Чому дієти не працюють: історія з життя та порада психолога
Чому дієти не працюють?
У мене все відбувається напливами. Спочатку я чітко планую щодня, що робити, як тренуватися, чим харчуватися, щоб не погладшати. Потім суворо дотримуюсь графіка дня три чи чотири. Потім зриваюся, наїдаюсь, прогулюю тренування. Адже я не робот, щоб постійно заглядати в щоденник і звірятися, чи все правильно роблю. Я знаю: у мене немає мотивації. Старша сестра давно махнула рукою на мої дієти та катування у спортзалі: «Через пару днів знову наїсися до відвалу і набереш ще більше».
А мені так хочеться бути красивою! Набридло, виходячи на пляж, кутатися в парео, приховуючи целюліт і далеко не ідеальне тіло. Дві подруги якимось чарівним чином до літа стали стрункими мініатюрними дівчатами, а я вічно тішу себе ілюзією, що ось з наступного понеділка точно візьмуся за себе! Ви думаєте, що зайва вага мені заважає? Ні, мене все влаштовує. Ось тільки помічаю, що з віком стаю все товстішим. Але як відмовитись від келиха вина після робочого дня, коли тобі весь мозок «проїли» постачальники? Як не з'їсти солодке на роботі, якщо це єдине, що залишається надвечір в офісі? Як відмовитись від шматочка торта, коли ти зустрічаєшся з подругами у кафе? У мене не виходить.
Минулого літа я відпочивала на Балі і познайомилася з тренером з дайвінгу. Слово за слово, вдень поплавали, увечері випили – і пішло-поїхало. Я, дуреха, думала, що на все життя. Розповіла подрузі, а та розсміялася: Лоріку, ти жартуєш?! Я вас якось зняла на камеру, коли ви розважалися біля басейну. І коли ти поверталася в готель, він йшов слідом за тобою, копіюючи ходу. Я ввімкнула відеокамеру і побачила себе та Алекса. Йому було весело повторювати, як я перевалююсь при ходьбі з однієї ноги на іншу, наче качка. Сором і ганьба!
Скільки на світі повних жінок, яких люблять чоловіки! Ці товстушки щасливо живуть у шлюбі. Чим я гірший? Навіщо катувати себе дієтами, якщо мені все одно нічого не світить? Хто дасть гарантію, що, скинувши вагу і ставши худою як жердина, я стану щасливою і до мене примчить натовп принців? Та ніхто! Тому я, як і раніше, їм, що хочу, зовні не змінююся і не знаю, чи є сенс у тому, щоб докладати зусиль для схуднення, якщо через пару днів мої цілі знову зміняться.Коментар психолога
Історію коментує психолог Наталія Царенко, к. т. (050) 718-77-74, nata.ts.75@gmail.com
– Проблема Лариси в тому, що вона все в житті, включаючи і заходи щодо порятунку фігури, робить не для себе, а для когось: бажає стати стрункою, щоб оточення це помітили; не може сказати «ні» спокусам, тому що не хоче образити друзів. Вона глуха і байдужа до свого тіла – і тіло відповідає їй «взаємністю». Героїня даремно говорить про відсутність мотивації: вона є, та не та, тому й не працює. Поки Лариса не досягне внутрішньої гармонії, її проблеми із зовнішністю не підуть нікуди.
