«Записки добровольця»: Олександр Закерничний - голос війни, який має бути почутий
Це не просто збірка текстів, а своєрідна хроніка війни, описана талановитим митцем, що добровільно пішов на фронт і фіксував буденність війни у дописах, сповнених життєствердної іронії та глибокої філософії.
Після його загибелі у серпні 2023 року рідні та друзі вирішили видати ці дописи у форматі книги, аби цей своєрідний щоденник війни став частиною літературного надбання українців та нашою спільною історією.
Хто такий Олександр Закерничний?
Він був українським інженером, фотографом, художником, письменником і військовим. Людиною багатогранного таланту, що уособлювала собою любов до життя, творчості й свободи.
До початку повномасштабної війни він писав самобутні картини, декілька з яких наразі експонуються в Одеському військово-історичному музеї, співав під гітару, кував ножі, писав есе-спостереження, підкорював гірські вершини і лижні траси, ходив під парусом, пірнав з аквалангом, стрибав з парашутом, блукав катакомбами, ліпив цеглу з глини і ходив гарячим вугіллям, опановував керування яхтою та брав участь у фотоконкурсах, займався козацьким бойовим мистецтвом «Спас».
У 2019 році видав свою першу книгу «Синочка» та мав багато планів на життя і творчість. Але почалася повномасштабна війна.
28 лютого 2022 року Олександр добровільно пішов захищати Україну та став військовослужбовцем 12-го окремого стрілецького батальйону 68-ї єгерської бригади. Свої думки, почуття та щоденне життя на фронті він продовжував висловлювати через тексти – щирі, болючі, смішні та життєві. Через що він отримав позивний «Письменник».
Олександр воював на гарячих ділянках фронту, зокрема, брав участь у боях під Авдіївкою. Після поранення та реабілітації знов став до лав захисників, аби наближати перемогу, після якої мріяв видати книгу.
Але він загинув. Це трапилось 4 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Рідні митця зібрали опубліковані дописи-есе в книгу, зберігши його голос для наступних поколінь.
Племінниця Наталія Шевченко розповіла:
Олександр завжди мріяв, щоб його слова знаходили відгук. Його записи – це не тільки пам’ять про нього, це пам’ять про всіх, хто боровся за свободу. Ми не маємо права забути.
Тож аби не забути, а ще: відчути, зрозуміти, співпрожити, ми маємо прочитати цю книгу – живу, справжню, подекуди смішну.
«Записки добровольця»: хроніка війни та людяності
Ця добірка вийшла до 50-річчя Олександра, який мав відзначати свій ювілей 27 листопада. Вона складається з дописів – свідчень нашої війни, “схопленими” та описаними талановитим митцем.
Герої есеїв – реальні люди. Це українці різного віку, професій та світогляду. До повномасштабного вторгнення більшість з них жили мирним життям і мали дуже невиразне уявлення про службу в армії та війну, але добровільно пішли на фронт, аби захищати свої цінності та нас усіх.
«Записки добровольця» – неординарно описані реалії війни. Тут є гумор і іронія, дружба й братерство, що народжуються під обстрілами, глибокі філософські роздуми про життя, війну і свободу, трагічні сторінки втрат та переосмислень.
Книга створена не для жалю, а для усвідомлення. Усвідомлення, що війна – це не лише криваві битви, але й життя людей, звичайних українців.
Вона дозволяє побачити світло навіть у найтемніші часи. І в цьому її особлива сила.
Долучайтеся до події
6 грудня 2024 року о 16:00 у Національному музеї літератури України в Києві відбудеться презентація книги «Записки добровольця» Олександра Закерничного.
Це унікальна нагода дізнатися більше про життя і творчість Олександра, почути спогади рідних та побратимів, придбати книгу, яка стане частиною нашої пам’яті про історичні події, які ми зараз проживаємо, та свідченням поваги та вдячності героям..
Олександр Закерничний – це голос, який має звучати. Його слова продовжують надихати, зворушувати й нагадувати, чому ми боремось.
