Курортний роман може закінчитися весіллям
Чоловік був свідком на моєму весіллі
Вперше він побачив близька та рідна людина. Але дати волю почуттям Лера не могла: вона збиралася заміж за іншого. Минув цілий рік, перш ніж її мріям судилося здійснитися.
Андрій – викладач із Могильова – приїжджав до «Артек» працювати вожатим уже не перший рік. Для дітей підтягнутий, молодий, ерудований вчитель був безумовним авторитетом. вони його любили, а дівчата не раз освідчувалися в коханні. Лера та Богдан, які за місяць збиралися одружитися, теж хотіли трохи заробити перед весіллям. З Андрієм Богдан був знайомий з попередніх змін, сам же й представив йому без п'яти хвилин дружину. Ну звідки ж хлопцю було знати, що його наречена так безоглядно закохається? Гірко!»
Повернувшись із Криму, Лера з Богданом почали активно готуватися до весілля. І буквально в останній момент з'ясувалося, що свідок захворів. Потрібно було терміново шукати заміну! Тоді Лера і запропонувала запросити Андрія з Білорусі, який з радістю погодився. Відсвяткували пишне весілля в одному з київських ресторанів. «Все було шикарно, помпезно, але не душевно», – скаже пізніше Лера. Не минуло й півроку, як молодята зрозуміли, що їхній шлюб приречений. Рана втратила батьків Лера мріяла про хорошу сім'ю, дітей, затишок. А отримала кредит на квартиру, безробітного чоловіка, нескінченні закиди та необґрунтовану ревнощі до її роботи. Коли особисте життя зруйнувалося, Лера впритул зайнялася кар'єрою: працювала арт-директором у нічних клубах, здобувала другу вищу освіту. Думати про когось не було часу. Від Андрія приходили рідкісні SMS-ки – кілька рядків привітань із черговим святом. Пройшов майже рік, перш ніж їм судилося знову зустрітися. Якось директор клубу, де Лера працювала, збираючись на батьківщину до Білорусі, запропонував дівчині скласти компанію. Вона вирішила, що побачить артеківських друзів, а якщо пощастить, то зустрінеться і з Андрієм. «Хочеш – приїжджай, – як би зрадів той. «Ризикни!» – підбадьорили друзі. Вони так довго не бачилися! Лера переживала: як тепер складуться їхні стосунки? Але вже з першого погляду зрозуміла, що будь-що хоче бути з цією людиною. Андрій показував їй Могильов, водив нічним містом. Вибравши підходящий момент, Лера розповіла хлопцеві про шлюб, що не склався. У відповідь той по-дружньому співчував.
Наступного дня треба було повертатися. «Стоячи біля квиткової каси на вокзалі, я раптом зрозуміла, що заради нього готова на все: кинути Київ, роботу, квартиру, друзів. Я просто не хотіла їхати. І, стримуючи сльози, що наринули, сказала: «Я хочу залишитися». Він не зміг встояти: «Лера була красива, яскрава, цікава, і я вперше подивився на неї іншими очима – не лише як на друга. З нею було чудово, і я вирішив: чому б не провести разом трохи часу? Думав, це буде швидкоплинна пригода...» Лера залишилася, і саме в той день трапилося все незабутнє.
«Все, їду до тебе!»
