«Дехто повинен завжди підтримувати вогонь»: Тетяна Єфименко про відверте

Нагадаємо, що галузева експертна рада із загальної кількості більш як двох десятків претенденток, переважно з академічного середовища, визначила Тетяну Єфименко номінанткою Всеукраїнської премії «Жінка України – 2018» у категорії «Наука». У зв'язку з цим 15 березня 2018 року відбулася церемонія вручення дипломів.

Завдяки премії «Жінка України» в цьому році ми розповіли своїм читачкам про 71 українця, котрі досягли вражаючих результатів у бізнесі, освіті, науці, культурі, медицині, спорті, громадському житті та інших значущих сферах. 

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, доктор економічних наук Елла Лібанова, ректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Ольга Поркуян, член ради директорів Союзу українських підприємців Наталія Єремєєва, старший партнер і президент BDO в Україні Алла Савченко... Всі вони – справжня гордість України, яскраві, харизматичні жінки, які створюють позитивний імідж нашої країни й підтримують впевненість жіночої аудиторії в тому, що змінювати своє життя на краще може кожна.

Тетяна Єфименко ламає звичні нам стереотипи, тому що вже давно та вміло грає на території «сильної половини». Її трудова біографія підтверджує, що, працюючи в промисловості, у сферах державного управління та науки, вона завжди перебувала в командах реформаторів, котрі впливають на імплементацію євроінтеграційного вектора в розвиток української економіки.

Але наша розмова була не тільки про роботу, а й про роль жінки в сім'ї, про здатність залишатися собою, вміти побудувати успішну кар'єру, при цьому не нехтуючи радощами особистого життя.

Нам відомо, що Ви мріяли про творчу професію. Як Ви тоді потрапили в економіку?

Дякую за таке запитання. Я закінчила середню школу із золотою медаллю в Ризі. І в мене був вибір: продовжувати музичну освіту або вступати до вищого навчального закладу на технічну спеціальність. У родині всі були за другий варіант. На загальну думку, в міру можливості займатися музикою це не заважало. Так воно і сталося. Я вступила на економічний факультет в Інститут інженерів цивільної авіації.

А як же творчість?

Творчі начала завжди потрібні кожному з нас. У сім'ї, у спілкуванні з близькими, в роботі. Існує навіть таке поняття, як мистецтво управління. Гадаю, що до сфери наукової творчості мене привели пошуки кращих рішень у службовій кар'єрі. Мені пощастило потрапити до послідовників школи відомого реформатора другої половини минулого століття Євсея Григоровича Лібермана.

Під керівництвом його учнів – Владлена Павловича Хайкіна і Льва Яковича Поволоцького – я в першій половині 80-х років без відриву від виробничої діяльності закінчила заочну аспірантуру й захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Харкові – колисці творчості лауреата Нобелівською премії з економіки Семена Кузнеця.

На чолі з відомим ученим, ректором Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця Володимиром Степановичем Пономаренком, цей престижний ВНЗ і його наглядова рада, де мені випала честь бути одним із членів, ініціює багато інновацій в управлінні змінами на макроекономічному рівні, а також у галузях освіти і науки.

Захоплення музикою, образотворчим мистецтвом, дає мені можливість краще розуміти світ. Наприклад, у музеях полінезійських островів Тихого океану можна побачити роботи відомих французьких постімпресіоністів. Дехто з них навіть починав успішну кар'єру в менеджменті та економіці. Однак фінансова криза наприкінці XIX – на початку XX століть привела цих людей до творчості.

Декого з них спочатку об'єднували спільні ділові інтереси, а потім заняття образотворчим мистецтвом дозволило їм відбутися як творчим особистостям. Тобто вкотре підтвердилася відома істина про те, що треба вміти перетворювати кризу на шанс для розвитку, інновацій, реалізації талантів.

Які б поради Ви дали б жінці, котра хоче стати успішною в кар'єрі?

Насамперед найголовніше для жінки – відбутися в родині та стати матір'ю. І я думаю, що саме цим сильна українська нація, оскільки сімейні цінності в нашій країні мають дуже велике значення як фактор сталого розвитку. І кар'єрне зростання для людини ефективніше за наявності в неї родини.

Тобто робота, безумовно, може бути одним із пріоритетів, однак ніщо не замінить сімейної підтримки. Це моє тверде переконання. Коли є сім'я, у жінки на душі спокійно. Звичайно, для кар'єри потрібна глибока система знань. І, нарешті, той, хто хоче бути успішним у своїй справі, повинен бути надзвичайно комунікабельним. Це особливо важливо зараз, коли ринково-індустріальний простір ділової активності трансформується у фінансову інформаційну економіку.

