Жінки, що формують майбутнє України: як лідерство та стійкість перемагають у війні
Захід зібрав жінок-лідерок для обговорення викликів, що стоять нині перед ними, їхньої ролі у зміцненні країни під час війни та важливості усвідомлення цієї ролі.
Форум став не лише платформою для обговорення важливих тем, а й місцем сили для всіх учасниць – тепла, щира, сповнена взаємопідтримки та натхненних історій атмосфера стала справжнім дарунком для всіх.
ГО «НОВІ УКРАЇНСЬКІ НАРАТИВИ» організувала цю зустріч вперше. Це сталося за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкого й оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації, а також використанні ключових можливостей миробудівництва.
Як війна змінює жінок?
Ця тема стала головною під час першої дискусійної панелі «Роль жінок і воєнні виклики в Україні: держава, бізнес, суспільство».
Говорили про необхідні законодавчі зміни щодо гендерної рівності, важливість формування нового суспільного договору як необхідної умови імплементації законодавчих ініціатив у реальне життя, а також про трансформації суспільної думки щодо лідерства жінок та дівчат у бізнесі, державному та громадському секторах.
Під час першої панелі форуму-дискусії представниці державного сектору, бізнесу та громадськості обговорили роль жінок і воєнні виклики в Україні
Марина Гуральчук, співзасновниця та CMO в компанії ISD (inclusive space developer), до повномасштабного вторгнення мала бізнес, який стрімко розвивався. Продукція компанії експортувалася у 20 країн світу. Проте все було втрачено вже в перші дні вторгнення. Вона зізналася, що їй знадобився рік для ментального відновлення, після чого стало можливим і відродження бізнесу.
Марина вважає, що дати собі час оговтатися – дуже важливо для подальшого руху вперед.
Зараз її бізнес розвивається, і вона відчуває зміни, які відбуваються не лише з нею, а й з іншими жінками у спільноті:
Я бачу готовність жінок зібратися і робити те, що раніше не робили. Зараз вони присутні на позиціях, що раніше вважалися суто чоловічими, відкривається багато жіночого малого і середнього бізнесу. Я дуже вірю, що ці підприємиці підростуть і незабаром будуть переважати у великому бізнесі.
Ірина Рубіс, голова ГО «Післязавтра», співзасновниця Biasless, стратегиня з різноманіття та інклюзивності й гендерна активістка, підкреслила, що війна підштовхує до змін у питаннях «жіночих і не жіночих професій». Жінки мають більше простору для реалізації, проте питання гендерної рівності у верхніх ланках управління, як і раніше, стоїть дуже гостро.
Ірина поділилася результатами дослідження, в якому взяли участь понад тисячу респонденток. Згідно з ними, готовими до відповідальності та змінотворчості вважають себе 50% респонденток. Проте майже третина опитаних серед причин, що заважають професійній реалізації, назвали нестачу впевненості – 29%, а також сміливості й рішучості – 28%. Такі результати свідчать про необхідність впровадження змін у підходах до виховання та освіти, формуванні середовища, дружнього до жіночої самореалізації, і допомоги у набутті впевненості.
Попри те, що суспільство дорослішає, і що у лавах ЗСУ наразі багато жінок, що саме по собі свідчить: патріотизм не має гендеру, професіоналізм не має гендеру, а місце жінки там, де вона хоче, «скляна стеля» у лідерстві нікуди не зникає. Тому всі наші програми спрямовані на те, щоб прибрати її, насамперед, у наших головах та сформувати у жінок думку: «Я достатня (в освіті, компетенціях і для самореалізації)», – зазначила вона.
Окрім того, дослідження показало, що цього року респондентки більше турбуються про власне здоров’я (45% проти 37% у 2023 році) і приділяють більше часу собі (18% проти 13% торік). І це гарна тенденція.
Народна депутатка України Неллі Яковлєва розповіла про роботу Верховної ради у напрямку досягнення гендерної рівності
Катерина Гольцберг – дитяча і сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів, підтвердила, що наша стресостійкість зросла, оскільки працює механізм адаптивності. Проте потрібно дбати про себе та свої ресурси.
Зрілість – це вміння справлятися з невизначеністю, – підкреслила вона, – і цього ми всі маємо навчитися.
Психологиня проєкту для жінок ВПО «ЗМІСТ» поділилася своїми спостереженнями щодо стану ментального здоров’я українок під час війни
Серед речей, що сприяють нашій резильєнтності, Катерина назвала приналежність до спільнот: «Коли ми бачимо, що є люди, які проживають подібний досвід, відчувають схожі емоції, в присутності яких можемо ділитися наболілим, не боячись засудження, це дуже допомагає».
У цьому сенсі освітній проєкт «ЗМІСТ» (ГО «НОВІ УКРАЇНСЬКІ НАРАТИВИ») дуже ефективний, оскільки сприяє створенню таких спільнот.
Одним із результатів освітнього проєкту «ЗМІСТ» стало створення ком’юніті зі 6800 жінок ВПО
Комунікаційна менеджерка громадської організації Юлія Катюха підтвердила:
В межах проєкту «ЗМІСТ» ми організували й провели 7 офлайн-воркшопів у різних регіонах України. В кожному новому місті, де ми проводимо наше навчання, до нас приходило все більше учасниць. Це дуже мотивує і свідчить, що ми все робимо правильно. Ще один наш спільний здобуток – це той нетворкінг, який нам вдалося організувати. Ми маємо групи в регіонах, загальний чат учасниць. Там дуже багато корисного. І це залишиться їм і після завершення проєкту.
