дружини.) Чому переспав з іншого, якщо хотів з Ритою? Чому, якщо зараз з Ніною все добре, він готовий бігти на побачення до тієї першої? Швидше за все, йдеться про комплекс неповноцінності: Андрій постійно намагається довести собі, що він подобається дамам, перевіряє це на практиці. Їх союз з Ніною буде триматися доти, доки вона буде приймати таке його ставлення до жінок.
style="font-size:12px;">Історія 2
Павло, 33 роки, менеджер
style="font-size:12px;">Дружина ніколи не дізнається
Адюльтер – стиль життя Павла. Він запевняє, що просто не може інакше. І вважає, що в цьому немає нічого поганого – якщо робити все з розумом. Але як до цього віднесеться його дружина, якщо їй все стане відомо? Багато хто жінки своїх впевнених, І якщо подружжя тільки подумає про роман на стороні, вони-то миттєво це учують. Така наївність нам, мужикам, на руку. Я зраджував своїй першій дружині, зраджую другий і буду зраджувати третій, якщо одружуся ще раз. І не тому, що я негідник, а тому, що інакше мені не виходить. Але зрада зраді різниця. І я зараз поясню, в чому фокус.
Все по-іншому?
подружня вірність – не для мене. Ну, не можу я до кінця життя бути з однією жінкою! Неприродно це. І перший свій похід «ліво» зробив з Ларисіною ж подружкою, між іншим, кандидатом наук. Гаряча така дамочка, по суті, сама на мене і накинулася. Потім була ще молоденька колега, службовець банку, сусідка санаторію, де я відпочивав після травми на дачі, подруга дружини друга. Однак про жодну з них Лариса так і не дізналася.
Ми розлучилися зовсім з інших причин (моя перша дружина вважала себе занадто дорослою, а мене дитиною, і прагнула всіляко опікуватися – зрештою я пішов, дітей-. З Аллочкою все по-іншому. Я для неї – справжній полковник, найкращий чоловік у світі. У нас росте син. Я спочатку думав: ось з Аллою не буде так, як з Лорою, я їй зраджувати не стану. А потім одного разу побачив фотографію Наді на сайті знайомств (випадково, друг балувався, а я через плече заглядав!) і зрозумів – все, згорю. Мені потрібна ця жінка, і щоб її отримати, я не зупинюся ні перед чим. – це не просто інтрижки. У цих жінок я закохався (ну, може, за винятком кандидатки). Нехай недовго, але від кожної з них я втрачав голову. І робив неможливе можливим: жодна мені не відмовляла! Я нікого не тягнув у ліжко, все траплялося само собою. у моїй машині, на дачі в друга, у неї вдома, якщо вона жила сама. Як правило, це не були разові зради – ми зустрічалися і згодом. Коли я відчував, що остигаю, говорив «Пробач».
Головне, поводитися порядно. Є кілька правил, яких я ніколи не порушую. На першій же зустрічі повідомляю, що одружений. Прошу своїх дівчаток не дзвонити після 19:00 і у вихідні. Нікого не наводжу додому, навіть якщо знаю, що квартира порожня. Завжди оберігаюсь. Витрачаю на жінок тільки «левак» (Підробки). І ніколи не забуваю, що сім'я – першому місці. Аллочка переконана, що я вірний їй. Принаймні вона ніколи мене ні в чому не підозрювала, по кишенях не лазила, мобілку не перевіряла. Хіба з неї убуло від того, що мені було добре з іншого? Чи я став ставитися до Аллочки гірше? Ні. Вона задоволена – і мені добре. Я себе не виправдовую. Але такий мій темперамент, а ламати себе не можу. Розумію, що коли вона дізнається, їй буде боляче. Але, повірте, цього не станеться.
Коментар психолога
Прийняв себе таким, яким є
Павло демонструє зріліший підхід до питання зради. Він чітко усвідомлює свої потреби та називає речі своїми іменами. Цей чоловік адекватно оцінює себе і приймає таким, яким він є. Вибір жінки – залишатися з ним чи ні. Павло буде чудово жити з неревнивою дружиною, маючи інтриги на стороні, – ndash; адже вони не зачіпають сім'ю, дружина і дитина від них не страждають, оскільки Павло чітко відокремлює одне одного. Для нього це єдине вірне рішення. 3
Віталій, 38 років
сім'ю
Інтрига на боці мало не зруйнувала шлюб Віталія. У стосунках із дружиною щось зламалося, і лише мудрість дружини допомогла все відновити. Що ж вона зробила? Я любив і люблю свою дружину. Ми 15 років разом. І завжди у нас були дуже довірчі стосунки. Якось я їй змінив – не тому, що розлюбив. Просто пішов на поводу своє бажання. Це призвело до великих неприємностей. Ні, зовні все залишалося так само, а ось внутрішньо. Пройшов не один рік, перш ніж удалося все відновити.
