Сніговик виконує бажання

Виявляється, авторство приписують навіть Мікеланджело, хоча напевно Італію не назвеш сніговою країною. Перша ж письмова згадка про сніговика зустрічається в шведській книзі XVIII століття. Спочатку сніговики зображалися недобрими лютими сніговими монстрами. адже люди дуже боялися зим із лютими морозами. Тоді і з'явилися повір'я, згідно з якими сніговики становлять реальну загрозу для людей.  
У Норвегії існувало переказ про те, що сніговиків небезпечно розглядати пізно ввечері через штору. До того ж поганим знаком вважалося зустріти снігову фігуру вночі: її рекомендувалося обійти стороною.
Тільки у ХІХ ст. сніжні створення «подобрелі» та стали незамінним атрибутом Різдва та Нового року. Існує християнська легенда, що сніговики – це ангели. Адже сніг – це дар неба. А значить, сніговик – не хто інший, як ангел, який може передавати Богові прохання. Для цього ліпили маленького сніговичка та шепотіли йому своє бажання. Вірили, що щойно снігова фігурка розтане, бажання буде доставлено на небеса і незабаром виповниться.

Якщо є сніг, зліпи з дитиною сніговичка і розкажіть йому про свої мрії. Нехай вони здійснюються!