Про що пише вірші Ігор Кондратюк
Суворий, але справедливий суддя телепроекту «Україна має талант», найсильніший гравець клубу «Що? Де? Коли? та беззмінний ведучий «Караоке на Майдані» Ігор Кондратюк постав перед читачками «Поліни» у зовсім несподіваному світлі.
Своєю долею Ігор Кондратюк підтверджує теорію про те, що люди змінюються. Колись Ігор був вченим – зараз працює шоуменом. У школі він не любив писати твори, але вже в інституті впорався із цим завданням чудово, а тепер і зовсім створює свої авторські проекти. Колись у далекому минулому він і уявити не міг, що у нього буде два славні синочки та розумниця донька. У прекрасному справжньому в його сім'ї, можливо, з'явиться і четвертий малюк.
Ігорю, чому саме так склалося ваше життя – ви вирішили стати шоуменом, хоча могли залишитись вченим?
Після закінчення фізичного факультету займався молекулярною біофізикою в Інституті молекулярної біології та генетики Академії наук України. Коли почався «Шанс», я поступово розлучався з цією професією, тому що не вистачало часу на всі проекти. Хоча формально заяву про звільнення написав два роки тому, коли до наукового 20-річного стажу мені не вистачало одного року роботи. Я захистив кандидатську дисертацію у 1996 році. Причому тоді, коли у мене закінчилася програма передач на завтра. (УТ-1) і було ще 3 місяці до появи моєї програми «Іграшки для вулиці» (прообраз «Караоке на Майдані») у Москві.
З чого ж почалася ваша творчість?
Паралельно з навчанням в останніх класах школи та в університеті займався культурно-масовою роботою. Вона мені подобалася, це було гарне проведення часу. Потім трапилася в моєму житті "загагулина", як казав Єльцин. Мене прийняли в телеклуб Що? Де? Коли?». Програму ось уже 35 років проводить телекомпанія «Гра». Ця передача мені була цікава ще з часів школи. Телебачення зсередини, та ще й у такій гарній компанії, мені одразу сподобалося. Незабаром надійшло запрошення працювати з глядачами у проекті «Любов з першого погляду», в якій я працював «від дзвінка до дзвінка» років п'ять. Це сталося після поїздки радянської команди на міжнародні ігри Що? Де? Коли? в Болгарію, де цілком випадково вдалося стати «заводила» наших уболівальників. Потім Козлов покликав мене до «Брейн-Рінг» редактором, помічником ведучого та другим режисером. Загалом втягнувся, і пішло-поїхало. Відточивши деякі навички шоумена, в 1994 році за допомогою Володимира Орлова (нині директор музичного каналу ОТV) «завів» свою передачу у Києві – телевікторину «5+1», в якій у вечірньому ефірі чесно роздавав призи за правильно вгадані слова з кросворду. На той момент на експериментальному каналі УТ-3 кожен ведучий мав свої дні, мій день був понеділок. І тут мені згадується вираз «тісний світ» – там я вперше побачив людей, з якими доля мене зводила через багато років: з Оксаною Марченко на СТБ, Ганною Безлюдною – Інтері. А оператори, які працювали зі мною в той далекий час – ndash; Юрій Мітальов та Анатолій Сахно – і зараз працюють у команді, яка знімає «Караоке на Майдані».
Тобто ще зі школи ви були і залишаєтеся творчою людиною, але здобути відповідну профільну освіту так і не вдалося…
< У школі мене на таку освіту в принципі не можна було спрямувати (я марив астрономією!), а ось як друга освіта можна було б. Але вже пізно. Хоча я дуже хотів навчитися грати на якомусь музичному інструменті, навіть кілька разів давав собі слово. Але скільки разів давав – стільки і забирав (усміхається). У школі я багато часу приділяв навчанню і був правильним учнем. Боявся гніву свого батька, особливо коли в мене були четвірки. Але, щиро кажучи, трохи не любив літературу, хоча читав багато. Ніяк не складалося у мене з творами – не виходило пробити ними «на сльозу», і мене завжди «пилили» за них. Тому для мене великим подвигом стало написання гарного твору при вступі до університету. Вважаю його найкращим у своєму житті. Ви не здобули музичної освіти, хоча дуже хотіли цього, тому дітей своїх вирощуйте вже «з музикою» у серці?
Так, намагаємося розвивати дітей з різних боків, у тому числі і з музичної. Приміром, до доньки Поле ходить викладач з музики. вчить грати її на піаніно. Середню дитину, Даню, віддали на теніс у 4,5 роки. Щоправда, він останнім часом розлінився – сказав, що на турнірах не гратиме. Він творча людина, йому дуже подобається смішити публіку. Він зараз у 7-му класі, і ми постійно боремося з тим, що на уроках він хоче веселити людей, а не вчитися та слухати викладачів. Останні – теж спочатку сміялися від його жартів, а тепер пишуть зауваження «заважає вести урок». Тому моя мета № 1 локальна – донести до нього важливість відповідної поведінки на заняттях, коректної стосовно оточуючих. Старший син поки що нічим не займається, раніше працював у проекті «Танцюю для тебе» як адміністратор. Наразі нікуди не може прилаштуватися, готується до вступних іспитів до Університету театру кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого на продюсерський факультет (ОТС). Бачу, що має проблеми з визначенням життєвих завдань, а у зв'язку з тим, що вдома є, що їсти, він не поспішає їх для себе встановлювати. Але я заспокоюю себе тим, що Сергій нічим поганим не займається, читає книги та вступатиме до вузу. Хоча все-таки вважаю, що потрібно йти працювати, адже без роботи людина деградує, особливо чоловік.
