Коли жінки об’єднуються: Ніна Левчук та Ольга Дьякова про Impact Force, синергію та силу змін
Ніна Левчук і Ольга Дьякова – засновниці Impact Force – розповідають про те, як народжується справжнє партнерство, чому жінки є головним ресурсом відбудови і що означає творити зміни не «на пролом», а з внутрішньої сили, цінностей і усвідомленості.
– Ви прийшли до Impact Force різними шляхами. Що стало точкою перетину?
Ніна: Нас представила спільна подруга на одному із заходів і ми відразу знайшли спільну мову. Але справжня точка перетину відбулася вже в роботі. Спочатку я долучилася як консультантка до екосистеми, яку будувала Оля. А після початку повномасштабної війни, коли ми разом попрацювали над волонтерським проєктом United for Ukraine, що допомогав українським біженцям, ми зрозуміли: нам потрібен системний, довгостроковий вплив. Бо ми хочемо рухатися далі і робити більше, а не лише реагувати на кризу. Саме тоді і з’явилось рішення будувати Impact Force разом як масштабну платформу для системних змін.
Ольга: Для мене це був миттєвий «метч». У цінностях, у підходах до людей, у тому, як ми бачимо розвиток. І водночас це історія про доповнення. У нас різний досвід, різні інструменти, різні типи мислення. І саме це дозволило з самого початку підсилити одна одну.
– Ольго, за плечима – комунікаційна агенція, David Lynch Foundation in Eastern Europe, Slow Food Ukraine, програми ментальної стійкості, великі форуми. Як усе це стало єдиною платформою?
Ольга: Насправді це не було створення чогось «з нуля». Це було об’єднання всього, що вже існувало. Досвід роботи зі світовими tech-лідерами, міжнародні проєкти, національні інформаційні кампанії, програми ментальної стійкості - усе це поступово складалося в одну логіку. Важливим поштовхом стала моя взаємодія з міжнародною спільнотою жінок-лідерок How Women Lead, яка показала: такі екосистемні підходи працюють. І тоді з’явилась ідея - не запускати окремі ініціативи, а об’єднати їх у платформу з єдиною ціннісною основою і довгостроковим впливом.
– Яка місія Impact Force – і чи змінила її війна?
Ніна: Наша місія залишається незмінною - створювати довгострокові соціальні зміни через розвиток людей і систем. Сьогодні ми працюємо у трьох ключових напрямках: економічна інклюзія, здоров’я населення та безпека. Економічна інклюзія для нас - це і розвиток імпакт-економіки, і підтримка жінок, які постраждали від війни, і впровадження інноваційних рішень в енергетиці як частини національної стратегії. Напрямок здоров’я зосереджений на стабілізації та відновленні ментального і фізичного стану українців. Що стосується безпеки, то під час війни вона стала значно ширшою за класичне розуміння: сьогодні це і цифрова гігієна, і кібербезпека, і енергетична стійкість.
Важливо розуміти, що децентралізація енергосистеми - це одночасно і про економіку, і про безпеку, щоб громади залишалися з ресурсом для життя навіть у разі атак. При цьому ми впевнені, що лише через взаємодію держави, бізнесу та громадського сектору можна впроваджувати зміни системно, перетворюючи точкові ініціативи на стійку державну політику та нову культуру взаємодії.
Ольга: Для нас важливо змінити парадигму: від виживання до розвитку. Ми віримо, що зміни в країні починаються з внутрішніх змін кожної людини. Коли людина цінує себе і має економічну свободу, вона стає відповідальним громадянином, який свідомо голосує і не толерує корупцію. Коли з’являється більше усвідомленості, відповідальності, довіри, змінюється не лише якість життя, а й те, як країну сприймають у світі.
– Ніно, багато жінок сьогодні живуть у виснаженні. Як із цього виходити?
Ніна: Я багато років працюю з жінками і бачу одну й ту саму історію: зовні все правильно - освіта, кар’єра, статус - але всередині немає відчуття «свого життя». І найскладніше, що часто неможливо просто взяти і все змінити. Є відповідальність, фінанси, обставини.
Тому перший крок - це чесність із собою. І сміливість побачити, де ти живеш не своє життя. А далі дозволити собі бути щасливою. Це звучить просто, але на практиці це дуже глибока внутрішня робота.
– Ольго, чи є історія, яка для вас пояснює, навіщо ви це робите?
