Суддя шоу «МастерШеф» Володимир Ярославський розповів, чи має роман з Ольгою Мартиновською
Кулінар Володимир Ярославський входить у ТОП-25 кращих кухарів України і нарешті дав своє перше велике інтерв'ю. Про те, чи планує взяти участь у зйомках проекту «Холостяк», трагічні втрати під час війни, та чи має роман з колегою по шоу «МастерШеф» Ольгою Мартиновською, зірка розповів в ексклюзивному інтерв'ю.
Пропонуємо до вашої уваги найцікавіші фрагменти інтерв'ю.
Володимир Ярославський розповів, чи має роман з колегою з «МастерШеф»
З Ольгою Мартиновською ми дуже класні друзі. Я дуже щасливий, що ми перетнули межу, щоб не залізти у ліжко разом. У мене так стається, що ті люди, з якими зміг зберегти дружні стосунки, по життю мої найкращі друзі. У мене був приклад по роботі, коли я мав стосунки з дівчиною. Ми товаришували, але все пішло якось не так. Я вирішив, що ніколи на роботі не заводитиму стосунки. Інтим на роботі у моєму житті не спрацював. Я дуже радий, що з Мартиновською ми дуже близькі друзі. Коли їздили за кордон, спали в одному ліжку. Я можу її поцілувати в губи, але без підтексту.
Володимир Ярославський зізнався, що хоче всиновити дитину
Я б дуже хотів мати дитину, можливо, не зараз, тому що у мене не вистачає часу. Я б хотів всиновити. Розумію, що моє бажання мати дитину, це бажання віддати досвід і беззаперечну любов комусь. І я розумію, що родина для дитини має бути повноцінною.
Володимир Ярославський розповів, чому не піде на шоу «Холостяк»
Я вважаю, що це зашквар, дівчата не мають туди йти. Все має статися природно. Дівчина має поважати себе, щоб не кружляти навколо хлопця, складати конкуренцію іншим дівчатам. Краще виховувати у собі жінку. У мене є подруги, які самотні, яким близько 40, вони ділилися, що не можуть знайти хлопця. Дівчата самі себе забезпечують і з ними дуже цікаво, і вони не підуть на «Холостяк». Нехай краще витрачають час на іноземну мову, на дослідження картин, на те, в чому будуть унікальні.
Володимир Ярославський розповів, чому не пішов на фронт
Я був у ТЦК, думаю, по здоров'ю не готовий. Мені відгукується, те, що я не на фронті. Я розумію, в яких умовах я сплю, і в яких наші хлопці. Вони гинуть. У нас співробітник повернувся без ніг. Він підірвався на міні. Ми постійно збирали йому на фронт. У нього був сепсис, двічі підрізали ноги, він довго проходив відновлення. Ми назбирали йому на протези. Це дуже сильно вплинуло на персонал. На Солом’янці був «приліт», у нас працював хлопець, від його дівчини нічого не залишилось. Його покликали на впізнання. Потім він пішов на вихідні, і нам зателефонували, що він повісився. Було дуже важко. Ми втратили дівчину сомельє, коли на Жилянській під час обстрілу влучили у будівлю. Її знайшли в обіймах чоловіка, вона була вагітна. У нас двоє людей мобілізовані з персоналу, і ми продовжуємо виплачувати їм зарплатню. Під час війни втратив співробітників та друзів, які пішли добровольцями, двох з них вже немає. Мені болить, що я не можу допомогти власними силами, але мені здається я можу допомогти більше.
