Дети и война: совет психолога, как вести себя родителям
«Про дітей і війну. Ця тема постійно піднімається в розмовах і я постійно говорю одне й те саме: я ЗА те, щоб говорити з дітьми про це. Не треба їх лякати, пояснення має бути простим і в межах дитячого розуміння. Але робити вигляд, що все ок (якщо з вами з психологічної точки зору не все ок), не варто.
Якщо відбувається травмуюча подія (розстріл Небесної сотні, МІ-8, боїнг, Зеленопілля, Волноваха, Ілловайск), мама три дні плаче, а тато п'є, вашу дитину навряд чи задовольнить відмазка про те, що все ОК. Плюс загальна напруга в суспільстві. Плюс розмови однолітків. Плюс розмови дорослих, які вхоплює дитина.
Щоб знизити тривожність, я люблю малювати або ліпити разом. Причому я за малювання на підлозі (нижче рівня стола, без критичного оцінювання малюнків, малювання фарбами – ідеально). Дітям добре зробити щось ритуальне – віднести квіти на Інститутську, намалювати малюнок бійцям. Якщо ви помагаєте раненим і дитина бере учать – супер.
Бути причетним до загальної справи маленьким правильно і корисно. Але вато враховувати індивідуальні особливості дитини, не лякайте її сильніше, не тягніть в палату до важкохворих. І говоріть, розмовляйте, пояснюйте. Складні геополітичні розклади не треба :)
Щодо телевізора, то я категорично проти телевізійних новин в присутності дитини. Це удар по двом каналам сприйняття плюс нагнітання, це і дорослим не дуже корисно. Відео теж не треба включати, фото розкиданих частин тіл теж дивіться вночі, без дітей», – написала психолог на своїй сторінці у Фейсбук.