Ольга: Так, є одна, яку я досі згадую дуже емоційно. На першу зустріч програми ментального відновлення ReStart Mindset прийшла жінка. Майже механічно сіла, опустивши плечі, й сказала: «Я не знаю, чому я тут. Не пам'ятаю, як заповнювала анкету. У мене зараз нічого немає, я просто прийшла». У її голосі не було ні надії, ні злості – лише порожнеча. Та порожнеча, яку залишає за собою війна. Минуло півроку. На Impact Force Форумі вона попросила слово. Підійшла до мікрофона й сказала: «Вчора я купила собі нову білизну, щоб сьогодні прийти сюди». На мить у залі стало так тихо, а потім оплески. Адже всі зрозуміли: вона знову відчула себе жінкою, живою людиною з майбутнім.
– Якого масштабу вже досяг Impact Force?
Ніна: За 2021–2025 роки разом з партнерами ми провели більше 10 програм та ініціатив, які охопили понад 12 тисяч підприємців і людей, які постраждали від війни. Через наші національні й міжнародні платформи об'єднали понад 16 тисяч учасників та 24 інституційні партнери – від держави й ООН до бізнесу. І кожного разу згадуючи про всі ці цифри, у нашої команди з'являється ще більше мотивації.
Ольга: Конкретніше: 3 сезони Impact Business Accelerator, поглибленої акселераційної програми для підприємців, які прагнуть масштабуватися та додати імпакт-складову до своєї бізнес моделі; 2 сезони навчальної програми для жінок-підприємиць, які постраждали від війни «Мрій та Досягай» – третій стартував на початку березня; 2 сезони програми ментальної стійкості «ReStart Mindset»; 1 сезон «Інноваторів енергоефективності». Навчили 1 300+ підприємців, надихнули понад 10 000 жінок-підприємиць, прискорили розвиток 212 соціальних та зелених бізнесів. Але для нас важливі не тільки цифри. Важливо, що за ними стоять реальні зміни в житті людей.
– Що потрібно, щоб жінки в Україні не виживали, а розвивалися?
Ольга: Потрібні системні механізми підтримки особливо в моменти вразливості. Ми бачимо, що без базової внутрішньої стабільності говорити про розвиток неможливо. Тому в наших програмах перший етап - це відновлення ментального стану. І вже після цього економічні інструменти: освіта, підприємництво, можливість створювати дохід. Це і є перехід від виживання до розвитку.
– Чи відчували ви тиск «встигнути до певного віку»?
Ніна: Ці маркери «до 30», «до 40» насправді дуже умовні. З одного боку, не варто обмежувати себе цими рамками. Реалізуватися можна в будь-якому віці, навіть в 60. І такі приклади є серед учасниць наших програм.
Але є інша пастка: думати, що «ще все попереду», і відкладати реалізацію своїх талантів. Життя пролітає швидко. Тому важливо мати сміливість діяти вже зараз, не чекаючи «ідеального моменту» чи дозволу від суспільства.
– Що дає вам особисто стійкість?
Ольга: Для мене це відповідальне ставлення до самого процесу життя. Моя стійкість тримається на чотирьох «китах»: якісний сон, стрес-менеджмент (зокрема медитації), правильне харчування та фізична активність. Це не розкіш, а необхідні складові, щоб мати ресурс для роботи. І дуже важливо, що ці інструменти мають бути доступні людям.
Ніна: Для мене - це внутрішні кордони, цінності і дисципліна. Коли ти не зраджуєш собі, не намагаєшся жити чужим життям - це і є основа стійкості. І це включає все: ментальну гігієну, фізичну форму, і духовність: внутрішню чистоту, коли ти не живеш у заздрості, порівнянні чи чужих очікуваннях.
– Який меседж ви хочете залишити українкам?
Ніна: Мені дуже хочеться, щоб українські жінки були усвідомленими і відчували життя на повну. «Живими» – не загнаними в нескінченні режими й сценарії, а здатними проживати кожен день. Якщо говорити масштабніше – хочеться бачити жінок, які вміють формувати життя, творити й залучати інших у цей процес. Це і є синергія: коли замість конкуренції обираєш співтворення. Я хочу, щоб нове покоління дівчат приходило у світ уже з розумінням того, хто вони є насправді. Без необхідності спочатку проживати біль поколінь і знімати шари чужих очікувань.
Ольга: Для мене він завжди про одне. Що б не відбувалося ззовні, що б не зруйнувала війна у вашому житті – всередині вас залишилось щось незламне. Скажіть собі чесно й ніжно: «Я – найголовніша в моєму житті». Навіть якщо вчора ви втратили майже все, сьогодні у вас є ви, ваша душа, ваш розум, ваше серце, ваша сила зробити маленький крок назустріч собі. Коли ви ставите себе на перше місце не через егоїзм, а через любов – у вас з'являється ресурс, який змінює все: ваше життя, життя ваших близьких і, в масштабі, цілої країни. Любіть себе, любіть людей, цінуйте життя. Це – і сила, і стратегія, і стійкість.
Фото: Alexander Yalovega
