І діти, і кохання, і кар'єра!

Перед кожною жінкою, яка прагне самостійно чогось досягти у житті, рано чи пізно виникає питання: діти чи кар'єра. Що вибрати: стати успішною бізнес-леді чи дбайливою дружиною та матір'ю? Для харків'янки Олени Таранової відповідь очевидна: не потрібно відмовлятися від жодного, ні від іншого.
«Моє життя склалося саме собою, як пазли, – посміхається красива, струнка, як тростинка, блондинка. – Хтось назве це удачею, хтось – збігом обставин, а я називаю це позитивним ставленням до життя. «Коли я виросту, у мене буде дві доньки та два сини, щоб у кожної дитини був і братик, і сестричка», – по-дорослому аргументувала маленька Оленка своє бажання батькам. Коли Лені виповнилося дванадцять, батьки зробили їй подарунок. у неї народилася сестра. Ось вже на кому можна "потренуватися», щоб стати гарною мамою! Олена встигала все – і няньчитися з малюком, і ходити в гуртки, і вчитися в школі на одні п'ятірки.
Школу Олена Таранова закінчила із золотою медаллю. У тому ж році вступила на економічний факультет університету та hellip; вийшла заміж. Велике кохання накрило її з головою. На батьківській раді було вирішено почуттям молодих не перешкоджати, благо, нареченій на той час вже виповнилося вісімнадцять. За два роки у молодої сім'ї народилася донька Єлизавета. Здавалося б, жити та радіти – Ліза підростала, Олена продовжувала навчатися.
Весело відсвяткувавши Новий рік, сім'я збиралася переїжджати від батьків Олени на орендовану квартиру, адже в юному віці так хочеться бути всім самостійними і незалежними. Але мрії про сімейне щастя раптово зруйнувалися як картковий будиночок. У нове житло чоловік Олени в'їхав уже з іншої коханої – ndash; на старий Новий рік він просто зібрав речі і пішов. згадує жінка. – Адже ніщо не віщувало біди. Це зараз я розумію, що відхід чоловіка став для мене подарунком долі, а тоді я дуже важко переживала цей удар. Так у 21 рік Олена залишилася з півторарічною дитиною на руках. Батьки працювали на заводі, де у кризові 90-ті зарплату не виплачували місяцями. Допомоги від уже колишнього чоловіка чекати теж не доводилося, та вона її й не хотіла. Проплакавши кілька днів, Олена останніми днями найняла няню для Лізи і пішла влаштовуватися на роботу. «Розлучення показав мені, що ніколи не можна зупинятися. Життя дає нам можливості, але потрібно докласти зусиль, щоб ними скористатися, – каже вона.
Свою кар'єру Олена Таранова розпочала на найбільшому у східній Європі ринку Барабашово, який тоді лише відкрився. Торгувала шкіряними куртками.
Зароблених таким чином грошей вистачало на їжу та одяг. Майже три роки вона розривалася між маленькою Лізою, роботою та відновленою після «академіки» навчанням. Сім днів на тиждень Олена працювала з сьомої ранку до п'ятої вечора, потім бігла на пари до університету. Додому приходила близько одинадцятої ночі і засинала обійнявшись із сонним малюком. Ще двічі на тиждень дівчина примудрялася ходити до тренажерного залу та на заняття йогою. А хворіти при такому божевільному ритмі життя в неї просто не було часу!
Олена розуміла: ні від роботи, ні від навчання відмовлятися зараз не можна, адже перша годує її сім'ю зараз, а друга годуватиме все життя. Хоча деякі викладачі й були незадоволені такою «недбайливою» студенткою – вона частенько запізнювалася і пропускала заняття, але, крім свого невдоволення, поставити щось Лені у провину не могли. Вона завжди вчасно складала іспити та заліки, причому майже завжди – . на «4» та «5».
Мовчання – золото Відразу після розлучення за компанію з подругою Олена пішла на заняття з езотерики. Це вчення, що показало всю красу і гармонію життя, настільки сподобалося їй, що Олена вже не уявляла себе без щотижневих занять. На одному з них якраз після захисту диплома дівчині порадили потренуватися влаштовуватися на роботу за спеціальністю: спробувати себе на якійсь співбесіді.
