Ольга Копосова: "У мене є син, дім та серіал"

Сьогодні серіал «Слід» – один із найрейтинговіших. Вже відзняли п'ять сезонів, але інтерес глядачів не згасає. Зйомки відбуваються практично щодня, тому домовитися з Ольгою про інтерв'ю непросто. Ми зустрілися в одному з московських кафе. У житті Копосова мало схожа на начальника Федеральної експертної служби Галину Рогозіну. Оля відверта та емоційна, жіночна та м'яка. Роль у цьому кінодетективі стала для актриси фатальною. Змінила все: і сімейний статус, і ставлення до життя, і саму Ольгу.

Ви ніколи не приховували, що у вас немає акторської освіти. Розкажіть, як ви потрапили до кіно?

 

Мене запросили зніматися, коли мені було 18 років. На випускному вечорі в спортивній баскетбольній школі, яку я закінчувала, опинився асистент режисера Самсона Самсонова.

Шукали високих дівчат для зйомок фільму "Неприкаяний". Мене помітили та запросили на проби. Попросили щось прочитати, заспівати, мабуть, я сподобалася, бо мені дали невелику роль. Почала зніматися в епізодах, мені запропонували стати на облік на «Мосфільмі». Оскільки я вже грала у кіно, вирішила спробувати вступити до ВТУ імені Щукіна на акторський факультет. Але мене туди не взяли. Ходила Москвою і весь день плакала. Думала: як так? Мені режисери казали, що я маю вчинити! А тут такий облом! Потім вирішила: Бог з ним, і подала документи в музичне училище.

Мій педагог зі сценічного мовлення весь час говорила: «Я не знаю, як ти співаєш, але тобі точно треба в актриси!» Пізніше я намагалася вступати до ГІТІС, але й туди провалилася. Незважаючи на це, знімалася в епізодах, рекламних роликах, полягала в картотеках Кіностудії імені Горького та на «Мосфільмі». Зйомки стали моїм коханим хобі. Але коли я одружилася, на якийсь час зніматися перестала. Стала звичайною мамою і дружиною. Як тільки ви опинилися в серіалі? Але перед «Слідом» у мене був період, коли все йшло повз. Мені набридло приходити на кастинги і слухати: «Усміхніться, поверніться, до побачення!» Я навіть зневірилася і подумала: «Ну так, я вже немолода. Мені тридцять шість років, і навряд чи мене покличуть ще зніматися. З таким настроєм навіть не поїхала на першу пробу "Сліду", куди мене запросили.

Думала: "Навіщо, все одно не візьмуть", а ще потрібно було з дитиною йти в поліклініку. Цілком несподівано мені передзвонили і запитали, чому я не приїхала. Я так здивувалася! Виявляється, чекали саме на мене! Звичайно, прийшла. Пам'ятаю, перші проби «Сліду» проходили в якомусь підвальному приміщенні.

В одній зі сцен я нахиляла голову, а волосся мені заважало. Тут асистентка режисера дала мені свою шпильку, я прибрала назад волосся. і вийшов образ Рогозіної. Мабуть, генеральний продюсер «Сліду» Олександр Вікторович Левін побачив щось у моїй суворості, тому що через чотири дні мені повідомили, що я затверджена на головну роль. боялася. Справа в тому, що до серіалу «Слід» я знімалася наче на дотик, мені завжди було незручно висловлювати свої ідеї, адже в мене немає акторської освіти! Та й не знала, впораюся чи ні з цією роллю. Звичайно, зателефонувала чоловікові, з яким ми тоді ще жили разом, поділилася радістю. Сказав, що я ніколи не була начальницею і тому навряд чи справлюся. Потім поцікавився, скільки я отримуватиму Ольга, спочатку ви пробувалися на роль патологоанатома Антонової. Це так, але мене затвердили на Рогозін. І до цього часу вважаю, що зйомки в серіалі – це провидіння, не від мене все це залежало. Я могла тільки тримати себе у формі, стежити за обличчям, фігурою, не товстіти. Бути готовою до змін скажемо так. Звичайно, театральні актори завжди в тренажі завдяки спектаклям, мені цього не вистачало, але я завжди вірила, що рано чи пізно моя роль мене знайде. через зйомки я почала повертатися додому пізно. Чоловік почав висувати мені претензії: «Тебе немає! Я змушений приходити з роботи раніше, але й з половиною справ упоратися не можу. Ти знімаєшся за рахунок мого бізнесу! Я чула нотки роздратування у його голосі, він не хотів мене зрозуміти. Нехай я приходив стомлений як собака, але я була щаслива, тому що мої дні стали наповненими. Чоловік це був нецікавий. Я не розуміла, заздрість це чи щось ще. Поступово мені стало зовсім невтішно повертатися додому. Потім я дізналася, що чоловік мені зраджує. Очевидно, ми стали чужими людьми, але приводу для розлучення не було. І я зрозуміла, що немає сенсу продовжувати жити далі в цій брехні, сказала: «До побачення, дорогий». Коли чоловік йшов перший раз, я не працювала, для мене його відхід був трагедією. Але цього разу ніякого смутку не було.

 

Ольга, виходить, що ви з чоловіком вже розлучалися?

