Чому я не можу схуднути?

Мені здавалося: варто скинути зайві кілограми, і життя налагодиться! Але ні самонавіювання, ні дієти не допомагають. Така вже я народилася – пишкою. Але років у 16 суворо за себе взялася: зарядка, дієта. Я виглядала чудово. То був найкращий період мого життя: навчалася, зустрічалася з хлопцями, потім вийшла заміж.
Вага почала набирати поступово. Мабуть, розслабилася. Якоїсь миті стала на ваги і заплакала: 90 кг! Це вже не жарти. Намагалася сидіти на дієті – марно. Але я заспокоювала себе: є ж у мене люблячий чоловік, значить все добре! То справді був самообман. Від зайвої ваги почалися проблеми із хребтом.
Завагітніти не могла. А потім я дізналася, що Макс має іншу. У серцях я виставила його речі. І залишилася сама зі своїми 90 кг та болячками. Пожурилася, а потім взялася за себе. Результат – мінус 20 кілограм. Схуднути-то я схудла, але щастя не прийшло. Чоловіки дивилися на мене як на жінку, що зголодніла по інтиму.
Я почала заїдати тугу, і невдовзі ваги знову показали 90. Ненавиджу свою вагу. У мене був роман з інтернету, він навіть хотів прилетіти. Так я збрехала, що в лікарні: злякалася, що він побачить мене товстою. Скільки разів «з понеділка» починало нове життя! І до психолога ходила. Скину 10-15 кіло – а потім все набридає, і я знову від'їдаюсь. Руки опускаються. Впевнена, якби не повнота, моє особисте життя склалося б.
Коментар коуча Вікторії Кучерчук: Героїня біжить від себе. Це історія про втечу, а не про мрію. Постійне прагнення уникнути чогось: набору ваги, споживчого ставлення чоловіків... Направити енергію у потрібне русло допомогла б цікава мета попереду. А там і поваги до себе додалося б, і вага стала б під контрольною, і любов прийшла б.