Кайдаші 2.0: новий погляд на сучасне українське село

2 серпня відбулася прем'єра спектаклю Дикого театру "Кайдаші 2.0" режисера Максима Голенка за п'єсою Наталії Ворожбит. Це не просто сучасне переосмислення "Кайдашевої сім'ї" Нечуя-Левицького, це зовсім новий підхід до погляду на життя звичайної сільської сім'ї, яка з класичного твору взяла лише імена та декілька ключових характеристик образів.

В цілому ж, образи вистави були абсолютно новими та сучасними. Саме для цього трупа Дикого театру 10 днів жила у селі Сорокотяга Черкаської області, поблизу Жашкова. Актори занурювалися у справжній сучасний сільський побут, спілкувалися з місцевими жителями та наполегливо вишукували образи, які відтворять у своїх персонажів. Отже, Кайдаші 2.0 — вистава про реальних людей, за кожним персонажем стоїть свій сільський колоритний прототип.

Як і у класичній Кайдашевій сім'ї, починається все у хаті Омелька та Марусі Кайдашів, їх сини Карпо та Лаврін саме шукають собі пари, щоб одружитися. Вже тут починаються деякі відмінності, якщо класичний голова родити Омелько у Нечуя-Левицького — працьовитий мужик, тут його персонаж запійно п'є, а головою родини виступає його дружина Маруся.

Романтичні стосунки молодші Кайдаші заводять на дискотеці. Але, навіть у XXI сторіччі для того, щоб утворилася пара, хлопець та дівчина усе ще мають пройти через ряд ритуалів. Наприклад, велика справа, чи ви прийшли на дискотеку поодинці, чи разом. Поодинці, як демонструє молода і гонорова Мотря, значить "Нічого дівчина хлопцю не винна". А прийти разом — це вже заява на відносини.

Мотря, яка у Нечуя-Левицького була просто заможною селянкою, у виставі Дикого обов'язково навчалася у місті. Вона відверто палить, не приховує сексуального досвіду та дивиться на селян звисока. "Що люди скажуть" — не її справа, у Мотрі все прораховано заздалегідь, по-городському. Тому й першого хлопця на селі, Карпа, вона женить на собі швидко, а далі вміло маніпулює ним за допомогою секса та дітей, досить відверто, але дієво.

Лаврін же, відіграючи м'який образ, як у Нечуя-Левицького, у сучасній інтерпретації стає чоловіком, який усе не може себе знайти і не знає, чого хоче. Чи то жінку з досвідом та дитиною, чи то молоду незайману неповнолітню. В результаті, обманом женить її на собі і всі герої. нарешті, як і у класиці, оселяються в одній хаті, де кожен втягується у довгі, гучні та нескінченні суперечки.

В результаті, саме через суперечки кожен з Кайдашів ще більше усамітнюється, та лишається самотнім усередині великої родини. Брати ущент сваряться через політику, ключова фраза "А чого ти не в АТО" та різні політичні переконання дійсно посварили не одну сучасну сім'ю.

Молода Мелашка розуміє, що цнотливість і скромність не принесла їй щастя, вона поринає в копіювання образів Інстраграм-дів та поп-співачок, типу Лободи, заводить собі коханця та повністю відсторонюється від сімейного життя.

Мотря розуміє, що вся її хитра гра закінчилась пшиком: всі її мрії втілила суперниця з її колишнім залицяльником. Так, ніби село — структура проста та безхитрісна і виграє тут той, хто не будує інтриг.

Лаврін, розчарувавшись у коханні, йде на війну. Карпо спивається, Омелько, не маючи ніяких прав у родині, важко хворіє, а Маруся лишається царицею дома без підданих. Сучасні Кайдаші не примиряються, вони ще егоїстичніші за героїв Нечуя-Левицького. Сьогодні кожен Кайдаш приречений на самотність у великій та гучній родині доти, доки власні інтереси не поставить позаду родинних.

Якщо "Кайдашева сім'я" — це драма людей в одній хаті, то "Кайдаші 2.0" — це драма людей в одному селі. Намагаючись копіювати міське життя, відчуваючи комплекс меншовартості перед містянами та екранними образами, сучасні Кайдаші зневажають усі традиції, родинні зв'язки, принципи шлюбу. Від родини їм потрібна лише власна самореалізація, не отримавши якої вони починають шукати щось нове, інше, як у кліпі, рекламі чи книжках. Усамітнюючись у цих пошуках усе більше, втрачаючи сенс кохання, сім'ї та життя.

Чи зможуть сучасні Кайдаші возз'єднатися? Вистава лишає це питання відкритим для кожного з нас.