Страх народжувати дитину - одна з причин чайлдфрі

Оповідає Ольга, 28 років:

 

Якось прочитала в одному журналі слова лікаря: «Рож ставитися». Звичайно, лікар був чоловіком. Таке обурення тоді скипіло! Хоч би раз у нього були місячні, я б на нього подивилася! Що вже говорити про випробування у гінекологічному кріслі… А думка про пологи для мене – ndash; взагалі кошмар. Цей страх у мені живе з самого дитинства, не знаю, звідки. Мама чесно розповідала, як важко я їй далася, нас ледве врятували. Може, її слова запали в душу... Але цей жах: ось виросту і треба буде народжувати. переслідував мене все дитинство. А може, причина мого страху в тому, що я дуже важко переношу будь-які лікарські маніпуляції? Навіть здати аналіз крові для мене – справжня проблема, я ніч перед цим не сплю! Взагалі до лікарів намагаюся ходити якомога рідше. Але є обов'язкові перевірки, профогляди, і тут нікуди не дінешся. Похід до гінеколога – це істерика. Востаннє лікар з медсестрою мене 15 хвилин умовляли залізти на крісло. Врешті-решт лікар сказала, що в мене фобія і мені потрібно до психолога. Можливо. Але від думки, що треба в цих моїх переживаннях копатися, я обливаюсь згодом. Розповіді народжували подруг тільки підливають олії у вогонь. Дітей я люблю, із задоволенням граю з малюками подруг. Але чітко знаю, що на свою дитину не наважусь ніколи. Просто тому, що я не переживу цього болю. Вже два роки мешкаю з Павлом у цивільному шлюбі. Він знає про мій панічний страх і небажання народжувати, але не залишає надії переконати мене. Розповідає, що можна зробити епідуральну анестезію чи кесарів під наркозом. Але це ще страшніше. Краще вже так житиму, без дітей.  

У Ольги одразу три проблеми. Перша – програма, закладена мамою: «народжувати – це боляче і жахливо.  Друга – низький больовий поріг. Причому жінка з роками сформувалася справжня фобія. Вона буквально паралізує її та не дає нормально жити. Звідси третя проблема – страх як такий. 

 

Чоловік Ольги має рацію: їй підійдуть пологи з епідуральною анестезією. Але жінка вже настільки себе накрутила, що тепер без допомоги психолога не обійтися. До того ж терпець чоловіка може у якийсь момент луснути.  Тоді він перестане її вмовляти і просто піде. І найголовніше – з фобією треба справлятися вже зараз, інакше з роками вона прогресуватиме і пошириться рішуче на все.