Ви неодноразово бували в Тибеті. Поділіться, що важливе й цінне для себе Ви винесли з цих поїздок?

Перебуваючи там, я змогла для себе знайти відповідь на запитання «Хто ж головний у сім'ї?». Коли наша група опинилася в поселенні неподалік столиці Тибету Лхаси на висоті близько чотирьох тисяч метрів над рівнем моря, ми попросили, щоб нас прийняла якась сім'я. Пам'ятаю, коли я зайшла в житловий будинок, побачила посередині вітальні велике вогнище. Біля нього сиділа жінка років п'ятдесяти.

Я звернулася до неї: «Спостерігаючи за членами вашої сім'ї, я помітила, що в кожного з них є свої обов'язки. А які ваші функції?». І вона мені сказала фразу, котру я не втомлююся повторювати. Звичайна жінка в Тибеті вимовила: «Розумієте, хтось повинен завжди підтримувати вогонь, щоб він завжди горів у вогнищі. Тому я від нього майже не відходжу». Ця метафора сама по собі вражаюча!

У підсумку я дійшла висновку, що в усьому має бути гармонія. Наприклад, жінка в сім'ї не повинна стати фізично сильнішою за чоловіка. Але їй потрібно бути настільки сильною психологічно, аби мотивувати свого чоловіка на дії, необхідні родині. І при цьому не можна забувати про себе. Потрібно за максимумом, наскільки дають змогу сімейні обставини, намагатися реалізувати свій потенціал, пов'язаний з освітою і кар'єрою.

Тибетська філософія мені багато дала для впевненості у вчинках, вона дозволила збалансувати себе як особистість. Справа в тому, що коли ти керівник, тобі здається, ніби ти всюди на чолі. Насправді це не так.

У колективі ти повинен виконувати свою роль, як диригент в оркестрі, даючи можливість проявитися всім особистостям і талантам. Тобто сильним буде той менеджер, котрого практично не помічають, але при якому все йде без збою. Сильний керівник повинен з'являтися тільки тоді, коли виникає криза і потрібно приймати серйозні, доленосні рішення.

Ви народилися в Латвії. Чи часто буваєте там?

Хоч би раз на рік. Латвія – моя батьківщина. І це те місце, де мені Бог дав стати тим, ким я стала тепер. Але я також дуже люблю Україну. І останнім часом часто буваю в США.

Скажіть, а як Ви опинилися в Україні?

Я стала інженером-економістом і працювала спочатку у сфері авіаційного транспорту на Уралі. Але, тим не менш, так склалося, що в професійному плані я не пішла в технічну сферу, а стала вдосконалюватися у галузі економіки. У 80-х роках переїхала в Україну.

Як Вам вдається за вашої завантаженості так добре виглядати?

Тут, певно, велику роль відіграло прибалтійське виховання. До речі, дрес-код був обов'язковою його частиною. Якщо ми, наприклад, ішли до оперного театру, то мама завжди була в довгій сукні, тато – в мундирі. Нас із сестрою завжди красиво одягали. Це було цілком очевидним у нашій родині. І тепер я не можу інакше. Мені так комфортно – добре виглядати.

Я гадаю, що це задає тон й іншим людям, котрі Вас оточують.

Так звичайно. Пам'ятаю, зі мною трапилася цікава історія. На одному із засідань були присутні чоловік сімсот із трудового колективу. Причому вони мали право запитати в тебе все, що вважали за потрібне: про виробництво, про умови праці і т. ін. На той момент мені було трохи більше 35 років. І ось я думаю: «Який же мені вибрати стиль поведінки, аби впоратися з аудиторією?».

І я прийняла іміджеве рішення. У мене було каре (до речі, зачіску теж треба час від часу міняти). Я пофарбувала волосся перед цим виступом у кардинально інший колір. Виходжу на сцену... І тиша. (Сміється.) Я зрозуміла, що це був вдалий хід! У підсумку я перебрала ініціативу, і мої 15 хвилин виступу минули ідеально.

Крім того, скільки б тобі не було років, потрібно дружити із самою собою. Причому жінки повинні впливати на своїх чоловіків, тому що вони інші.

Що допомагає Вам відновитися при Вашому ритмі життя?