Всю. Вдома теж не могла заспокоїтись і через три дні написала sms-ку: «Хочеш, щоб я приїхала?» Він відповів коротко: «Так». Того ж дня вона звільнилася з роботи, зібрала валізи і полетіла назустріч долі. Андрій думав, що Лера приїде на кілька днів погостювати. А вона залишилася назавжди! Через місяць його знову запросили на зміну в «Артек». Цього разу до табору вони поїхали разом. «Саме там, у романтичних місцях Криму, зароджувалися наші відносини, – ділиться Андрій. – Я ніби відкривав Леру заново, і з кожним днем крапля за краплею додавалися мої почуття. Там, у Криму, в невеликому ресторанчику, Андрій і зробив пропозицію Лері. Вона ненадовго поїхала до Києва оформити розлучення, продала квартиру та повернулася до Могильова до нього. «Зізнаюся, мені було складно: я думала над кожним словом та кожним вчинком. Дуже боялася втратити Андрія. Лера розуміла, що жити в білоруському містечку буде важко. тут її професія маркетолога не надто затребувана. Варіант переїзду до Києва Андрій відкидав однозначно: він не хотів кидати своє ідеально організоване життя в Білорусі. Але дороги назад у неї вже не було, тим більше вона дізналася, що чекає на дитину. Одруження святкували у Могильові. Замість історичних пам'яток наречений та наречена відвідали вокзал – той самий, де вони вперше зустрілися після довгої розлуки. Жити стали разом із батьками у двокімнатній квартирі. «Андрій йшов рано і повертався пізно, зайняти себе мені не було чим. Плюс найсильніший токсикоз, загроза зриву та жахливе ставлення лікарів, – Згадує Лера. – Я стала дуже дратівливою. Атмосфера розпалювалася, і наші відносини були під загрозою. На допомога прийшов знайомий психотерапевт. Лера розповіла про ситуацію, і лікар розробив спеціальний тренінг Успіх. Гроші. Щастя, яке подружжя відвідувало разом. Після нього Андрій прийняв рішення їхати в Україну: Я зважився все змінити. Зрозумів, що так буде правильно для мене, сім'ї та майбутнього сина. Зараз Ванюші вже рік та чотири місяці. Андрій знайшов роботу за фахом: викладає в одній із приватних гімназій Києва. Лера – маркетолог в інформаційному агентстві Зовсім скоро вони переїдуть у нову трикімнатну квартиру. Андрій трохи нудьгує за Могильовим, – каже Лера, – Проте ми намагаємося їздити туди частіше. А ще цього року обов'язково побуємо в «Артеку», в якому все починалося».
Ризик – благородна справа!
Думка Андрія: «Наша родина багато в чому відбулася завдяки Лері. Мене вразила її щирість, а головне, готовність заради мене ризикувати всім. Я довгий час не сприймав Леру як жінку. вона для мене була дружиною іншої людини. І дуже повільно, крок за кроком, зростала моя любов. не бійтеся ризикувати та боротися за своє щастя. З першого погляду я зрозуміла, що Андрій призначений долею. Наполегливість і віра в силу любові допомогли мені стати найщасливішою на світі. size="2">«Ну що, які будуть пропозиції?» – поцікавилася Яна. – «Та хоч би руки та серця!» – бадьоро парирував Сашко. – «Так відповідай за свої слова!» – напівжартома вигукнула дівчина. Не роздумуючи, він схилив коліно і запропонував вийти за нього.
Повернувшись додому до Сімферополя, Яна заявила прямо з порога: «Мам, я заміж виходжу!» Та у відповідь тільки посміхнулася: чого не буває на курортах... Однак із висновками вона явно поспішила. Адже в цей час у Києві Саша вже розповідав про майбутнє весілля своїм батькам. Все починалося на ґанку Саша, 24-річний держслужбовець, вирушив з другом Толею до Севастополя на базу відпочинку. Якось приятелі коротали вечір на лавочці біля корпусу: пили пиво і розглядали дівчат, що проходять. А Яна вийшла на ґанок подихати свіжим повітрям. «Я побачив її у світлі ліхтаря – яскрава блондинка з розпущеним волоссям, всю в білому. І був уражений, – розповідає Сашко. Хлопці спробували познайомитися, але Яна кинула на них оцінний погляд і гордо продефілювала повз. «Вони мені обидва тоді не сподобалися», – визнається вона. Звідки ж дівчині було знати, що один із них – ndash; її майбутній чоловік? Виявилося, що хлопці ще й сусіди на поверсі. Тут уже не