Сальма Гаєк-Піно: «Я в захваті від того, що мені довелося жити в часи, коли для жінок все змінилося»
Знаменита акторка Сальма Гаєк-Піно відверто розповідає edyna.media про руйнування голлівудських стереотипів, роботу у новому фільмі «Справжній герой» та мистецтво бути собою в будь-якому віці.
Її поява на екрані завжди супроводжується вулканічним темпераментом та неповторною магнетичною енергетикою, перед якою безсилі будь-які стандартні лекала кіноіндустрії. Сальма Гаєк-Піно давно переросла статус просто зірки, перетворившись на втілення вільної, самодостатньої жінки, котра з роками лише нарощує свою внутрішню сміливість і творчу зухвалість. Вона не боїться бути справжньою – чи то в розкішному вбранні на червоній доріжці, чи то з благородною сивиною у волоссі, яку носить із таким самим шиком, як і діаманти, перетворюючи кожну появу на маніфест власної автентичності.
10 вересня на екранах українських кінотеатрів стартував показ гостросатиричного трилера «Справжній герой», де Сальма розділила знімальний майданчик із блискучим зірковим ансамблем – Венсаном Касселем, Анею Тейлор-Джой та Крісом Евансом. Режисер Ромен Ґаврас у цьому фільмі пропонує нам вибухову сатиру на суспільство споживання, екологічну тривожність і сліпий фанатизм. За сюжетом, елітарний благодійний вечір раптово перетворюється на кривавий абсурд, коли радикальні активісти беруть заможну еліту в заручники.
У цій стрічці Сальма постає в образі гламурної попдіви Глорії, проте за ефектною зовнішністю криється дещо набагато глибше. Про залаштунки фільму, бунт проти жорстких б'юті-стандартів, кохання та здобуту внутрішню свободу акторка відверто розмірковує в нашому ексклюзивному інтерв'ю.
– Сальмо, розкажіть, про що ваш новий фільм?
Знаєте, якщо спробувати описати «Справжній герой» одним реченням, я б сказала, що це вибуховий коктейль із гострої соціальної сатири та напруженого екшну, який змушує нас подивитися у дзеркало – водночас із жахом та іронією.
Уявіть собі елітарний благодійний вечір у справжній печері, декорованій як розкішний готель, – дорогі сукні, шампанське, кришталь, світська публіка, яка позує на камери і насправді думати не думає про природу, якій вони всі там начебто допомагають. І тут цей блискучий простір раптово охоплює хаос, коли фанатичні екоактивісти на чолі з Анею Тейлор-Джой беруть гостей у заручники. Їхня ідея радикальна до краю: здійснити жертвоприношення трьох гостей вечірки у жерлі вулкана, щоб за допомогою цього ритуалу нібито зупинити виверження і врятувати планету. Вони, до речі, і мого чоловіка хочуть цьому вулкану згодувати!
– Вашого чоловіка?
Ну, не справжнього (справжнім чоловіком акторки і батьком її доньки Валентини Паломи Піно є Франсуа-Анрі Піно, президент конгломерату брендів класу люкс Kering, якому належать такі відомі будинки моди, як Gucci, Saint Laurent, Balenciaga та інші, – ред.). У фільмі мого чоловіка Бена Бракена грає Венсан Кассель. Бен – один із найбагатших бізнесменів планети і організатор цього вечора. А ще саме його компанія активно нищить природу, проте кого це хвилює…
– А якою ж є ваша героїня?
Її звати Глорія. Вона – попдіва. І цілий світ для Бена, хоча він для неї – ні. Моя роль у фільмі не дуже велика, але помітна – через мою сукню: вона та-а-ака червона! (Сміється). Спочатку Глорія – самовпевнена хазяйка вечора, яка між справами намагається звабити героя Кріса Еванса. А потім вона перетворюється на просто розгублену жінку в «надмірній» сукні, чий світ раптом розлетівся на друзки.
– Як вам було працювати з Роменом Ґаврасом?
Він володіє абсолютно унікальним режисерським почерком: його візуальний стиль балансує на межі європейського артхаусу і масштабного голлівудського видовища, оголюючи весь абсурд нашого часу.
Для мене фільм Ромена – не просто трилер про виживання чи сатира на божевільних екоактивістів і зарозумілих багатіїв. Це тонка і водночас лячна метафора нашого часу, де сліпий фанатизм і суспільство споживання стикаються у смертельному двобої. Кіно Ромена б’є емоціями і водночас змушує замислитися над тим, на що готова піти людина заради власної віри.