Для мене, наприклад, найкращий спосіб заспокоїтися або добре подумати про те, як правильно вчинити, – сходити на симфонічний концерт. Я дуже люблю, коли виконують чудові твори на органі. Латвія сформувала мене як особистість. І в дитинстві ми звикли ходити в Домський собор. Це було частиною занять у музичній школі. Тому в Києві я постійний відвідувач консерваторії, філармонії, національного будинку органної та камерної музики. Я досі граю на роялі.

А з чим пов'язана Ваша тісна співпраця з міжнародними організаціями?

У 2010 році я закінчила свою кар'єру заступником Міністра фінансів України і перейшла на посаду президента Академії фінансового управління, заглибившись у наукові дослідження. І у зв'язку з тим, що я була досить активним полісмейкером в уряді, мене запросили до Harvard Kennedy School, аби я взяла участь у дебатах із приводу того, як у світі розвиваються посткризові події. Починаючи з 2011 року, я намагаюся хоч один раз на рік бувати в Harvard Kennedy School (HKS).

Знання, набуті в HKS, дали мені можливість, незважаючи на складні обставини, зберегти колектив нашої Академії, знайти нові наукові напрями у сфері антикризового менеджменту. В цьому плані багато новаторських ідей належать академікові Олегу Григоровичу Білорусу. Ми постійно обмінюємося перспективами впровадження управлінських фінансових інновацій з Радою Національного банку України –  академіком Богданом Михайловичем Данилишиним, із керівниками провідних академічних наукових установ – академіками Валерієм Михайловичем Гейцем, Олександром Івановичем Амошею й багатьма іншими відомими вченими та науковими колективами.

Треба сказати, що спілкування з моїми американськими колегами дає нам особливий драйв. Ми постійно беремо участь у віртуальних вебінарах, які ведуть професора HKS із міжнародним ім'ям Метт Ендрюс, Джей Розенгард, також вивчаємо праці Річарда Хаусмана, Марка Мура та інших. Так склалося, що зараз у країні не вистачає ресурсів, аби відправляти людей вчитися за кордон, тому в нас є клас, у якому проводиться дистанційне навчання.

Тобто викладачі й фахівці, наприклад, із Бостона, Вашингтона, Відня, Женеви, підвищують кваліфікацію наших учених і практичних працівників. До слова, останніми роками мене делегували до складу Ради директорів Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами (м. Вашингтон), а також до складу робочої групи з міжнародних стандартів фінансової звітності в ЮНКТАД-ООН.

Діяльність нашого колективу дає змогу, з одного боку, надавати конструктивні пропозиції на міжнародний рівень, з другого – отримувати нові імпульси для наукових розробок. Найближчим часом я вкотре відвідаю захід у місті Бухаресті з проблем безпеки в Чорноморському регіоні, який організовано HKS (директор Євроазіатської програми безпеки Гарвардського університету доктор Сергій Конопльов), а також Адміністрацією президента Румунії і рядом інших установ.

Варто зауважити, що вирішення проблем економічної безпеки для нашої країни є ключовим у доступному для огляду майбутньому. Тому з цими питаннями в останні роки пов'язана велика кількість наукових розробок – як моїх особистих, так і багатьох науковців Академії фінансового управління. Зокрема, у нашому журналі «Фінанси України» у 2018 році під рубрикою «Економічна безпека: теорія, практика, управління» стартувала серія публікацій, пов'язаних із протидією фінансовим і монетарним загрозам подальшому сталому розвитку національної економіки.

Яку порада Вам сильно допомогла в житті?

Завжди бути самою собою! Оскільки нам іноді здається, що хтось у нашому оточенні кращий. Звичайно, варто орієнтуватися на досконаліші людські якості, однак у кожного з нас має бути свій стрижень, своя життєва роль.

Я цікавлюся історією релігії. Так ось, у всіх Святих Писаннях є поняття «терпіти». Напевно, у складних ситуаціях не можна лити сльози й нічого не робити. У сучасних умовах більше підходять слова «адаптуватися», «балансувати», які містять елементи активності. Потрібно здійснювати своє жіноче покликання, в основі якого перебувають добро і всепрощення. Важливо себе змусити бути добрим і навчитися прощати. Це важко. Наприклад, посміхатися. Приймати. Залишатися собою в будь-якій ситуації.

І ви знаєте, коли я побувала на церемонії нагородження Всеукраїнською премією «Жінка України» і побачила стільки приголомшливих жінок, то я ніби потрапила в якийсь енергетичний оазис, де присутній баланс. Можливо, тому, що саме жінки були, є і будуть драйверами цієї енергетики доброти. І я для себе зрозуміла, що журнал «Единственная» несе цю місію.