Любов Правдіна та Юлія Катюха - частина команди проєкту «ЗМІСТ»
Президентка ГО Любов Правдіна поділилася викликами, з якими зіткнулися організатори проєкту:
Коли ми розпочинали роботу над освітнім проєктом «ЗМІСТ», ми зіштовхнулися з двома викликами. Перший виник після попередніх консультацій з представницями нашої цільової аудиторії – це неготовність жінок до нових знань, до навчання. Вони ніби поставили життя на паузу і не мали мотивації до саморозвитку та руху вперед. Другий виклик – це практично одночасна поява багатьох освітніх проєктів для жінок-ВПО, і нам потрібно було зробити наш проєкт справді необхідним і корисним, аби він став затребуваним. Вихід ми знайшли – створили таку навчальну програму, яка з перших лекцій давала натхнення та нові сенси. Більшість наших викладачів та викладачок – це сертифіковані коучі, які давали не просто знання, а цю наснагу до життя, яку багато хто втратив.
Президентка ГО «Нові Українські Наративи» Любов Правдіна розповіла про виклики, з якими зіштовхнулась команда освітнього проєкту для жінок ВПО «ЗМІСТ»
Підтримка жінок у воєнний час
У другій панелі «Жіноче лідерство у громадському секторі: підтримка та можливості для жінок, що постраждали від війни» говорили про можливості для жіночого бізнесу та ділилися реальним досвідом.
Ксенія Печерська, консультантка з соціального підприємництва Національного проєкту Дія.Бізнес, розробниця та тренерка програм із започаткування та масштабування підприємницької діяльності, керівниця консалтингової агенції, розповіла, які міжнародні донорські та українські урядові організації допомагають жінкам-підприємицям. Це і Агенції регіонального розвитку, і програми «Дія.Бізнес», і ООН Жінки в Україні, і Всесвітній банк, і програми Естонської ради з питань біженців та багато інших. Вона вважає, що варто підписатися на різні донорські організації, аби отримувати інформацію про нові грантові конкурси та інші формати підтримки.
Ніщо так не надихає, як реальні історії реальних людей, — сказала модераторка Тетяна Шерман, запрошуючи до розмови двох жінок-бізнесвумен. І справді, їхні історії надихають та мотивують.
Олена Собко, власниця косметичного виробництва, ВПО з м. Енергодар, поділилася своєю історією адаптації та пошуку нових можливостей в умовах змін, що спричинила війна.
Олена – хімік за освітою. Ще до початку повномасштабного вторгнення вона почала виготовляти косметику, намагаючись створити такі засоби, що будуть дієвими і безпечними як для неї, так і для дітей. Навіть виїжджаючи з окупації, де вони з чоловіком протрималися пів року, Олена везла з собою інгредієнти, а оселившись на новому місці, одразу почала працювати над продукцією.
Я багато вчилася впродовж цих двох років, – розповідає вона. – Отримала сертифікат, який дозволяє виготовляти професійну косметику, отримала дипломи косметолога і трихолога, аби глибоко опанувати інформацію щодо шкіри, її проблем і можливостей допомогти з ними впоратися. Вчилася на декількох курсах проєкту «ЗМІСТ» – це були офлайн- та онлайн-навчання, і всі отримані знання я активно впроваджую в життя. Паралельно подавалася на різні гранти. Завдяки одному з них змогла масштабуватися і відкрити свою лабораторію.
Форум-дискусія «Жінки, які змінюють Україну» зібрав близько пів сотні активних жінок
Оксана Войнаровська, власниця йога-студії, теж родом з Енергодару. Після повномасштабного вторгнення вона, підприємниця з 20-річним досвідом, власниця мережі магазинів тканин, втратила все.
Але ще у довоєнний період в Оксани з'явилося хобі: вона зацікавилася фейс-йогою, а побачивши результат на собі, закінчила курси тренерок. Це стало її нинішнім бізнесом, який вона успішно розвиває.
Коли я вирішила відкрити офлайн-студію, адже онлайн-тренерства мені було недостатньо – дуже хотілося бачити жінок та спілкуватися наживо – я почала шукати можливості. Я багато навчалася, подавалася на грантові програми кілька разів, переживала невдачі й плакала, але знову діяла, – ділиться Оксана. – Моя порада: відвідуйте всі навчання, беріть участь у зустрічах, подавайтеся на всі донорські програми. Навчання «ЗМІСТ» я відвідала в Тернополі, це був одноденний воркшоп з курсу «Продажі». Я весь час вела конспект, записувала все за лекторкою і зараз я постійно ним користуюсь. А найголовніше – не бійтеся говорити про свої вміння, експертність і унікальність, адже вони є у кожної з нас. Це дійсно працює.
Учасниця Оксана Войнаровська поділилась своєю історію
Нині Оксана має власну офлайн-студію в Тернополі, яка стала осередком теплого спілкування та турботи про себе.
Такі історії підприємиць надихнули багатьох учасниць, демонструючи, як жінки, котрі вимушено залишили свої домівки та втратили бізнеси, змогли відновитися і продовжити свій шлях у нових громадах та стати лідерками змін.
У фіналі Форуму всі присутні отримали можливість скористатися вільним мікрофоном – кожна з учасниць могла розповісти про свій досвід, презентувати себе і свою продукцію, поділитися інсайтами, викликами та порадами.
Під час форуму учасниці змогли обмінятися досвідом, отримати інсайти, натхнення та нові контакти
Стало очевидно, що форум-дискусія став платформою для подальшої співпраці, місцем теплого нетворкінгу і ядром для нової спільноти близьких за цінностями жінок та дівчат. А це, як зазначила психологиня Катерина Гольцберг, одна з запорук нашої спільної стійкості.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними Організацією Об’єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок у процесах розбудови миру та безпеки, а також у наданні гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, – це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, що постраждали від кризи.
Фото: ГО «Нові Українські Наративи»/Авраменко Кирило