– Сальмо, не можу не спитати: у вашої героїні доволі виразна сивина. Хтось може подумати – ну хіба дружина найбагатшого бізнесмена планети не могла її зафарбувати?
Це сивина не моєї героїні, а моя! І я не хочу її зафарбовувати.
Я в захваті від того, що мені довелося жити в часи, коли для жінок все змінилося. Мені шістдесят, і я щаслива бути шестидесятирічною та навчитися стільки всього. Зараз моя філософія полягає в тому, що я маю розслабитися. Це нормально, якщо я не найкрасивіша. Розумієте, про що я кажу? Мені шістдесят, і тепер люди можуть побачити інші речі, тому що вони не відволікаються на молодість і красу.
Мені комфортно із моєю сивиною. Я не фарбую волосся, тому що мені цікаво побачити, як я виглядатиму з цим. Я впевнена, що в якомусь фільмі мені скажуть: «Вибачте, вам доведеться його пофарбувати», – але у «Справжньому герої» мені дозволили бути справжньою у цьому.
Можливо, пізніше я зміню свою думку, але наразі мені комфортно в моєму віці. Мені комфортно у власній шкірі.
Настільки комфортно, що минулого року ви навіть погодилися стати однією з моделей в купальнику на обкладинці журналу Sports Illustrated Swimsuit. Розкажіть про цей досвід.
О, це насправді було випробуванням! (Сміється). Спочатку я сказала «так», а потім, коли настав час це зробити, я спробувала відступити. Адже купальники мені ніколи не підходять. Як я це зроблю? Немає нічого мого розміру – я завжди страждаю.
Пам'ятаю, коли була молодою та гарячою, я дивилася на цей журнал: хотіла побачити, хто став новою розкішною моделлю обкладинки, новою дівчиною моменту. І мені ніколи й на думку не спадало, що я можу опинитися на тій обкладинці, тому що ці дівчата не виглядали так, як я.
Моє тіло не модельного типу, і я ніколи не думала, що це можливо. І щоб це сталося, коли мені було 58 років? Це справді шокує.
– А як все ж таки вирішили проблему з купальниками?
Sports Illustrated надіслали мені 200 купальників на примірку. Багато з них потребували перешивання. Але на момент зйомки відібрані і підігнані купальники кудись зникли, і довелося просто вибирати з того, що представники журналу про всяк випадок додатково захопили на майданчик. Тож, саме ці додаткові й непідігнані купальники я і вдягала для зйомки. Тож якщо вони сидять неідеально, а якийсь замалий, – це сталося випадково! (Посміхається).
Насправді, я до останнього не була впевнена в собі. Але щойно я ступила на пляж, як з океану… вистрибнув кит. І раптом я відчула щось неймовірне… Подумала: «Це магічно. Це моя земля. Мені 58 років, я роблю це!».
Моє покоління, особливо мексиканські жінки, – ми думали, що нас спишуть у 35 років. А тут мені 58, і я знімаюся для Sports Illustrated! Я відчула себе справді вільною. Тож я ввімкнула Bad Bunny і просто почала танцювати на пляжі!
– Сальмо, а як ви почуваєтеся зараз?
Дуже щасливою. Я думаю, що досягла багатьох речей у своєму віці. Я вважаю, що я дуже, дуже щаслива, тому що знайшла кохання. Знаєте, я думаю, що це №1: моє найбільше досягнення полягає в тому, що я знайшла фантастичного партнера, з яким розділяю своє життя, в якого я все ще закохана і який підтримує мене та надихає зростати.
Я також вважаю, що я така щаслива, тому що змогла народити дитину. Адже я народила дитину пізно, й існувала ймовірність, що я не зможу (актриса стала мамою у віці 41 року, – ред.). Тоді у Франсуа вже було троє інших дітей, а я люблю дітей. І почуваюся дуже щасливою, маючи чотирьох! У мене є велика родина і досі є кар'єра. Мені казали, що я ніколи не зможу працювати в Голлівуді, що навіть для жінок, які краще підходять під місцеві стандарти, все закінчується у тридцять років. Але мені вже вдвічі більше – і нічого ще не закінчується!
Фото: ADASTRA CINEMA
