Чому ратифікація Стамбульської конвенції надважлива: розповідає практикуючий психолог
Про той період життя телеведуча Юлія Зорій згадує з жахом. Хоча не приховує: ті стосунки показали, як не має бути. Вчора Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію.
Чому це важливо для потерпілих – розповіла практикуючий психолог та ведуча «Ранку у Великому Місті» на ICTV Юлія Зорій.
Гіркий досвід
Я знаю, що таке газлайтинг (форма психологічного насильства, в якому агресор спотворює факти, заплутуючи жертву та змушуючи сумніватися в дійсності та власній адекватності – прим. ред.) і психологічне насильство у стосунках. І як іноді складно їх розпізнати й мати сміливість зізнатися, говорити, просити про допомогу і, головне, отримати її, не боючись помсти чи засудження. Тепер як практикуючий психолог знаю більше таких історій від своїх клієнток, які пережили подібні приниження та жахи, і ми разом боремося з наслідками. Саме тому ратифікація конвенції – дуже важливий крок. Стамбульська конвенція передбачає комплексний підхід до вирішення проблем насильства на всіх рівнях.
Не на часі?
Ще один важливий момент, який варто розуміти – сьогодні через війну постраждалі часто нівелюють свою проблему, мовляв, «не на часі – в країні війна, люди гинуть, а тут я зі своїм домашнім насильством». Але ми маємо пам’ятати, що будь-яка форма насильства не є нормою нашого життя, і жодні обставини не здатні виправдати вчинення подібних дій і злочинів. Більше того, важкий психоемоційний стан, спричинений війною, може стати каталізатором. Бойові дії, різні економічні, соціальні чинники додають психіці навантаження, і домашнє насильство може відбутися навіть у тих сім’ях і стосунках, де його ніколи не було раніше. Це стосується також українських сімей, чиї родичі сьогодні не перебувають на передовій.
Усі, хто повернуться з війни, матимуть у тій чи іншій мірі посттравматичний стресовий розлад, і нам вже зараз необхідно детально продумувати професійну допомогу, бо якщо знехтувати якісною реабілітацією, то маємо ризик, що емоції та біль спрямуються насамперед на найближчих людей.
Чому ратифікація важлива?
Вона охоплює низку заходів із запобігання та протидії насильству, захисту його жертв та покарання кривдників. Країни, що приєдналися до конвенції, повинні криміналізувати домашнє насильство (психологічне, фізичне, економічне), сексуальне насильство і зґвалтування, переслідування, примусовий шлюб, примусові аборти та стерилізацію. Кримінальним злочином визнається також сексуальне домагання вдома, на роботі, в транспорті, на вулиці чи деінде.
Тобто завдання конвенції – запобігати будь-яким формам насилля проти жінок, підтримувати рівність чоловіків і жінок, захищати постраждалих і надавати їм усю необхідну допомогу, забезпечити належне та ефективне покарання кривдників.
Стамбульська конвенція закріплює цілу низку стандартів щодо захисту постраждалих.
Серед них:
- інформування постраждалих про наявні правові засоби захисту та доступні служби підтримки;
- створення загальних та спеціалізованих служб підтримки;
- створення притулків, кризових або консультативних центрів – доступних та в достатній кількості;
- створення гарячих ліній;
- допомога в індивідуальних (колективних) скаргах;
- захист та підтримка дітей-свідків тощо.
Конвенція передбачає покращення системи реагування на випадки домашнього насильства в Україні. Вона також дозволить ефективніше взаємодіяти з європейськими країнами, які її ратифікували і мають досвід у питаннях боротьби з домашнім насильством та покарання кривдників, а також передбачає відповідні механізми співпраці. Тому це важливий і потрібний крок для нашої країни.
