Як зрозуміти, що відносини дійсно настав час закінчувати
Любовні епопеї Клеопатри, Роксолани, Мерлін Монро або… амурні історії наших скромних сусідів по майданчику вкотре доводять, що стосунки кожної пари настільки оригінальні, неповторні і навіть екзотичні, що можуть стати матеріалом для створення як цікавої саги, так і нехитрої мелодрами.
Як тут не посперечатися з класиком, який стверджував, що «всі щасливі сім'ї щасливі однаково, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму». Ні, шановний Лев Миколайович, у двох різних будинках, умовно названих «щасливими», мешкає різне щастя!
І можна лише припускати, які несхожі одна на одну своєю щасливістю люди живуть у стінах типової багатоповерхівки. В одних вона, ця сама щасливість, оселилася ґрунтовно і навіки, що називається, до гробової дошки, в інших - прилаштувалася тимчасово, може, на рік, може, на два, у третіх - напросилася всього на три дні та ночі.
І буває складно зрозуміти і рідним, і друзям, чому пара закоханих, які дружили з першого класу, через рік після заручення, вінчання та галасливого весілля раптом розбігається батьківськими квартирами. Залишивши своє гніздо, облаштоване на швидку руку, і він, і вона намагаються зрозуміти, як за такий короткий час вони стали чужими один одному? На якому терміні їхнє кохання почало замерзати?! Якими сходами, якими чорними сходами вони йшли до сьогоднішнього дня, коли значно легше і розумніше було розлучитися, не встигнувши зненавидіти та змучити один одного?!
Ступінь №1
Вони стали часто, часом так свариться, і в процесі суперечок обидві сторони конфлікту виявили не найсимпатичніші риси характеру. Вона, виявляється, буває неймовірно сльозливою, він же, навпаки, після з'ясування стосунків замикається у собі та кілька днів демонстративно мовчить.
Ступінь №2
Вона вважає, що з його зарплатою навряд чи їм вдасться незабаром здійснити всі їхні передвесільні мрії: мати власне житло, з'їздити до Європи та народити дітей. Після таких систематичних закидів у нього починає з'являтися почуття провини та комплекс неповноцінності. Спочатку – розміром з крихітний кущик, через рік – завбільшки у гіллясте дерево.
Ступінь №3
Він жартує над її невдалими кулінарними дебютами та невмілим порядком їхнього спільного побуту, не забуваючи при цьому згадати гідності своєї матері, доцента кафедри філософії, зразкової домогосподарки та турботливої дружини. Між двома жінками пробігає перший холодок.
Ступінь №4
Вона незадоволена його тривалим проведенням часу у комп'ютера у вихідні, коли можна допомогти її матері – з городними роботами, а батькові – з облаштуванням теплиці. Але таке посягання на особистий простір та передбачуване спілкування з новою малоосвіченою ріднею його дратує з кожним днем більше і більше.
Ступінь №5
Їй доводиться вислуховувати закиди від рідні та подруг за його зарозумілість. І ті, й інші натякають їй на поспішний вибір і промах з більш гідною партією. Його родичі теж не приховують, що не в захваті від вічно незадоволеної невістки та її сім'ї, з якою вони, інтелігенція у п'ятому коліні, зрозуміло, не одного поля ягоди.
Ступінь №6
Їхні стосунки заважають їм працювати. Вона істерично телефонує йому, він, нервуючи з приводу сміття, винесеного з хати, судорожно ховає мобільний телефон якомога далі від колег. Температура їхнього затяжного конфлікту повільно, але чітко підвищується.
Ступінь №7
Йому настільки неприємні її друзі та сім'я, що він вимагає від неї припинити спілкування і з тими, і з іншими. Вона завдає йому удару у відповідь - вимагає аналогічних дій, але вже стосовно до його рідних і близьких.
Ступінь №8
До весілля він не припускав, що воно так марнотратна. Саме тому він завів книгу видатків, за що й отримав від неї образливе прізвисько – «Скупий, але не лицар».
Ступінь №9
Обидва зазнали радості, полегшення та неймовірної подяки вітряної віспи, через яку їм довелося розлучитися на цілих два тижні. Дитячу «вітрянку», яка накрила їх у дорослому віці, і він, і вона сприйняли як рятівну паузу у стосунках, які, швидше за все, треба припиняти.
Ступінь №… сходи були крутими і довгими
Після хвороби вони ще кілька тижнів передзвонювалися, потім честь по честі оформили розлучення, після чого і в неї, і в нього виникли природні для цієї ситуації бажання: щось перефарбувати, щось пересунути… Коротше – змінити. Спочатку – навчитися жити вільними.
У цій історії все умовно: і він, і вони, і чорні сходи, і «вітрянка», замість яких людей відчуває на міцність підступний коронавірус. Справа не в цих безіменних персонажах, які як фігури на шахівниці, можна, пересунувши по чорно-білих клітинах, поміняти місцями. Можна переформатувати взаємні претензії, прибрати з сюжету весілля… Тут важливе інше.
У тому випадку, коли любов гине під пресом образ і сварок, коли романтичні стосунки двох колись закоханих людей стають нежиттєздатними, тупиковими, токсичними, їхнє завершення, як правило, сприймається парою, що не відбулася, а згодом і їх ближнім колом, як зцілення, як звільнення від страждань.
Але йти на радикальні заходи або зберігати уламки відносин, прирікаючи й себе, і товариша по нещастю на нескінченне продовження конфлікту – це, як кажуть, зовсім інша історія…
Фото у тексті: Стоковые изображения от Depositphotos