Випадково дізнавшись про вакансію маркетолога на одному великому підприємстві, Олена пішла туди на «пробу пера». Співбесіда пройшла спокійно, і незабаром забулася. А за місяць, якраз під Новий рік, дівчині несподівано зателефонували. Дзвінок був із того самого підприємства, куди Олена ходила на співбесіду. Коли вона взяла слухавку, діловий жіночий голос повідомив, що керівництво розглянуло всі кандидатури та пропонує Олені роботу маркетолога. Від несподіванки дівчина не змогла вимовити жодного слова, що на тому кінці трубки витлумачили як незгоду і запропонували. посаду начальника бюро реклами, і дали місяць на роздум.
Олена була розгублена. З одного боку, вона вже мала стабільну роботу на ринку, яка приносила хоч якийсь дохід. З іншого – робота зі спеціальності на великому підприємстві обіцяла нові перспективи життя. Ухвалити рішення змусила раптова смерть батька. На руках у 23-річної Олени залишилися 3-річна донька, 11-річна сестра та вбита горем мама. Питання про зміну роботи стало як ніколи гостро. «Отже, доля!» – подумала Олена і відповіла на пропозицію згодою.
Ще місяць тому вона й подумати не могла, що проста порада спробувати свої сили настільки змінить її життя. «Саме ці заняття допомогли мені усвідомити, хто я є, і знайти свій шлях у житті, – вважає жінка сьогодні. – Адже ця несподівана робота привела мене потім ще й до мого майбутнього чоловіка. Закрутилися трудові будні: виставки міжнародного класу, рекламні кампанії, спілкування із різними людьми, відрядження. А у вирішенні серйозних завдань юний вік і тендітна зовнішність – зовсім не помічники. Виручив добре поставлений голос: у всіх інстанціях знали сувору начальницю Олену Олександрівну, з якою спілкувалися по телефону, та її помічницю Оленку, яка приносить документи.
Незабаром дизайнером на це підприємство прийшов працювати Михайло. Молодий чоловік відразу ж помітив Олену і захворів. Він будь-що вирішив її завоювати. Як виявилося, він закінчив той самий університет, що й Олена, вони мали багато спільних знайомих. А ще – загальні мрії про велику родину. Через чотири місяці після знайомства Михайло не витримав і зізнався Олені у своїх почуттях. До того моменту він уже був знайомий і з її донькою Лізою, так що освідчення в коханні вийшло подвійним. Олені та Лізі. «Миша, у мене принцип – не змішувати роботу та почуття», – намагалася протестувати начальниця, але Михайло відразу поклав їй на стіл заяву про звільнення. «Тільки умовила його залишитися, – посміхається Олена. – Знаєте, чоловік виграє, перемагаючи. Жінка виграє, програючи. А Михайло виграв, коли я боролася на повну силу.
Незабаром молоді люди одружилися, у них народився син Микита. Мрія про велику родину почала втілюватися у життя. Коли малюкові було 8 місяців, його невтомна мама вийшла на роботу, щоб за кілька місяців. знову піти у декрет. У молодої сім'ї народився ще один син. Данило. Для повного щастя залишалося народити ще одну доньку, яка і з'явилася на світ через кілька років.
«Моя кар'єра – це просто хобі. Головне у моєму житті – сім'я та діти», – твердо впевнена Олена, яка між вагітностями встигла попрацювати директором рекламного агентства та директором з маркетингу кількох великих компаній. Її успішна кар'єра не тільки не завадила, але навіть допомогла їй зрозуміти своє головне покликання. бути мамою. «Ніколи б я не змогла досягти всього цього, якби не постійна підтримка чоловіка та старших дітей. Тільки кругова порука в сім'ї дає крила, – вважає Олена.
Зараз Олена Таранова займається улюбленою справою, принагідно допомагаючи молодим матусям консультаціями про «приємне діткознавство». І, як і мріяла у дитинстві, виховує з чоловіком двох синів та двох дочок. Єдине, чого їй бракує життя – це часу: на добу лише 24 години, а стільки ще треба встигнути! Адже зараз, маючи велику родину, треба бути і лікарем, і юристом, і вчителем, і економістом. Так що у планах – здобути другу вищу освіту, побудувати великий будинок, купити другу машину і всією родиною вирушити в подорож. І все це їй, безперечно, під силу – адже вона вже переконалася, що всі мрії рано чи пізно справджуються.