 

Так, за кілька років до зйомок у серіалі «Слід» мій колишній чоловік Владислав сказав: «Олю, я не розумію, навіщо нам разом жити далі». Мене тоді це так приголомшило! Я довгий час жила тим, що була дружиною та мамою, звикла до певного способу життя. Коли він зібрався йти, я страшенно переживала. Заспокоювала себе думками про те, що у чоловіка, можливо, почалася криза середнього віку. Йому захотілося змін, він вирішив розпочати їх із нашої родини. Я тоді просила його подумати, спробувати почати все знову, але чоловік пішов… Він потім з'явився, і я зрозуміла, що йому самому несолодко. Ми знайшли сили знову почати жити разом. Чітко розділили сфери впливу: його ніша – ndash; заробіток, моя – дитина та будинок. Але мені було некомфортно у шлюбі, чоловік завжди занижував мої переваги, і я стала закомплексованою та затиснутою. Хоча до шлюбу я була першою завжди і скрізь, красивою та доволі впевненою в собі. Це відчуття у мене з'явилося знову лише на знімальному майданчику. Я згадала, що і гарна, і розумна, і почуття гумору в мене є. До роботи я жила тільки інтересами свого благовірного, а тут стала самодостатньою та вільною.

 

Які у вас зараз стосунки? У нас немає жодних проблем. Він забирає сина на вихідні, у свята, водить Гліба кататися на ковзанах, плавати в басейні. Наші стосунки можна назвати ідеальними для розлучених батьків. А особистих зв'язків не залишилося. Хто з вами поряд зараз? У вас є сестра-двійня. Ви дружите?

 

Звичайно! З Анею ми схожі, але відрізнити нас таки можна. І характером ми дуже різні. У дитинстві вона не могла без мене навіть день провести, та й зараз ми живемо на одному сходовому майданчику, допомагаємо один одному. Особливо зблизилися, коли померла наша мама. Коли я розлучилася з чоловіком, у мене стався яскравий роман. Сильно закохалася, але без відповіді. Мій коханий покружив-покружив, а потім злякався, можливо, моїх сильних почуттів і почав згортати наші стосунки. Я страждала жахливо, і тривали мої переживання років зо два. А потім я серйозно захворіла і, лежачи на лікарняному ліжку, зрозуміла, що головне в моєму житті. син і те, що я вижила, вистояла. Сьогодні мені добре бути однією. Але це не означає, що так завжди буде! Тим більше, що я помічаю закоханих у мене чоловіків, але зараз серйозні стосунки мені не потрібні. У мене є син, будинок, серіал.

 

Як ви вважаєте, чи може бути щаслива жінка, маючи тільки улюблену роботу?

 

Не знаю, у мене немає чоловіка, але є чудовий син. У будь-якому випадку відносини з ним важливіші за найкращу роботу. Мені здається, жінка може бути нещаслива, навіть маючи чоловіка і багато дітей.
 

Давайте повернемося до серіалу « Які особисті риси характеру ви передали героїні Галині Рогозіної?
Я цілісна вперта натура, у мене все розкладено по поличках. З цим є навіть деякий перебір, мої близькі страждають через таку в'їдливість. Рогозіна така ж, але, на відміну від мене, вона дуже освічена жінка. У неї є медична та юридична освіта.

У нас у серіалі сценаристи змінюються, і часом мені доводиться пояснювати, чому Рогозіна має вчинити так, а не інакше. Я з Галиною вже зросла. Вона – стовідсоткове влучення у мій характер. Впіймала себе на думці, що навіть у житті намагаюся в чомусь бути на неї схожою. Але, на жаль, не вистачає її сили волі, характеру. Зате в ній майже немає жіночих емоцій, а мені хочеться, щоб глядачі побачили в Галині не тільки начальницю, а й закохану жінку. у нас чудові стосунки. Гліб – самостійний хлопчик, іноді він мене приємно вражає. Наприклад, він сам пішов на гурток малювання. Гліб дуже любить японське аніме і раніше весь час нив: «Ну чому я не вмію так малювати?» Я сказала: «Син, талант художника не кожному дається. Навчися малювати, якщо хочеш. І він пішов у гурток. Я з цікавістю спостерігала, як Гліб поступово почав малювати. Нещодавно побачила його картину – ворону на тлі міста. Добре! Навіть запитала: чи це його робота. У цьому гуртку творча атмосфера, і мій спритний і дуже активний син тут став більш спокійним.

 

Ваш хлопчик спортом займається? туристичний гурток. Спочатку я не хотіла, щоб син пропадав у походах: хвилюватимуся і нервуватиму, як там мій хлопчик. А зараз думаю: нехай іде, такі труднощі корисні. Він зміг три дні ночувати в наметі, готувати їжу на багатті, волочити свій рюкзак. Це виховує чоловічий характер. Зараз мені не вистачає часу на заняття спортом, але я дуже активна людина, запал залишився в мені. Якщо я їду в метро, ​​обов'язково біжу ескалатором – я рухлива, у мене всередині постійно працює двигун. Сходами я завжди з задоволенням піднімаюсь пішки. Я знаю: зайві рухи завжди йдуть у скарбничку.