Лада Лузіна: моя незабутня новорічна ніч (історія від письменниці)
Це відбулося в студентські роки. У мене був кавалер, який запросив мене зустрічати Новий рік у Москві... Але я не уявляла, яка неймовірна ніч на мене чекає!
Він мене зустрів на вокзалі, все було красиво. Приходимо до нього додому і його батьки ставлять умову: «Нехай дівчина зустрічає свято з нами, але ночувати у нас вона не залишиться!» Відступати не було куди...
Година ночі, дві, три, чотири… Час і честь знати: години о сьомій ранку я опиняюся на вулиці. У мене і зараз перед очима стоїть темна засніжена Тверська, жодної душі, крім мене. Думаю: а схожу я на Червону площу! Дивлюся: веселі продавці скриньки відкорковують здорову пляшку шампанського. «Дівчина, з Новим роком!» Ми пили ігристе вино і закушували малесенькими огірками.
Підходжу до Червоної площі і бачу довгу чергу. 1 січня люди стоять у Мавзолей! Прилаштовуюсь у хвіст черги, щоб подивитися на Леніна. Тож Новий 199 якийсь рік я зустрічала з самим Іллічем! Потім уже, вийшовши з Мавзолею, вирушила до рідних. Що сталося з тим хлопцем? Та все чудово, роман на цьому закінчився
Історія №2. Романтика в Парижі
Романтично? Та не те слово! Що може бути прекраснішим?
Ми взяли пляшку шампанського і вирушили на Єлисейські поля. Виявляється, центр Парижа цієї ночі забитий арабами, крім них, немає взагалі нікого. А за традицією, треба випити шампанського і поцілувати того, хто стоїть поряд, – . хай навіть незнайомця. Уявіть, рівно опівночі всі араби починають хапати і цілувати жінок. причому по-дорослому!
При цьому ще намагаються ущипнути, схопити за м'яке місце. І першу годину Нового року ми з подругою бігали як зайці цими самими Єлисейськими полями, рятуючись від нав'язливої уваги східних чоловіків. Зараз мені дуже смішно – а тоді, повірте, було не до веселощів!
Нічна прогулянка
Буквально через годину, засмучені, ми познайомилися з хлопцем – нашим співвітчизником, який навчався у Франції.
І цей молодик до ранку показував мені нічний Париж. Я і Києвом знаю – будь-яке місто треба дивитися вночі, коли немає людей, машин, галасу. Ми розлучилися вранці біля входу до метро, навіть не обмінявшись телефонами. Можливо, ця історія могла б мати продовження, але ми просто попрощалися. Ось такий був у мене Новий рік: курйоз на початку та романтика на ранок.