NGO: "Someone should always keep the fire going ": an open interview with the nominee for the award "Woman of Ukraine" Tatyana Iefymenko

Doctor of Economics, Professor, Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, President of the Academy of Financial Management. We recall that the sectoral  expert council nominated Tatyana Iefymenko, of  two dozens of nominees, mainly among academics ,for  the All-Ukrainian Award "Woman of Ukraine-2018" in the category "Science". On this occasion on  March 15, 2018 the award ceremony was held .

Thanks to the "Woman of Ukraine" award, we told our readers about 71 Ukrainian women who achieved impressive results in business, education, science, culture, medicine, sports, social life and other significant areas. The Minister of Education and Science Lilia Grinevich, Doctor of Economics Ella Libanova, Rector of the Eastern Ukrainian National University named after Vladimir Dal Olga Porkoyan, member of the Board of Directors of the Union of Ukrainian Entrepreneurs Natalia Yeremeyeva, senior partner and president of BDO in Ukraine Alla Savchenko ... All of them are real pride of Ukraine, bright, charismatic women, who  create a positive image of our country and enhance the confidence of the female audience in that it is possible for everyone to change the life for the better.

 We know that you dreamed of a creative profession. How did you end up in  economic sciences?

Creative beginnings are always necessary for each of us. In the family, in communication with relatives, at work. There is even such a thing as the art of management. I think that l have found myself in the sphere of scientific creativity searching for the best solutions for my career. I was lucky to get into the number of followers of the school of the famous reformer of the second half of the last century Evsei Grigorievich Lieberman. Under the guidance of his students Vladlen Pavlovich Khaikin and Lev Yakovlevich Povolotsky, in the first half of the 1980s, I completed   in-service post-graduate studies  and defended the PhD thesis in economics in Kharkov, the cradle of the scientific work of the Nobel laureate in economics Semyon Kuznets. Headed by renowned scientist, Rector of the Kharkov National Economic University named after S. Kuznets Vladimir Stepanovich Ponomarenko, this prestigious university and its supervisory board, where I had the honor of being one of the members, initiate many innovations in change management  at the macroeconomic level, as well as in the education sectors and science.

In 2010, I ended my career as Deputy Minister of Finance of Ukraine and moved to the post of President of the Academy of Financial Management, starting in-depth scientific research. And due to the fact that I was quite an active policymaker in the government, I was invited to  Harvard Kennedy School so that I could take part in debates on evolving  the post-crisis situation in the world. And since 2011, I have been trying at least once a year to visit Harvard Kennedy School (HKS). The knowledge acquired in HKS allowed me, despite many difficult circumstances, to keep the staff of our Academy, to find new scientific directions in the field of anti-crisis management. In this regard, many innovative ideas belong to Academician Oleg Grigorievich Belorus. We constantly exchange the prospects for implementing managerial financial innovations with the Council of the National Bank of Ukraine, Bogdan Mikhailovich Danylyshyn, with directors of leading academic institutions, academicians Valery Mikhailovich Heyets, Alexander Ivanovich Amosha and with many other well-known scientists and scientific teams. I must say that communication with my American colleagues gives us a special drive. We constantly take part in virtual webinars conducted by internationally recognized HKS professors  Matt Andrews, Jay Rosengard, also study the works of  Ricardo Hausmann, Mark Moore and others. It happened so that at the moment our country does  not possess enough resources to send people to study abroad, so we have a class in which distance education is conducted. That is, teachers and specialists, for example, from Boston, Washington, Vienna, Geneva, improve  qualifications of our scientists and practitioners. By the way,  recently  I have been delegated to the Board of Directors of the International Consortium for Public Financial Management (Washington), as well as to the working group on International Financial Reporting Standards in UNCTAD-UN. The activity of our team allows, on the one hand, to put forward constructive proposals to the international level, on the other hand - to receive new impulses for scientific developments. I will soon again attend an event in Bucharest on security issues in the Black Sea region organized by HKS (director of the Eurasian security program of Harvard University Dr. Sergey Konoplyov), as well as by the Administration of the President of Romania and a number of other institutions. It should be said that solving  problems of economic security for our country is urgent in the foreseeable future. Therefore  many scientific developments  both my personal and many scientists of the Academy of Financial Management have been associated with these issues . In particular, in 2018 our magazine "Finance of Ukraine" launched a series of publications "Economic Security: Theory, Practice, Management",  related to counteraction to financial and monetary threats to  further sustainable development of the national economy.