Ігорю, ви людина відома… Невже не можете допомогти старшому синові знайти роботу?
Мені здається, з певного віку чоловік повинен сам вирішувати деякі свої проблеми. І я вважаю, що для Сергія такий період уже настав. А ті роботи, які у нього були – ndash; були з нашої подачі. Допомагати треба в міру. Щоб у людини не атрофувався «основний» інстинкт – бажання працювати.
Ви вже точно з'ясували для себе, до якої сфери діяльності найбільше схиляється Данило і маленька Поля?
Поліна з нянею щовечора робить цікаву річ: вони вимикають світло, включають музику, і Поля танцює і затихає. Така кумедна! Але мені все одно поки що важко сказати, до чого вона схильна. Думаю, їй цікаво ходитиме на танці та на музику. Донька, до речі, за компанію із середнім братом рік займалася тенісом. ми вважаємо, що потрібно обов'язково займатись якимось видом спорту. Думаю, у майбутньому Поліна навчатиметься у музичній школі, туди беруть із 6 років. Навіщо схильний Даня? Відразу до всього! Наприклад, у сім'ї любить бути шоуменом. Він вважає, що це у нас, Кондратюков, родове заняття. Талановитий, нормальний хлопчик, навчається добре, незважаючи на те, що наймолодший на один-два роки – ми його рано віддали до школи. Каже нам, що входить до п'ятірки найкращих учнів класу, але я сказав, що треба бути першим. Ви прищеплюєте дітям лідерські якості? Так, якщо є мозок, чому не бути першим? Те саме в тенісі – Данил почав перемагати у турнірах і раптом вирішив, що йому цей спорт не потрібен, бо є хлопці сильніші. Син зараз 34-й в Україні, у своїй віковій категорії (до 12 років), хоч грав лише у турнірах другої категорії. Умовно кажучи, якби він грав у турнірах першої категорії, то був би у двадцятці. Але ми так ставимо пріоритети, що на 1-му місці навчання, на другому – ndash; гра. Він, звісно, не завжди хоче працювати. Спорт у такому віці просить віддачі, а Даня тренується лише 1/3 всього тренування, 2/3 часу. просто грає.
Ігорю, ви плануєте четверту дитину?
Ні, не плануємо, хоча дружина нещодавно натякала. У нас кума народила, і вона так до неї зачастила. А чим смачненьким вас любить попестити дружина?
визначення – смачненьке (усміхається). А ще Олександра знайшла дуже непоганий магазин кулінарії… З тих пір наш стіл ломиться від страв.
Які країни вам найбільше сподобалися і чому? Просто закордон потрібно приймати як даність – там живуть так, як живуть. А найбільше запам'яталися поїздки в США, Дубай, на Мальдіви, на острів Реюньйон, Монако, Лондон, Париж, Порту, Барселону. І багато ще. Мені просто подобається подорожувати! Є країна, яка приваблює вас як потенційне місце проживання?
Щоправда, шкода, що Барселона не в Україні. «Поліна», адже вашу доньку звуть Поліна?
З вибором імені дочки пов'язаний просто анекдотичний випадок. Ще до народження Дані ми купили книжечку «Як назвати вашу дитину». І коли наближався час народження Полі, ми її знову перегортали і вирішили назвати Полю. Каточкою, Катериною. І ось якось гуляємо ми з дружиною на вулиці, мені на мобільний – дзвінок. Якийсь чоловік з акцентом чи то грузинським, чи то вірменським запитує Катю. Я пояснив, що він помилився номером, чоловік не зрозумів і ще кілька разів набирав мій номер і намагався довести, що на цьому номері має бути Катя, до якої він збирається в гості. Одним словом – він мене дістав. А я повернувся до дружини і сказав: Саня, не буде в нас Катеньки! Є легенди чи міфи, в які ви вірите?
Я вірю в міф, що в Україні ще при мені буде добрий президент і хороше життя. Вірю у все позитивне, у десять християнських заповідей. Вважаю, що потрібно робити добро, і воно тобі повернеться. Одна з невідомих широкому загалу захоплення Ігоря Кондратюка – це твір віршів.
Ігор Кондратюк написав 105 наукових праць з молекулярної біофізики у співавторстві з іншими вченими колегами.
Ігор Кондратюк є володарем "кришталевої сови". А нещодавно став першим у 35-річній історії легендарного телеклубу гравцем, який зіграв у «Що? Де? Коли? по... Skype!