«Усього лише вечеря»
Точно пам'ятаю,: рік. Дружина, звичайно ж, була вся в турботах про сина. А я робив кар'єру у банку. Все складалося надзвичайно вдало: мене підвищили, я став отримувати пристойні гроші, змінив машину. Аня раділа моїм успіхам, як своїм. Їй через дітей довелося на якийсь час залишити роботу, але її це, схоже, не надто пригнічувало: вона із задоволенням займалася нашими хлопчиками, обставляла квартиру новими меблями.
Я ж більшу частину часу проводив в офісі і на зустрічах. На одній із них познайомився з молодою чарівною колегою Оленою. Вона мені відразу сподобалася: зовні – ніжна, мила, але відчувалося, яка сила закладена у цій дівчині. Звучить банально, але між нами немов спалахнула іскра. Ми обмінялися візитівками. Але я тоді їй не зателефонував. А за півроку зіткнувся з Оленою на корпоративному заході. Вона сама виявила ініціативу: запропонувала повечеряти разом. Я не зміг відмовити. Розумів, що по відношенню до дружини вчиняю нечесно, але втішав себе: Це всього лише вечеря. Лєна хвилювала мене, я думав про неї. Вона знала, що я одружений, але, схоже, для неї це не відігравало ролі. Коли я проводжав її, вона наполегливо кликала зайти, але того разу я втримався. А наступного – вже немає. Це був просто божевільний секс! Видавлений, як лимон, п'яний від емоцій, я прийшов додому. Адже треба було поводитися як ні в чому не бувало! Як на зло, саме того вечора Аня захворіла.
Я не марновірний, але відчував: моя зрада і її хвороба якось пов'язані. Вона не ставила запитань, просто лежала з температурою, уткнувшись у подушку. Її хвороба відвернула мене від думок про Олену. Життя пішло своєю чергою. Але я став іншим: почував себе зрадником. Втім, коли Олена зателефонувала знову, це не завадило мені провести з нею божевільний вечір. я зустрічався періодами протягом року. Потім усе якось раптово згасло, закінчилося. Але коли я прийшов до тями, зрозумів: ми з Анею за цей рік дуже віддалилися один від одного. Я, як і раніше, любив її, але між нами ніби виріс невидимий мур. Складно було говорити про щось, що виходить за межі побуту. Я відчував сильну провину, коли бачив, скільки сил Аня вкладає в нашу сім'ю, як щиро ставиться до мене.
Намагався компенсувати це подарунками, повіз всю сім'ю до Туреччини – але відпочинок вийшов якийсь… чи недушевний. Після нього Аня сказала: «У нас щось не так». Я жартувався. «Ти можеш нічого не розповідати, – відповіла моя дружина. – Якщо це вже у минулому, давай забудемо. Якщо ні і це тобі важливо – виріши щось і не мучай мене. Я кивнув і пішов у ванну кімнату. Того дня я відчув полегшення. Але знадобився не один місяць і навіть рік, щоб відновити ту атмосферу, яка була між нами раніше. Складно, крок за кроком ми знову йшли один до одного. Я безмежно вдячний дружині за її мудрість та велике серце. Але і Лені я теж вдячний: якби не вона, я не навчився б цінувати те, що маю. психолога
Зациклився на своїй вині
Своїм найбільшим почуттям. Не зрада погіршила та ускладнила стосунки з дружиною, а її сприйняття Віталієм (до речі, характерне більше для жінки). Незначну подію він звів у ранг гіперзначимих. Мабуть, він звик почуватися винним, бичувати і карати за уявні провини. Відбулося застрявання афекту: він докоряє собі за те, що трапилося 5 років тому! Вже і дружині набридло, Анна прямо сказала: «Розслабся, забудь» – її підхід у цій ситуації наймудріший.