познайомитись було просто неможливо. Того ж вечора хлопці потрапили в одну компанію, а потім і потоваришували. Якось рано вранці, коли Яна, рано вранці, коли Яна, рано вранці, коли Яна. Тоді, бажаючи обговорити програму на день, вона й поставила своє сакраментальне запитання. Спочатку начебто жартували. А потім Сашко став на коліна і з усією серйозністю вимовив слова, що змінили їхнє життя, - . він запропонував Яні пов'язати з ним свою долю. «Спочатку я розгубилася, раптом усвідомивши, що жарт набуває серйозного обороту. Але несподівано для себе відповіла так! Саша на той момент мені вже дуже подобався, – посміхається дівчина. Невдовзі Сашко та Толя поїхали до Києва – ndash; час відпустки добіг кінця. «Растаючись, ми пообіцяли один одному після приїзду розповісти батькам про свої плани і розпочинати підготовку до весілля». За кілька тижнів Яна опинилася у Києві та познайомилася з батьками Сашка. А пізніше він приїхав до Криму з візитом у відповідь – привіз колечко з діамантом. Вони побралися. Весілля відбулося через 9 місяців, у День Києва. Вже чотири роки Яна з Сашком живуть у столиці і виховують дворічну Алінку. color="#ff6600">Думка Сашка: «У принципі, я завжди ставився позитивно до курортних романів. Якщо людей пов'язав спільний відпочинок – чому б і ні? Серед наших знайомих є ще кілька пар, які знайшли один одного на відпочинку. У нас все добре, ми щасливі. Я поступово впізнавала Сашка і продовжую його впізнавати. І нічого, що рішення бути разом ми прийняли так швидко. У людей, які зустрічаються довго, стосунки не завжди успішні. Я впевнена, що курортний роман може стати основою для міцного союзу. size="2">Подружившись із веселими хлопцями з Києва, студентки москвички Маша та Аня не думали ні про що серйозне. Просто відокремлене місце в Кацівелі на березі моря саме сприяло спілкуванню. Але, мабуть, у морському повітрі витають особливі флюїди: через рік одна з безтурботних парачок стала чоловіком і дружиною. дівчата серйозні. На узбережжі Чорного моря їхали не крутити романи, а відпочити душею та тілом від утомливого навчального року. І симпатичних хлопців з Києва, з якими познайомилися в прибережному кафе, сприймали лише як приємну компанію, не більше.
Ось мій майбутній чоловік! за звичним столиком, де й бавили час у розмовах та жартах. Але, на жаль, хлопці невдовзі поїхали до Києва, на прощання обмінявшись з дівчатами телефонами...
У Києві Ярославу чомусь не працювалося. Так хотілося назад у Крим! Але потрапити найближчим часом на море було неможливо. І раптом зателефонував приятель: «Поїхали! Гроші є! Людину, яка наглядить за твоїм собакою, я вже знайшов. У той же день літак, в якому летіли Ярослав з другом, приземлився в Сімферополі. Увечері хлопці вже пригощали Машу та Аню шикарною вечерею на честь приїзду. «Коли я побачила на порозі кафе його, мені здалося, що я збожеволіла, – згадує Маша. – Кілька хвилин я не могла повірити... Невже? Так! Повернувся! До мене!» Ще три дні вони провели разом. Вечорами гуляли узбережжям і милувалися зірками. «Щоб здаватися серйознішим, я збрехала, що в Москві на мене чекає бойфренд. А насправді вже тоді знала: Слава – ndash; мій майбутній чоловік!»
Москва – Київ, Київ – Москва
Після курортного був телефонний роман. Кілька разів Маша та Ярослав побували один у одного в гостях. А вже наступного літа, гуляючи московським парком, Слава запропонував Маші стати його дружиною. Він не очікував, що москвичка з радістю погодиться не лише вийти за нього, а й переїхати до Києва! Вже запізнюючись на потяг, він заскочив у квітковий магазин і, прощаючись, вручив майбутній дружині оберемок троянд...
Цього року виповнюється 7 років, як Маша та Слава живуть разом, у них росте чотирирічний Андрійко. А поїздки щоліта в Кацівелі стали вже сімейною традицією. Нам пощастило!
Думка Ярослава: Я хлопець веселий, товариський і до зустрічі з Яною часто знайомився на відпочинку. Але ніколи такі пригоди не сприймав всерйоз.
Думка Маші: «Я досі впевнена, що такі інтрижки легковажні. А наш випадок – ndash; просто виняток».
