Гланди у дитини: видаляти чи ні?
Досить довго лікарі вважали, що апендикс та мигдалики – зайві органи в нашому тілі, тому краще їх видаляти, доки не запалилися. Але ж це не так! Потрібно чітко усвідомлювати: природа не створює нічого зайвого. Все, що виросло – стане в нагоді. Без мигдаликів інфекція швидко проникає глибше у дихальні шляхи!
Миндалини, або гланди, розташовані в слизовій оболонці ротової порожнини і глотки. Основна функція піднебінних мигдаликів – захищати організм від проникнення шкідливих бактерій Це своєрідний форпост організму на кордоні із зовнішнім середовищем: мигдалики здійснюють імунологічний нагляд за станом вдихуваного повітря і проходить через повітря. Крім того, вони беруть участь у кровотворенні й обміні речовин. Чи потрібно видаляти гланди? незалежно від пори року. Парадоксально, але «літні» ангіни відрізняються тяжким перебігом і вимагають серйозного лікування – інакше ти ризикуєш заробити хронічний тонзиліт. Пам'ятай, що ангіна не така вже нешкідлива і може стати причиною більше сотні серйозних захворювань!
Отже, видаляти чи не видаляти? Воістину гамлетівське питання. Щоб на нього відповісти, потрібно обов'язково проконсультуватися з лікарем і чітко усвідомити: якщо відріжуть, назад не приш'єш. Уяви, що в тебе захворіла рука (нога, око). І що, ти побіжиш до хірурга і вимагатимеш негайного видалення? Звісно ж, ні!
14px; Це стосується мигдаликів. До того ж запальні процеси в мигдаликах дитини не тільки шкідливі, а й. корисні. Вони стимулюють формування стійкого імунітету, оскільки є полігоном, де організм «відпрацьовує» засоби боротьби з інфекцією. рідше 4-х разів на рік (або 5 разів за 2 роки), варто подумати про видалення мигдаликів. Особливо якщо дитина страждає на хронічний тонзиліт: у цьому випадку гнійні мигдалики вже не захищають організм, а самі є джерелом інфекції. Видалення мигдаликів
Розрізається рубцева тканина, мигдалина ніби вилущується з ніші, і її ніжка перетинається. Це нескладне хірургічне втручання, яке протягом цілого століття у масовому порядку проводили всі ЛОР-відділення, має низку недоліків.
14px; лікування тонзиліту призводить до наслідків, прямо протилежних очікуваним. Іншим показанням до операції є механічне закриття дихальних шляхів: збільшена мигдалина заважає дихати, ночами з'являється хропіння, а дихання уві сні переривається кожні кілька хвилин.
Гальванокаутер. Щоб зменшити кровотечу, зменшити кровотечу, мін (прилад для випалювання). style="color:#808080;">Кріодеструкція. Миндалину охолоджують рідким азотом до температури мінус 196 *С, тим самим викликаючи омертвіння тканин. Для повного її видалення достатньо 3-4 процедури. style="color:#808080;">Ультразвук (радіоніж). З його допомогою видаляють вміст мигдалин – залишається лише оболонка. Це щадний метод лікування хронічного тонзиліту. Перед лікарем стоїть таке завдання: видалити, уникнувши кровотечі, змінені патологією ділянки тканини мигдаликів і при цьому не залишити ділянок зруйнованої тканини (інакше можливі ускладнення). Лазер. Найбільш фантастичний метод: оптиковолоконні лазери подають потужне випромінювання через світлопровідне волокно, яке випалює в мигдаликах хвору тканину. Операція потребує мінімального знеболювання. Післяопераційний період може супроводжуватись запальною реакцією. Ще один невеликий мінус цього способу – неприємний запах з рота.
